Розглядаються загальні питання хірургії, зокрема, організація хірургічної допомоги, догляд за хірургічними хворими, особливості їх обстеження, асептика та антисептика, загальні питання анестезіології та реаніматології, кровотеча, переливання крові, хірургічна операція, перед- і післяопераційний періоди. Висвітлюються особливості хірургічної патології та окремих хірургічних захворювань: опіків, електротравм, відморожень, некрозів, гангрен, пролежнів, променевих уражень, онкологічних захворювань та ін. Характеризуються сучасні методи діагностики та лікування в хірургії.

Зазначено, що гостре гнійне ураження м'яких тканин виявляють у 8,8 - 14 % хворих загальнохірургічних стаціонарів. Госпітальні штами збудників гострої хірургічної інфекції високочутливі до препаратів катіонних поверхнево-активних речовин, з яких найбільшу антимікробну активність виявляють антисептики на основі декаметоксину. В ході лікування інфікованої рани у 934-х хворих після хірургічної обробки гнійних вогнищ застосування декаметоксину та препаратів на його основі сприяло значному скороченню тривалості лікування в порівнянні з такою в разі використання інших антисептиків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок. Оклюзія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.3

Рубрики:

Хірургічна патологія стегна

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.461

Рубрики:

Трофічні виразки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.99

Рубрики:

Відновлювальна (пластична) хірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.52-86

Рубрики:

Операції на жовчному міхурі і жовчних шляхах

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.144-52

Рубрики:

Запалення м'яких тканин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.94

Рубрики:

Операції на шкірі і слизових

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - встановити значення ультразвукового дослідження у ході консервативного лікування гострої запальної патології зовнішніх жовчовідвідних шляхів та для вибору лікувальної тактики. Проведено ретроспективний аналіз ультразвукової діагностики і лікування 373 хворих на гострі запальні захворювання позапечінкових жовчних шляхів. Ультразвукові обстеження виконували за допомогою апарата Vivid-7 (General Electric) у день госпіталізації, на 2-гу - 3-тю добу консервативного лікування, а у подальшому - за необхідністю. Під впливом консервативного лікування у 27,1 % хворих виникла невідповідність між клінічними і ультрасонографічними (УСГ) показниками перебігу хвороби, що змусило змінити тактику лікування. Макроскопічна оцінка змін у жовчному міхурі і патоморфологічні дослідження підтвердили УСГ-діагноз гострого деструктивного холециститу в 91 % випадків. Висновки. Застосування УСГ-контролю за перебігом гострого запального процесу в зовнішніх жовчовідвідних шляхах дає змогу своєчасно виявити прогресування патологічного процесу, змінити тактику лікування, запобігти розвитку небезпечних ускладнень, поліпшити результати лікування.

За результатами мікробіологічних і клінічних досліджень доведено протимікробну та лікувальну ефективність декаметоксину та препаратів на його основі. Виявлено взаємопотенціюючий ефект протимікробної дії декаметоксину та перекису водню. Визначено високу адсорбційну здатність полісорбу відносно мікроорганізмів, яка дозволяє використовувати його як матрицю для створення нових препаратів. Застосовано внутрішньоартеріальне введення антибіотиків в еритроцитарні тіні - носії для лікування гнійних процесів на стопі хворих на цукровий діабет. Зроблено висновок, що антисептична обробка шкіри операційного поля амосептом та застосування 3 %-го розчину натрію хлориду для промивання операційної рани значно зменшують ризик розвитку нагноєння.

Висвітлено загальні питання з хірургії, зокрема, організації хірургічної допомоги, питання деонтології та догляду за хірургічними хворими, профілактики хірургічної інфекції (асептики й антисептики). Детально розглянуто основи анестезіології та реаніматології, гемостазу, переливання крові, проведення хірургічних оперативних втручань. Значну увагу приділено питанням хірургічної патології, хірургічної інфекції та окремим хірургічним хворобам (газова гангрена, сепсис, некроз, виразки, пролежні, хірургічні паразитарні хвороби тощо). Подано характеристику загальних питань онкології та загальних основ пластичної хірургії. Проаналізовано сучасні методи діагностики та лікування в хірургії.

Висвітлено актуальні проблеми хірургічного лікування гострих захворювання органів черевної порожнини та їх ускладнень. Проаналізовано вплив природних чинників на частоту й особливості захворювань. Розглянуто стан вегетативної нервової системи (ВНС) і адаптаційних реакцій в до- і післяопераційний періоди, розкрито взаємозв'язок асоціацій мікроорганізмів і локальних механізмів захисту слизової оболонки кишечнику. Запропоновано спосіб зашивання післяопераційних лапаратомних ран, показано можливості застосування удосконалених біофізичних методів для корекції порушень стану ВНС, більш сприятливого перебігу післяопераційного періоду та загоєння ран.

Освещены актуальные проблемы хирургического лечения острых заболеваний органов брюшной полости и их осложнений. Проанализировано влияние природных факторов на частоту и особенности заболеваний. Рассмотрено состояние вегетативной нервной системы (ВНС) и адаптационных реакций в до- и послеоперационные периоды, раскрыта взаимосвязь ассоциаций микроорганизмов и локальных механизмов защиты слизистой оболочки кишечника. Предложен способ сшивания послеоперационных лапаратомных ран, показаны возможности применения усовершенствованных биофизических методов для коррекции нарушений состояния ВНС, более благоприятного протекания послеоперационного периода и заживления ран.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.601.1-52

Рубрики:

Панкреатити

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Препарати йоду забезпечують стерильність шкіри операційного поля наприкінці "умовно чистих" та "забруднених" операцій у 82 %, а операційної рани - у 94 % оперованих з приводу гострого апендициту. Застосування амосепту в аналогічних операціях забезпечує стерильність шкіри до кінця операції у 91,7 % і рани - у 98,3 % хворих. За наявності інфікованого ексудату в черевній порожнині мікробну контамінацію шкіри спостережено у 30 %, а операційної рани у 100 % оперованих, незалежно від методу обробки операційного поля. Обробка операційного поля амосептом знизила кількість інфекційних ускладнень у рані за катаральної та флегмонозної форм апендициту до 4,3 % проти 9,8 % після застосування препаратів йоду. Алергічні реакції на амосепт не спостерігалися.

Наведено результати місцевого лікування гнійних ран у гнійно-некротичній фазі гіпертонічним розчином хлориду натрію та горостеном. Під час порівняння результатів установлено, що застосування горостену в перехідному періоді між гнійно-некротичною фазою та фазою регенерації прискорює розвиток грануляцій, скорочує термін лікування.

Вивчено динаміку сорбційної здатності еритроцитів у 15 хворих після планових оперативних втручань з приводу грижі та у 31 хворого на гнійно-некротичний процес м'яких тканин. Показник підвищується на першу добу після планової операції та в процесі загострення хвороби, під впливом лікування знижується. У разі розвитку гнійно-запальних ускладнень рівень сорбційної здатності еритроцитів лишається високим або повторно підвищується за 2 - 3 доби до появи клінічних ознак ускладнення. Можливе використання вказаного показника з діагностичного і прогностичною метою.

Наведено результати лікування абсцесів м'яких тканин у 35 хворих із застосуванням 0,05 % розчину декаметоксину, у 20 - декаметоксину і лазерного опромінення, у 51 - фурациліну та гіпертонічного розчину натрію хлориду. Для профілактики післяін'єкційних ускладнень шкіру ін'єкційного поля знезаражено плівкоутвірною композицією "Амосепт" на основі декаметоксину. Встановлено, що застосування декаметоксину для лікування та профілактики абсцесів має значну перевагу над традиційними засобами.

Мета роботи: провести аналіз результатів лікування хвороби Фурньє та поділитися досвідом лікування цієї патології. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 18-ти хворих віком від 40-ка до 68-ми років. Дуже важливим моментом є раннє закриття оголених яєчок, яке виконували залишками шкіри мошонки, автодермальним клаптем і зануренням під шкіру стегон.

Ультразвукове дослідження на сьогодні займає одне з провідних місць у діагностиці структури черевної стінки залежно від способу зашивания рани після лапаротомії. За допомогою ультразвукового дослідження проаналізовано особливості стану черевної стінки, а саме імпедансу апоневроза у зоні зашивания операційної рани загальновідомим способом з надапоневротичним розташуванням вузликів лігатур та запропонованим нами способом - зашивання рани з міжм'язово-субапоневротичним розташуванням вузликів лігатур.