Досліджено питання підвищення енергетичної ефективності, стійкості пуску системи шахтного транспорту з індуктивною передачею енергії шляхом реалізації специфічних режимів її роботи. Наведено статистичні характеристики параметрів тягової мережі. Розроблено математичну модель для оптимізації параметрів резонансного коливального контуру тягового навантаження. Визначено оптимальні параметри коливального контуру з урахуванням статистичних характеристик режимів тягової мережі. Зазначено, що підвищення стійкості пуску перетворювача частоти на тягову мережу системи транспорту досягається синхронізацією імпульсів керування випрямляча та автономного інвертора.

Обгрунтовано думку про те, що суди і зокрема судді користуються у разі ухвалення рішень не лише позитивним правом, але і власним розсудом. В цьому разі між собою конкурують "технічне" і "вільне" правонаходження. Можна звичайно останнє замовчувати або віддавати перевагу першому, проте тоді стає питання, чи йде мова в такому випадку про право. Висловлено думку про те, що сучасні судді, які порівнюються з римськими юристами, зайняті застосуванням норм-рішень, права юристів, трансформованого до кодексів, схвалених державою. В цьому випадку часто втрачається зв'язок з суспільством, в якому насправді, і зароджується право, яке названо "соціальним". Зроблено заклик до дослідження соціального права, а також судової практики, правових і життєвих стосунків, в чому вбачається завдання вільного правознавства.

Розкрито основні протиріччя економічної теорії Маркса, який використовував англійську класичну політекономію без її переосмислення разом з її однобічністю, будучи великим ученим і полум'яним політико-революціонером у Маркса в співвідношенні з науковим мисленням не завжди програвала політика.

Представлено уявлення про дослідження права як частину соціального порядку. Йдеться зокрема, про дослідження права, яке не міститься в правових положеннях. Розглянуто складнощі розуміння сучасного за допомогою минулого. Досліджено документи і інші формальні свідчення "живого права" і "нового права".

Викладено міркування про "живе право", методологію його дослідження. У додатку надано опитний лист, за допомогою якого запропоновано досліджувати "живе право".

Викладено деякі погляди про основи "соціологічного" розуміння права, природу і значення соціології (права) і юриспруденції. Вказано на розуміння і відмінність права як законодавства, правових положень, норм-рішень, вказано на його зв'язок і, більше того, основаність, правда, не повсюдно, на праві, яке виникає в суспільстві, його організаційних формах. Відмічено і обгрунтовано, що прийняття законом певних норм ще не означає їх діяльності, життєвості. Досліджено людське суспільство, його структури, розглядаючи юриспруденцію як "морфологію людського суспільства", практичну соціологічну дисципліну.

Зазначено, що соціальними інститутами породжується величезна маса права. В цілому право проголошується після того, коли конфлікт інтересів в суспільстві настільки загострився, що реакція держави стає неминучою.

Представлено роздуми про цілісність права. Обгрунтовано, що право насправді, хоча і представляє собою цілісність, є не цілісністю правових положень. Критикується видиме уявлення про право як юриспруденції понять. Підкреслено, що правові положення також формують частину цілісності права тільки через зв'язок із суспільством, в якому вони діють. Зазначено, що охочий зрозуміти цілісність права, повинен враховувати, окрім правових положень, існуючий в правовідносинах порядок.