На основі аналізу біомеханічної інформації щодо ходіння понад 200 хворих з ураженнями кульшового і колінного суглобів доведено можливість і доцільність використання статистичних біомеханічних параметрів ходіння для оцінки функціонального стану крупних суглобів нижніх кінцівок. Нові інформативні біомеханічні параметри, які характеризують варіативність вертикальної складової реакції опори від кроку до кроку під час ходіння, за своєю чутливістю до ступеня ураження крупних суглобів нижніх кінцівок істотно перевершують відомі параметри, які застосовуються у ході традиційних досліджень. Висока чутливість нових інформативних параметрів дозволяє вирішити проблему виявлення початкових стадій травматолого-ортопедичної патології. Об'єктивну біомеханічну інформацію, одержану на основі аналізу статистичних закономірностей патологічного ходіння, поряд з морфологічними, клінічними та рентгенологічними ознаками захворювань мона використовувати для діагностики функціонального стану крупних суглобів нижніх кінцівок.

На підставі аналізу біомеханіки пересування хворих з патологією кінцівок, зроблено висновок, що для інтегральної оцінки патологічної ходьби необхідно одночасно реєструвати не тільки форму вертикальної складової частини, але й варіабільність реакції опори у серії кроків хворого. Це дозволяє у процесі лікування оцінити покращання динаміки ходьби на основі раціонального використання м'язових, гравітаційних та інерційних сил під час пересування. Зниження варіабельності вертикальної реакції опори свідчить про формування нового стереотипу ходіння після лікування внаслідок зниження кількості рухів та енергії на корекцію пересування. У зв'язку з великою кількістю біомеханічних параметрів обстеження хворих запропонований критерій може стати універсальним для оцінки результатів лікування та реабілітації хворих.