Висвітлено основні етапи розвитку вітчизняного акушерства. Окремі розділи присвячено анатомії та фізіології жіночих статевих органів. Докладно розглянуто важливі ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду, диференційовану діагностику та терапевтичні заходи у разі кровотеч, шоку, емболії навколоплідними водами, а також тромбогеморагічного синдрому.

Описано методи дослідження в гінекології. Наведено відомості про запальні захворювання жіночих статевих органів, порушення репродуктивної функції, онкогінекологічну патологію, методи їх діагностики та лікування.

Представлены методы исследования в гинекологии. Приведены сведения о воспалительных заболеваниях женских половых органов, нарушениях репродуктивной функции, онкогинекологической патологии, методах их диагностики и лечения.

Описано методику викладання основних розділів гінекології. Наведено відомості про запальні захворювання жіночих статевих органів, порушення репродуктивної функції, онкогінекологічну патологію, методи їх діагностики і лікування.

Описана методика преподавания основных разделов гинекологии. Приведены сведения о воспалительных заболеваниях женских половых органов, нарушениях репродуктивной функции, онкогинекологической патологии, методы их диагностики и лечения.

Наведено результати спостереження 62-х жінок протягом 5-ти років після односторонньої оваріо- або аднексектомії. Встановлено найбільш характерні зміни в репродуктивній системі за відсутності одного яєчника та визначено переваги хірургічної лапароскопії для лікування кістозних змін єдиного яєчника.

Включающая тазовый диализ комплексная терапия гнойных заболеваний органов малого таза у женщин дала определенный положительный клинический результат (снижение койко-дня на 3 - 4 дня, все больные были выписаны из стационара в удовлетворительном состоянии), что является убедительным доказательством в целесообразности применения аспирационно-промывного дренирования при малоинвазивных оперативных вмешательствах при этой патологии.

Подано дані щодо ефективності проведення лапароскопії у разі гострих та хронічних запальних процесів придатків матки. До переваг лапароскопічного оперативного втручання можна віднести мінімальні травми, діагностичні критерії, скорочення термінів лікування, збереження репродуктивної функції тощо. Із 28-ми прооперованих жінок протягом 3-х післяопераційних років завагітніли 16 (42,8 %) пацієнток. Показано, що ефективність консервативного лікування безпліддя на тлі запальних процесів придатків матки значно поступається перед запропонованою методикою.

Обстежено 100 жінок, із них 50 - із завмерлою вагітністю в терміні 4 - 12 тижнів і 50 жінок, яким проведено артифікаційні аборти. Частина пацієнток з неспецифічними ендометритами одержували традиційне протизапальне антибактеріальне лікування (інфузіна терапія, санація порожнини матки диоксидином), іншим хворим до комплексної терапії включено озонований лаваж порожнини матки (озонований 0,9 % розчин NaCl), гомеопатичну терапію (Генікохель, Лімфоміозот, Траумель С) та інфузійну озонотерапію протягом 3-х днів. Показано високу ефективність запропонованого комплексу лікувальних заходів у порівнянні з традиційними методами, що проявлялося у вираженому позитивному впливові на організм хворих жінок (бактерицидний, дезінтоксикаційний, антигіпоксичний, імуномоделюючий, нормалізуючий процеси перекисного окиснення ліпідів та антиокиснювальної активності).

Цель - обобщение опыта и оптимизация принципов лечения и хирургической тактики при запущенных гнойно-септических заболеваниях органов малого таза с использованием лапароскопической техники. Отмечено, что консервативная терапия эффективна только при остром гнойном сальпингите и спонтанно вскрывшемся остро нагноившемся гидросальпинксе. Остальные больные с гнойным воспалительным заболеванием органом малого таза в разные сроки были прооперированы. При отсутствии разлитого перитонита и необходимости сохранения репродуктивной функции следует предпочесть лапароскопический доступ, который в 100 % случаев дает возможность установить правильный диагноз и в 87 % завершить операцию эндоскопически с меньшей травматизацией (без удаления органов) и лучшей перспективой восстановления репродуктивного здоровья. При отсутствии беременности в течение года после операции следует рекомендовать контрольную диагностическую лапароскопию, что улучшает репродуктивный прогноз или дает возможность своевременно принять решение о применении современных репродуктивных технологий ЭКО.

Розглянуто питання, пов'язані з лікуванням жінок репродуктивного віку, в яких відмічаються запальні гнійні процеси органів малого таза. Показано, що застосування традиційної терапії призводить до нормалізації лише деяких показників імунного статусу хворих, що потребує обов'язкового використання імунокоректорів.

Наведено результати клінічного дослідження, що мало на меті встановити ефективність застосування препарату Золадекс ("AstraZeneca", Великобританія) у лікуванні фіброміоми матки. Розглянуто питання доцільності органозберігаючої тактики ведення хворих із даною патологією. Викладено патогенетичне підгрунтя гормональної терапії фіброміоми матки.

Розглянуто питання диференціальної діагностики гострого апендициту і гострої гінекологічної патології у вагітних у різні терміни гестації.