Розглянуто склад, будову та фізико-хімічні властивості матеріалів, що використовуються для виготовлення друкованої продукції. Охарактеризовано нові поліграфічні матеріали, зокрема, синтетичні полімери, фотополімерні композиції для виготовлення друкарських форм, фототехнічні плівки. Відображено новітні досягнення науки та техніки, а також пов'язані з ними докорінні зміни в поліграфічній технології. Подано визначення понять і назв процесів, матеріалів та обладнання.

Розглянуто властивості матеріалів поліграфічної промисловості залежно від їх складу та фізико-хімічних характеристик. Наведено визначення понять та назв процесів, матеріалів і обладнання. Вміщено інформацію про фотоматеріали, формні матеріали різних способів друку, папір, фарбу та лаки, декільні матеріали, вали друкарських машин, зволожувальні, мастильні та змивальні речовини, палітурні матеріали. Значну увагу приділено основним і допоміжним матеріалам плоского офсетного, високого та флексографічного друку, матеріалам глибокого і трафаретного способів друку.

На підставі аналізу досягнень вітчизняної та зарубіжної педагогіки, психології, філософських, соціологічних, економічних досліджень у даній галузі, а також вивчення стану практичної реалізації ступеневої професійної освіти розроблено концептуальні засади наступності під час вивчення професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін у ступеневій освіті. На прикладі підготовки фахівців машинобудівного профілю запропоновано методику забезпечення наступності у ступеневій освіті.

На основе анализа достижений отечественной и зарубежной педагогики, психологии, философских, социологических, экономических достижений в данной области, а также изучения состояния практической реализации ступенчатого профессионального образования сделана попытка разработки концептуальных положений преемственности во время изучения профессионально ориентировапнных и специальных дисциплин в ступенчатом образовании. На примере подготоки специалистов машиностроительного профиля предложена методика обеспечения преемственности в ступенчатом образовании.

Визначено філософські, соціальні, історичні, психолого-педагогічні передумови ступеневої професійної освіти фахівців поліграфічного профілю (СПОФПП). Запропоновано концепцію розвитку СПОФПП за умов інформаційного суспільства. Висвітлено особливості СПОФПП у в країнах Європейського Союзу, зокрема, Великій Британії, Республіці Польщі, Німеччині, а також в Україні.

Определены философские, социальные, исторические, психолого-педагогические предпосылки ступенчатого профессионального образования специалистов полиграфического профиля (СПОСПП). Предложена концепция развития СПОСПП в условиях информационного общества. Освещены особенности СПОСПП в странах Европейского Союза, в частности, Великобритании, Германии, Республике Польше, а также в Украине.

Розкрито зміст, форми, методи та технології вирішення соціальних, психологічних і педагогічних проблем професіоналізації особового складу ВНЗ МВС України. Розкрито концептуальні підходи до впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, методологічні й організаційно-методичні засади виховної роботи в даних ВНЗ. Проаналізовано професійну ідентичність працівника ОВС (спрямованість особистості, темперамент, здібності, характер). Досліджено проблеми соціально-психологічної адаптації курсантів до умов навчання та служби в даній сфері діяльності. Показано шляхи професійного вдосконалення та самовдосконалення кадрів, підвищення ефективності педагогічної діяльності у ВНЗ МВС України.

Проаналізовано фактори впливу на розвиток вищої технічної освіти, їх суть і способи впливу. Розроблено модель ієрархії цих факторів, яка окрім впорядкування за важливістю впливу на процес, зробила можливим подальший поділ на підлеглі (внутрішні) компоненти для виявлення міри послаблення або посилення дії фактора, що її спричиняє.

Узагальнено інформацію щодо комунікативної компетентності як однієї з найважливіших професійних психологічних якостей поліцейського. Окреслено застосування психологічного методу самоаналізу, настанов і методик для забезпечення ефективної комунікації поліцейського з об'єктами правоохоронної діяльності. Висвітлено психологічні аспекти неінструментальної та інструментальної детекції брехні у практиці діяльності оперативних служб поліції. Розглянуто основні механізми спілкування оперативних працівників поліції, наведено рекомендації щодо їх ефективної реалізації.

Розкрито основні аспекти впливу стресу на людей, зокрема працівників правоохоронних органів. Визначено основні шляхи управління стресом з метою зміцнення стресостійкості. Запропоновано сучасні методики розвитку стресостійкої поведінки на основі аналізу закордонного досвіду. Надано рекомендації з розвитку стресостійкості керівників та формування толерантності до невизначеності. Охарактеризовано напрями профілактики суїцидальної поведінки, особливості кризової комунікації та способи уникнення емоційного вигорання. Окреслено проблематику стресу та способи його опанування. Наголошено, що повсякденна життєдіяльність людей в умовах різних кризових явищ, конфліктів є джерелом негативних емоцій. Особливо у цьому контексті, вирізняється професійна діяльність правоохоронних органів, яка, зазвичай, відбувається в екстремальних умовах. Зазначено, що професійне середовище оперативно-службової діяльності потребує особливої психічної стійкості. Перебуваючи під впливом психологічних навантажень, правоохоронці здійснюють ризиковані дії під час виконання своїх функцій, піддаються високому рівню емоційно-фізіологічної напруги. Зауважено, що постійний професійний стрес може зумовити професійну деформацію особистості, підвищити конфліктність у колективі, зменшити ефективність праці, негативно позначитися на здоров’ї персоналу та їх близьких. Відсутність належної психологічної підготовки та адаптивних властивостей до стресу, зазвичай, може стати джерелом негативних наслідків для психічного та фізичного здоров’я.

Розкрито основні аспекти психологічного забезпечення професійної діяльності поліцейського. Охарактеризовано професійно важливі якості поліцейського, психологічні особливості професійної комунікації, методи візуальної психодіагностики, способи поведінки при конфлікті, соціально-психологічні особливості колективу працівників поліції, стилі управління поліцейським підрозділом, психологічні особливості забезпечення публічної безпеки та порядку, особливості психологічного забезпечення дій в екстремальних ситуаціях та ведення переговорної діяльності. Запропоновано сучасні методики розвитку стресостійкої поведінки, напрями профілактики суїцидальної поведінки, заходи запобігання та протидії дискримінації. Визначено принципи, структуру та завдання професійної етики та шляхи запобігання професійній деформації поліцейських. Визнано, що діяльність працівників поліції як різновид державної служби в Україні ґрунтується на вітчизняних і міжнародних нормативно-правових актах, зокрема Конституції України та Законі України "Про Національну поліцію", які регламентують порядок "надання поліцейських послуг у сфері охорони публічної безпеки та порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства та держави, протидії злочинності, надання послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги". Зауважено, що функції поліцейських, насамперед в умовах воєнного стану, за незмінності їхніх завдань на правовому рівні, пов’язані із завданнями з оборони держави, забезпечення її територіальної цілісності, рятування людей тощо. Перелік указаних завдань цього правоохоронного органу дає підстави стверджувати про широкий спектр вимог, які висунуто до представників зазначеної професії, де сукупність різноманітних знань, умінь і навиків, тобто формування таких важливих компетентностей, як здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; здатність бути критичним і самокритичним; здатність працювати в команді; здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів); знання і розуміння структури професії та її ролі у суспільстві тощо. Акцентовано, що програмними результатами навчання, зокрема, є вміння визначати переконливість аргументів у процесі оцінки за здалегідь невідомих умов та обставин, проводити збір та інтегрований аналіз матеріалів із різних джерел, пояснювати характер певних подій і процесів з розумінням професійного та суспільного контексту, працювати в групі, формуючи власний внесок у виконання її завдань тощо.