Проанализированы данные отечественной и зарубежной литературы и приведены результаты экспериментальных исследований за период более, чем 30 лет по изучению биологической природы озимости и яровизации, а также фотопериодической реакции озимых форм хлебных злаков. Сделан критический анализ существующих теорий и гипотез относительно изученных вопросов. Изложены новые подходы и оригинальная методика изучения процесса питания, который включает накопление, перемещение и превращение продуктов ассимиляции. Установлены трофические, гормональные и основные энзимологические закономерности озимости и яровизации растений, главным образом злаков. Раскрыта связь темпов развития яровых и озимых неяровизированных и яровизированных растений с особенностями их питания, накоплением фитогормонов, витаминов, активностью ферментов и митотической активностью верхушечной меристемы.

Ключ. слова: соя (Glicine max. L.), холодостойкость, дегидрогеназы, растворимый белок
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*72*801.1 + П213.6-272

Рубрики:

Загальна ботаніка

Соя

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості про властивості та обмін основних груп рослинних речовин, їх вміст, поширення в рослинах та практичне використання. Викладено характеристики та описано функції вуглеводів, білків, ліпідів рослин, а також речовин вторинного походження, зокрема, органічних кислот аліфатичного ряду, фенольних сполук, глікозидів, терпенів і терпеноїдів, алкалоїдів.

Приведены сведения о свойствах и обмене основных групп растительных веществ, их содержании, распространении в растениях и практическом использовании. Изложены характеристики и описаны функции углеводов, белков, липидов растений, а также веществ вторичного происхождения, в частности, органических кислот алифатического ряда, фенольных соединений, гликозидов, терпенов и терпеноидов, алкалоидов.

Висвітлено сучасні уявлення про властивості й обмін основних груп рослинних речовин, розглянуто їх вміст, поширення в рослинах і практичне використання. Наведено загальну характеристику вуглеводів, білків, ліпідів, а також речовин вторинного походження (органічних кислот аліфатичного ряду, фенольних сполук, глікозидів, терпенів і терпеноїдів, алкалоїдів), визначено їх функції, особливості утворення, синтезу, розпаду та перетворення у рослині. Розкрито можливості використання розглянутих природних органічних сполук у промисловості, фармації, медицині та сільському господарстві.

Освещены современные представления о свойствах и обмене основных групп растительных веществ, рассмотрены их содержание и локализация в растительных организмах. Дана общая характеристика углеводов, белков, липидов, а также веществ вторичного происхождения (органических кислот алифатического ряда, фенольных соединений, гликозидов, терпеней и терпеноидов, алколоидов), определены их функции, особенности образования, синтеза, распада и преобразования в растениях. Раскрыты возможности использования данных природных органических соединений в промышленности, фармации, медицине и сельском хозяйстве.

Ключ. слова: насіння, кріопротектори, режими заморожування, енергія проростання, схожість
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-275.93

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В374.3

Рубрики:

Поглинання. Дисперсія

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено денну динамiку вмiсту нiтратiв у листках довгоденних, короткоденних i фотоперiодично нейтральних рослин за умов довгого та короткого фотоперiоду. Вмiст нiтратiв у довгоденних рослин iнтенсивнiше знижувався в довгий, а в короткоденних i фотоперiодично нейтральних - у короткий фотоперiод. Це засвiдчує посилене вiдновлення нiтратiв у рослин за сприятливої тривалостi фотоперiоду. Зроблено припущення, що характер змiни вмiсту нiтратiв у рослин за рiзної тривалостi дня пов'язаний зi змiною за цих умов енергетичного i пластичного забезпечення їх вiдновлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-273.162.3

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено дослідженню та визначенню ролі імунних та ендокринних порушень у хворих на міастенію відповідно до клінічної форми захворювання, морфологічних змін тимуса. Розглянуто ефективність плазмаферезу у хворих після тимектомії у разі відновлення міастенічних розладів. Обгрунтовано доцільність вивчення імунних та ендокринних показників для удосконалення діагностики міастенії та оцінки стану хворих. На підставі проведених досліджень доведено, що імунні та ендокринні порушення у хворих на міастенію суттєво відрізняються відповідно до клінічної форми захворювання та пухлинної патології вилочкової залози. Ступінь даних порушень найбільш виражений у хворих на генералізовану міастенію з пухлинами тимуса, а найменш - у хворих з локальною формою міастенії без пухлинної патології залози. Виявлено, що рівень аутоантитіл до нативної ДНК відображає процес переходу локальних змін у генералізовані та підвищується відповідно до тяжкості перебігу міастенії. Науково обгрунтовано доцільність використання плазмаферезу у комплексному лікуванні хворих на міастенію після неефективної тимектомії.

Изложен материал, касающийся вопросов хранения, наследовавния и реализации генетических программ. Внимание уделено биохимической природе наследственности. Описана центральная биологическая догма. Рассмотрены структура и компактизация ДНК как идеальной матрицы. Изложены базовые принципы организации геномов вирусов, прокариот и эукариот. Внимание уделено репликации ДНК бактерий и эукариот. Рассмотрены типы генов и их структура, синтез и процессинг РНК. Описаны особенности регуляции генной експрессии у прокариот и эукариот.

  Скачати повний текст

Изложены современные основы биохимии растений. Рассмотрены основные классы веществ первичного и вторичного обмена растительного организма: углеводы, белки, липиды, органические кислоты, фенольные соединения, терпены и терпеноиды, алкалоиды и гликозиды. Даны современные представления об их свойствах, структуре молекул, метаболических путях, содержании, распространении в растительном мире и возможном практическом использовании.

В полевых опытах изучено влияние длинного (16 ч) и короткого (9 ч) дня на продолжительность периода всходы - колошение (ПВК), содержание различных форм азота и элементы продуктивности изогенных по генам VRN линий пшеницы, созданных на основе сортов с разной фотопериодической чувствительностью - Мироновская 808 и Ольвия. Доказано, что под влиянием короткого фотопериода у исследованных линий увеличивалась продолжительность ПВК, изменялись содержание в органах главного побега аминокислот, общего азота, индивидуальная продуктивность растений, содержание белка в зерне. Уровень этих изменений зависел от состояния генов VRN (доминантное и (или) рецессивное). Выдвинуто предположение, что эффекты генов VRN на развитие и формирование элементов продуктивности пшеницы в разных фотопериодических условиях реализуются опосредованно, через участие в регуляции азотного обмена.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-27

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.64-652.334

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

У вегетаційних дослідах вивчено активність сахарозофосфатсинтази (СФС) і сахарозосинтази (СС) у листках розсади сорту томатів ранніх строків дозрівання Кременчуцький та сорту пізніх строків дозрівання Ace 55 vf за активації фітохромів червоним (ЧС, 660 нм) і далеким червоним (ДЧС, 730 нм) світлом та їх комбінацією (ЧС+ДЧС). Встановлено, що активність ферментів у обох сортів змінювалася залежно від довжини хвилі червоного світла. Реакція сортів за активністю СФС і СС на цей чинник різнилася. Припущено, що активність досліджених ферментів підлягає фітохромному контролю.

У польових дослідах вивчено динаміку росту стебел у висоту, числа та площі листків рослин томатів ранньостиглого сорту Кременчуцький та пізньостиглого Ace 55 vf, вирощених із розсади. Активність фітохромів у розсаді попередньо регулювали червоним світлом (ЧС, 660 нм), дальнім червоним світлом (ДЧС, 730 нм) та їх комбінацією (ЧС + ДЧС). Встановлено, що досліджені ростові процеси змінювалися залежно від довжини хвилі застосованого світла. Реакція сортів томатів різних строків дозрівання на регуляцію активності фітохромів була різною. Зроблено припущення, що ростові процеси у томатів незахищеного грунту підлягають фітохромному контролю, який реалізується через фотоконверсію фітохромів під дією опромінення, а реакція рослин досліджених сортів на нього пов'язана з генотипними відмінностями між рослинами за здатністю синтезувати різні види фітохромів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*73 я431(0)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В трехлетних полевых опытах исследовали содержание и активность АБК в листьях и апикальных меристемах стебля (АМС) короткодневных (КД) и фотопериодически нейтральных (ФПН) изогенных по генам E линий сои в условиях длинного (16 ч) и короткого (9 ч) фотопериодов. В листьях и АМС всех линий в течение опыта содержание и активность АБК повышались независимо от продолжительности фотопериода. Однако интенсивность этого процесса зависела от состояния генов E в генотипе линий и продолжительности фотопериода. У ФПН линий e1E2e3 и e1e2e3 больше АБК накапливалось в АМС, чем в листьях, как при длинном, так и коротком фотопериоде. У КД линий E1E2E3, E1e2e3 и ФПН линии e1e2E3 содержание и активность гормона при длинном дне были выше в листьях, а при коротком дне, наоборот, в АМС. Поскольку исследованные линии отличаются по состоянию генов E, определяющих их фотопериодическую чувствительность, то, вероятно, эти гены могут быть задействованы в регуляции перехода сои к цветению в условиях разных фотопериодов через влияние на содержание и активность, а также баланс АБК в листьях и АМС.

В трехлетних полевых опытах изучали биохимические свойства изолятов диазотрофов, выделенных из корневой зоны растений изогенных по генам Vrn яровых линий пшеницы - Vrn-A1, Vrn-B1, Vrn-D1 и озимого сорта Мироновская 808. Больший процент изолятов диазотрофов - 47 - 55 %, способных к нитратредукции, выявлен в корневой зоне растений изогенных линий - Vrn-A1 и Vrn-D1. В корневой зоне растений сорта, в отличие от яровых изолиний, был существенно выше процент изолятов диазотрофов, обладающих амило- и протеолитической активностям - 44 % и 75 % соответственно. Однако процент изолятов диазотрофов, способных продуцировать ИУК-подобные вещества, в корневой зоне растений сорта, был меньше - 53 %. Процент изолятов, способных продуцировать индол, выделенных из ризосферы растений линий Vrn-D1 и Vrn-A1, был ниже - 33 - 35 %, чем у изолинии Vrn-B1 и озимого сорта. Сделано предположение, что выявленные различия по числу изолятов диазотрофов, обладающих изучаемыми физиолого-биохимическими свойствами, из ризосферы растений изогенных по генам Vrn линий пшеницы, связаны с различиями между линиями по интенсивности корневых выделений и азотфиксации.