Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)271 + У9(4УКР)261.7

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито сутність страхування як економічної категорії, визначено його основні функції та розглянуто сучасні підходи щодо класифікації. З'ясовано місце і роль державних інститутів у формуванні та регулюванні страхового ринку. Проаналізовано функціонування системи державного регулювання страхової діяльності в Україні, обгрунтовано можливі напрями її удосконалення. Висвітлено особливості формування державної страхової політики в Україні, запропоновано заходи щодо її поліпшення. Розглянуто основні методи та інструменти державного регулювання вітчизняного страхового ринку. Охарактеризовано чинні у світовій практиці системи організації та нагляду за страховою діяльністю. Наведено оцінку зарубіжного досвіду її державного регулювання в контексті можливостей його застосування в Україні за сучасних умов функціонування вітчизняного страхового ринку.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти проведення страхування в сучасній економіці. Висвітлено питання страхового ринку та договору страхування, перестрахування, особового, майнового страхування, страхування відповідальності. Розкрито фінансові основи страхової діяльності, державне регулювання страхової діяльності. Охарактеризовано маркетинг у страхуванні, страхові злочини й економічна безпека страхових організацій.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты проведения страхования в современной экономике. Отражен вопрос страхового рынка и договора страхования, перестрахования, личного, имущественного страхования, страхования ответственности. Раскрыты финансовые основы страховой деятельности, государственная регуляция страховой деятельности. Охарактеризован маркетинг в страховании, страховые преступления и экономическая безопасность страховых организаций.

Досліджено інвестиційну стратегію та ефективність інвестиційної діяльності європейських страхових компаній. Зокрема, проаналізовано частку інвестицій страхових компаній Європи у ВВП, інвестиційний портфель європейських страховиків та його структуру, внесок страхових компаній - лідерів інвестиційної діяльності в європейський інвестиційний портфель. Досліджено вплив фінансової кризи на інвестиційну стратегію європейських страховиків, проаналізовано ефективність інвестиційної діяльності європейських страховиків у ризиковому страхуванні та страхуванні життя. Доведено, що інвестиційні бізнес-моделі страхових компаній здатні ефективніше, на відміну від інших фінансових інститутів, протистояти кризовим явищам. Відзначено, що заходи страхових компаній, які спрямовані на підвищення прибутковості інвестицій, вимагають від них як значних витрат зі створення системи управління інвестиційними ризиками, так і відкритого доступу до різних класів фінансових активів і ринків, що в підсумку впливає на загальний рівень ризику, який бере насебе страхова компанія. Зроблено висновок, що у світлі останніх подій європейські страховики повинні зосередитися на управлінні ризиками капіталу та інвестицій, знаходженні нових можливостей для їх (інвестицій) зростання, а також адаптації нових систем і операцій для вирішення цих важливих завдань.

Досліджено методологічні проблеми збору та аналізу витоків конфіденційної інформації в Україні та світі. Зокрема, проаналізовано особливості методології збору та аналізу інформації про витоки різних аналітичних структур світової ІТ-індустрії, графічно доведено наявність певного розриву між даними цих структур щодо кількості витоків, подано динаміку витоків конфіденційної інформації в різних галузях економіки у світі, а також у США та Росії із коротким аналізом ситуації у сфері захисту інформації та станом інформаційної безпеки в цих країнах. Зроблено висновок, що на сьогоднішній день відсутній єдиний підхід щодо збору та аналізу причин видів витоків конфіденційної інформації, внаслідок чого неможливо порівняти результати досліджень різних аналітичних компаній ІТ-індустрії та зробити висновки про їх достовірність. Як правило, кожна з компаній під час збору та аналізу витоків конфіденційних даних використовує власну методологію, здійснює відбір витоків за власною системою та намагається розв'язати лише ті проблеми, які виникли внаслідок використання програмного забезпечення власного виробництва. Непорівнюваність отриманих результатів через відсутність спільних показників і методології збору та аналізу витоків ускладнює процес прийняття ефективних рішень у системі захисту інформації та інформаційної безпеки.

Досліджено перспективи реалізації політики інформаційної безпеки українськими страховими компаніями. Зокрема, проаналізовано законодавче забезпечення та міжнародні стандарти інформаційної безпеки ISO/IEC 27001:2013 та ISO/IEC 27002:2013, розглянуто місце політики інформаційної безпеки у новій версії міжнародного стандарту інформаційної безпеки ISO/IEC 27002:2013. Проведено аналіз ключових факторів оцінки ризику у формуванні політики інформаційної безпеки американської компанії сфери ризикового страхування Philadelphia Insurance Companies. Зроблено висновок, що, незважаючи на те, що діяльність страхової компанії як і будь-якої іншої фінансової установи, наприклад, комерційного банку, має свою специфіку, її інформаційна безпека грунтується на загальноприйнятих принципах та вимогах міжнародних стандартів. Кожна страхова компанія України сьогодні може самостійно вирішувати питання формування та реалізації політики інформаційної безпеки, керуючись національним законодавством, міжнародними стандартами та досвідом зарубіжних страхових компаній. Водночас з огляду на нестабільність соціально-економічної та політичної ситуації в нашій державі, і як наслідок - невизначеності умов функціонування ринку страхування навіть у найкоротшій перспективі, вітчизняні страхові компанії не можуть стабілізувати і спрогнозувати свої прибутки, що знижує можливості планування і проведення чіткої ІТ-політики, в т. ч. політики інформаційної безпеки.

Надано авторське визначення категорії "безпека страхового ринку" з урахуванням взаємовпливу процесів розвитку страхування на мікро- та макрорівнях системної ієрархії управління. Здійснено оцінку рівня безпеки страхового ринку України та виявлено найбільш істотні загрози розвиткові страхового сектора національної економіки. Обгрунтовано основні напрями зміцнення безпеки вітчизняного страхового ринку в сучасних умовах трансформації економіки України. Результати дослідження засвідчили підвищення рівня безпеки страхового ринку України протягом 2009 - 2013 рр. Водночас статистичні значення індикаторів, які є стимуляторами безпеки ринку страхування, упродовж досліджуваного періоду не відповідали критеріям безпеки і були значно нижчими за встановлені порогові значення. Це свідчить про те, що вітчизняний страховий ринок неспроможний повною мірою виконувати свої функції відшкодування втрат економічних суб'єктів, використовується для "відмивання" коштів, зменшення податкового навантаження, а в масштабах національної економіки не відіграє помітної ролі. Щодо індикаторів-дестимуляторів, то вони змінювалися неістотно і знаходились у межах норми, що є позитивним фактором. Інтегральний показник безпеки страхового ринку виявився найбільш чутливим до зміни частки довгострокового страхування в загальному обсязі зібраних страхових премій та достатньо чутливий до зміни показника частки премій, що належать перестраховикам-нерезидентам. Вважається, що напрями зміцнення безпеки страхового ринку України насамперед повинні зосереджуватися на оптимізації саме цих показників.

Досліджено кадрову безпеку в системі фінансово-економічної безпеки страхових компаній, визначено її вплив на формування інформаційної та фінансової безпеки страховика, проаналізовано основні етапи забезпечення інформаційної безпеки через безпеку персоналу в міжнародному стандарті інформаційної безпеки ISO/IEC 27002:2013. Автор вважає, що інтенсивні зміни сучасного глобального інформаційного простору ставлять нові вимоги до підбору, навчання та звільнення персоналу, а кадрова безпека сьогодні є визначальною в системі фінансово-економічної безпеки будь-якого суб'єкта господарювання, у т. ч. страхової компанії. Прийняття персоналом різних рівнів ефективних рішень у фінансово-господарській діяльності страховика є запорукою його фінансової стабільності, а відтак - фінансової безпеки, а можливість протидіяти витокам конфіденційної інформації та даних, що складають комерційну таємницю, через персонал страховика складає основу його інформаційної безпеки. Доведено, що в міжнародній практиці вирішенню проблем кадрової безпеки приділяється значна увага, зокрема, у міжнародному стандарті інформаційної безпеки ISO/IEC 27002:2013 чітко прослідковується зв'язок між безпекою персоналу та інформаційною безпекою організації, починаючи з прийняття працівника на роботу та закінчуючи розірванням трудового договору.

Проведено дослідження впливу інструментів державного регулювання на фінансово-економічну безпеку страхового ринку (СР) України в сучасних умовах розвитку національної економіки. Зокрема проаналізовано розбіжності в основних законодавчих актах, на базі яких здійснюється державне регулювання СР в Україні, динаміку та структуру активів, а також страхових резервів страховиків у контексті забезпечення платоспроможності страхових компаній і, як наслідок, - ринку страхування в цілому. Здійснено аналіз перестрахування як вагомого інструменту впливу на фінансово-економічну безпеку національного СР. Проведений аналіз засвідчив вагомий вплив державного регулювання на фінансово-економічну безпеку СР України. У процесі дослідження доведено, що в сучасних умовах розвитку національної економіки пріоритетними завданнями державного регулятора у напрямі створення для вітчизняного ринку страхування легітимного та безпечного середовища є зміна орієнтованості капіталізації страховиків та якості їхніх активів, підвищення вимог до вітчизняних перестрахових компаній і перестраховиків-нерезидентів, уведення обов'язкового розміщення коштів страхових резервів у вигляді державних цінних паперів як таких, що дають високу ставку дохідності та мають високий рівень надійності. Вважається, що зазначені заходи повинні суттєво вплинути на підвищення рівня фінансово-економічної безпеки сфери страхування і як наслідок - безумовне виконання страховиками взятих на себе зобов'язань і відновлення довіри суспільства до страховиків.

Проведено аналіз тенденцій, закономірностей і структурних змін у зовнішній торгівлі товарами в містах обласного значення Західного регіону України. Зокрема, проаналізовано відповідність тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі товарами (експорту та імпорту) в містах обласного значення загальним тенденціям, що відбуваються в їх областях; здійснено оцінку внеску міст обласного значення в розвиток експортно-імпортної діяльності своїх регіонів та проведено аналіз структурних трансформацій в експорті товарів у містах Івано-Франківськ, Чернівці та Рівне. Встановлено, що в імпорті товарів Західному регіону України властиві загальнонаціональні тенденції (загальне зниження обсягів імпорту товарів), а в експорті товарів, на відміну від загальноукраїнської тенденції, - спостерігається зростання обсягів міжнародної товарної торгівлі. Доведено визначальну роль міст у здійсненні імпорту товарів в регіон та встановлено особливості експортних тенденцій, які свідчать про те, що товарний експортний потенціал Львівської, Волинської та Закарпатської областей зосереджено за межами великих і середніх міст, на периферії, а тому їх значення як центрів виробничого та торговельного потенціалу суттєво знижується. Підтверджено сировинну спрямованість національного товарного експорту та запропоновано диференційований підхід до розвитку експортної діяльності в містах обласного значення відповідно до виявлених тенденцій, закономірностей, особливостей і проблем.

Розглянуто тенденції розвитку пріоритетних просторових форм організації бізнесу в регіонах України з огляду на підвищення конкурентоспроможності регіональних і національної економік. Зокрема, вивчено сучасний стан, особливості інституційного забезпечення та перспективи розвитку індустріальних парків як просторової форми організації бізнесу. Проаналізовано розвиток регіональних ІТ-кластерів в Україні в контексті їх впливу на соціально-економічну динаміку, а також визначено стратегічні пріоритети й інструменти стимулювання розвитку ІТ-кластерів у формуванні інноваційної екосистеми країни. Оцінено економічний потенціал формування галузевих кластерів у регіонах України. Проаналізовано форми просторової організації креативних індустрій, просторових освітніх систем і подано пропозиції щодо стимулювання їх розвитку. Висвітлено вітчизняний досвід розвитку агрохолдингів як інтегрованої форми агробізнесу, а саме оцінено основні переваги, загрози та напрями регулювання їх діяльності. Вивчено зарубіжний досвід інституційного забезпечення розвитку форм просторової організації бізнесу з огляду на можливі перспективи його застосування в Україні.

Проведено аналіз особливостей, тенденцій та закономірностей, а також структурних змін у міжнародній торгівлі послугами в містах обласного значення Західного регіону України в умовах глобалізації. Зокрема, проаналізовано тенденції експорту-імпорту послуг у Західному регіоні України та в Україні, досліджено відповідність тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі послугами (експорту й імпорту) у містах обласного значення загальним тенденціям, що відбуваються в їх областях, здійснено оцінку рівня експортоорієнтованості сфери послуг міст і їх внеску у розвиток експортно-імпортної діяльності своїх регіонів, проведено аналіз структурних трансформацій в експорті послуг у містах Івано-Франківськ, Чернівці та Рівне. Встановлено, що на фоні загального зниження експорту й імпорту послуг в Україні за період 2012-2017 рр. у Західному регіоні спостерігається зростання експорту послуг майже в 2 рази, а зовнішня торгівля послугами в більшості аналізованих областей відображає тенденції, що властиві Західному регіону України. Доведено ключову роль міст обласного значення в імпорті послуг у регіон, на відміну від експорту послуг, де спостерігається включення інших (менших) міст деяких аналізованих областей до забезпечення їх експортного потенціалу. Підтверджено зростання рівня експортоорієнтованості сфери послуг більшості аналізованих міст обласного значення Західного регіону України та активізацію ними експортної діяльності.

Проведено аналіз основних схем тінізації фінансових потоків на ринку страхування України. Зокрема, проаналізовано основні показники розвитку страхового та перестрахового ринку України за період 2013 - 2018 рр.; здійснено оцінку ринку страхування за категоріями страхувальників та основними видами страхування; висвітлено особливості операцій страхових компаній із цінними паперами в розрізі формування активів та балансових операцій із векселями, а також основні негативні наслідки тінізації фінансових потоків на ринку страхування. Доведено, що навіть у складних економіко-політичних умовах, які, як правило, супроводжуються неплатоспроможністю більшості бізнесових структур і населення, страхові компанії практично не втратили своїх позицій та навіть продемонстрували зростання основних показників розвитку, що вказує на причетність вітчизняних страховиків до реалізації так званих псевдострахових операцій, які найчастіше здійснюються саме в такі кризові періоди. Встановлено переважне обслуговування страховиками інтересів юридичних осіб та переважання серед реалізованих страхових послуг видів майнового страхування, у т. ч. страхування фінансових ризиків, які активно використовуються як інструменти податкової оптимізації для підприємств реального сектора економіки. Доведено використання страховими компаніями внутрішнього вхідного перестрахування для зменшення своїх податкових зобов'язань, а також так званих "технічних" цінних паперів, у т. ч. векселів, для виведення грошових коштів за кордон або переведення їх у готівку.

Здійснено оцінку тенденцій і структурних змін у зовнішньоекономічній діяльності міст обласного значення Західного регіону України. Зокрема, проаналізовано основні показники зовнішньоекономічної діяльності міст за період 2012 - 2017 рр.; здійснено рейтингування міст за темпами приросту експорту, імпорту та прямих іноземних інвестицій, а також питомою вагою експорту товарів і послуг у загальному експорті міст, швидкістю та інтенсивністю структурних трансформацій. Виявлено зміни у структурі зовнішньоекономічної діяльності міст і в рівні їх імпортозалежності. Окреслено проблеми, що визначають стан зовнішньоекономічної діяльності в містах обласного значення Західного регіону України та запропоновано ключові напрями їх вирішення. Встановлено, що структура експорту аналізованих міст протягом 2012 - 2017 рр. представлена переважаючою часткою товарного експорту (в середньому більше 80 % у 2012 р. і більше 75 % у 2017 р.). На фоні зростання обсягів експорту послуг частка експорту товарів у 2017 р. дещо знизилася, однак залишилася вагомою складовою експортної діяльності. Доведено зростання обсягів експорту в містах обласного значення Західного регіону України та зниження імпортозалежності їх економіки. Підтверджено значний внесок міст обласного значення в нарощення експорту послуг і зниження обсягів надходження прямих іноземних інвестицій в економіку переважної більшості міст Західного регіону України.

Здійснено аналіз польського досвіду в реалізації структурної економічної політики на загальнодержавному та регіональному рівнях. Зокрема, проаналізовано ключові напрями реалізації структурних реформ за період 2013 - 2018 рр., здійснено порівняння показників Польщі та ЄС-28 щодо видатків на впровадження інновацій та рівня зайнятості. Встановлено основні проблеми здійснення науково-дослідної діяльності в Польщі, а також ефективні інструменти інноваційної політики, які сприяли зростанню інноваційності польської економіки. Виділено фактори зростання зайнятості на польському ринку праці, проблеми та структурні реформи в даному напрямі. Встановлено, що розвиток міст є важливою складовою політики розвитку Польщі в середньо- та довгостроковій перспективі, однак польські міста, порівняно з більшістю європейських, не є достатньо конкурентоспроможними та обмежено включені до європейської транспортної мережі та міжміських функціональних зв'язків. З'ясовано, що в основу політики розвитку польських міст закладено підхід, який базується на синергії галузевої політики та багаторівневої співпраці для посилення сталого розвитку міст будь-якого розміру, адже вирішення багатьох глобальних проблем сталого розвитку (забруднення навколишнього середовища, наслідки зміни клімату, забезпечення інклюзивного зростання тощо) покладено саме на міста.

Здійснено аналіз особливостей, тенденцій і пріоритетів розвитку ринку страхових послуг в Україні в умовах пандемії COVID-19. Зокрема, проаналізовано основні показники розвитку ринку страхування протягом пандемічного 2020 р. і здійснено порівняння зазначених показників із 2019 р. Виділено основні чинники, які в сьогоднішніх реаліях спонукатимуть споживачів до купівлі страхового захисту, висвітлено особливості взаємодії страхувальників зі страховими компаніями при укладенні договорів страхування під час карантинного періоду. Встановлено, що розвиток ринку страхових послуг в Україні в умовах глобальної пандемії коронавірусу та в нових регулятивних умовах характеризувався активним упровадженням у діяльність страхових компаній інноваційних технологій та "очищенням" ринку від слабких і неефективних компаній. Доведено, що за основними показниками розвитку ринок зазнав незначної рецесії, а отже, вплив пандемії на ринок страхування в Україні можна вважати помірним. З'ясовано, що ключовими факторами при виборі страхової компанії для купівлі страхового захисту сьогодні є: можливість придбати страхову послугу в Інтернеті; індивідуальні тарифи для кожного споживача, що базуються на їх конкретних потребах; наявність простого у використанні мобільного застосунку. Таким чином, страхові компанії, які зможуть швидко реорганізувати свою ІТ-інфраструктуру, щоб спростити доступ клієнтів до страхових послуг, забезпечивши найбільш зручний спосіб (канал) взаємодії, та запропонувати продукти, що найкраще відповідають їх способу життя та потребам, будуть зміцнювати довіру споживачів і розвивати свій бізнес у рамках тих споживчих екосистем, які формуються в сьогоднішніх турбулентних умовах розвитку.

Визначено проблемні аспекти економіко-правового регулювання ідентифікації та класифікації послуг у контексті детінізації національної економіки. Здійснено аналіз передумов, секторальних особливостей та рівня тінізації окремих секторів комерційних послуг на національному та регіональному рівнях. Розроблено й апробовано методичні підходи до виявлення видів економічної діяльності в секторі комерційних послуг зі зростаючою соціально-економічною віддачею та стратегічною конкурентоспроможністю. Поведено аналіз ефективності використання потенціалу окремих сфер комерційних послуг у забезпеченні соціально-економічного зростання регіонів України. Обґрунтовано стратегічні пріоритети системної детінізації та розвитку сектору комерційних послуг, а також розроблено інституційні й організаційно-економічні механізми детінізації відносин у різних субсекторах комерційних послуг на національному та регіональному рівнях.

Досліджено проблеми і напрями підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників в умовах глобальних викликів. На основі аналізу рівня та динаміки індексів глобалізації та глобалізації торгівлі в Україні та світі виділено основні найбільш важливі етапи глобалізації в Україні, у т. ч. у міжнародній торгівлі. Встановлено, що в Україні, на відміну від загальносвітової тенденції, зміни у глобалізаційних процесах відбуваються більш інтенсивно. Проаналізовано ключові фактори забезпечення зростання конкурентоспроможності вітчизняних експортерів на світовому ринку, експортну структуру міжнародної торгівлі України, в т. ч. у регіональному розрізі, та внесок регіонів України в експортну діяльність держави. Доведено, що повномасштабне військове вторгнення Росії найбільше вплине на експортні можливості підприємств сходу та півдня України (там, де ведуться активні бойові дії), а також тих регіонів, що межують з Росією та/або вже зазнали масштабних руйнувань під час війни (Київська, Сумська та Чернігівська обл.). Отже, втрата експортного потенціалу України, особливо в товарній торгівлі, враховуючи також експортні логістичні проблеми, буде у 2022 р. критичною. Проаналізовано основні інструменти державної підтримки українських підприємств-експортерів в умовах війни та запропоновано заходи з підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників у сучасних турбулентних умовах розвитку.

Досліджено проблеми експортоорієнтованого бізнесу регіонів України в умовах війни та основні шляхи їх вирішення. Ідентифіковано основні проблеми експортоорієнтованого бізнесу в Україні, спровоковані військовою агресією РФ (виробничі, інфраструктурні, логістичні, фіскальні, енергетичні). Встановлено, що ключовою проблемою скорочення експортної діяльності нашої держави є блокування основних морських експортних шляхів, на які до війни припадало понад 70 % експортних вантажів, у т. ч. 80 % експорту аграрної продукції. Доведено, що забезпечення повноцінного експорту з України залізницею та автомобільним транспортом у сьогоднішніх умовах є проблематичним внаслідок дефіциту вагонів, палива, складських приміщень у портах Європи та на сухопутному кордоні України з країнами - членами ЄС, відмінностей стандартів ширини залізничної колії тощо. Аргументовано, що підписана у Стамбулі "Зернова угода" не вирішує проблему налагодження експорту для компаній гірничо-металургійного комплексу, витрати яких на логістику загалом зросли у 4 - 6 разів внаслідок не тільки виключно воєнних обставин, але також підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення. Акцентовано на тому, що повоєнна відбудова української економіки, яка може виступати нашою новітньою індустріалізацією, повинна якнайбільшою мірою відбуватися саме з фокусом на ті виробництва, які реалізують конкуренту перевагу України на міжнародному ринку, тобто ця новітня індустріалізація мала би бути саме експортоорієнтованою. Запропоновано шляхи відновлення експортних можливостей вітчизняних підприємств у контексті поліпшення транспортної логістики та енергозабезпечення.