Наведено огляд літератури щодо взаємовідносин вищих рослин і мікробіоти. Показано роль мікроорганізмів у ризосфері та філоплані рослин, їх симбіотичні зв'язки.

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.87-4

Рубрики:

Бузок

Шифр НБУВ: Ж68850/біол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення мікро- та мікобіоти ризосфери 47-ми степових рослин трьох відділень Українського степового природного заповідника: Михайлівської цілини, Хомутовського степу та Кам'яних Могил. Виявлено суттєві відмінності у динаміці чисельності мікроорганізмів основних таксономічних груп ризосфери степових рослин за сезонами вегетації. На прикладі Михайлівської цілини показано кількісні та якісні зміни грунтової мікробіоти та біологічної активності грунту у разі незначного втручання людини (режими викошування). За допомогою екологічних показників (коефіцієнта Серенсена - Чекановського, індексів видового різноманіття Шеннона та домінування за Симпсоном) встановлено високу подібність видового складу мікроміцетів ризосфери степових рослин трьох відділень заповідника, відмінних за грунтово-кліматичних умов. Доведено, що для кожної рослинної формації характерна специфічна мікобіота, яка визначається кореневими виділеннями рослини та грунтово-кліматичними умовами. Визначено алелопатичну активність ризосфери ряду даних рослин відділень заповідника. Встановлено відсутність фітотоксичного ефекту ризосферного грунту у більшості видів степових рослин. Створено колекцію мікроскопічних культур, яка нараховує 305 штамів мікроміцетів і 211 штамів спороутворювальних бактерій.

Показано вплив короткоротаційної сівозміни на формування чисельності мікроорганізмів основних таксономічних груп прикореневої зони кукурудзи. Вивчено біологічну активність грунту під кукурудзою залежно від попередників.

Наведено аналітичний огляд літератури щодо екологічної ролі мікроорганізмів в алелопатичних взаємовідношеннях і функціонуванні фітоценозів.

Показано динаміку мікроорганізмів основних таксономічних груп у ризосфері трьох видів ехінацеї: пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench), блідої (E. pallida (Nutt) Nutt), вузьколистої (E. angustifolia DC). Вивчено біологічну активність ризосферного грунту зазначених видів ехінацеї. Виявлено, що зміна чисельності мікробних угруповань залежить від фаз розвитку рослин та індивідуальних особливостей видів.

Досліджено фітогербіцидні властивості продуктів деструкції трьох видів чорнобривців (Tagetes L.) - ч. позначених (T. signata Bartl.), ч. розлогих (T. patula L.), ч. прямостоячих (T. erecta L.) - компостованих у грунті за умов вегетаційного та дрібноділянкового дослідів. Установлено, що найефективніше пригнічували розвиток бур'янів продукти деструкції T. patula і T. erecta. Алелопатично активні речовини продуктів деструкції T. patula і T. signata знижували чисельність мікроміцетів роду Fusarium. Викладено попередні рекомендації із застосування компостування грунту фітомасою Tagetes для контролю чисельності бур'янів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.87

Рубрики:

Бузок

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати впливу негуміфікованої органічної маси на біологічну активність грунту під клематисами. Показано, що використання чорнобривців, календули, квасолі як сидератів через 6 та 24 міс збільшує чисельність мікроорганізмів основних еколого-трофічних і таксономічних груп. Виявлено значне зростання вмісту гумусу, зниження кислотності грунту, вмісту заліза та марганцю, що свідчить про поліпшення структури грунту та зняття грунтовтоми.

Наведено дані про алелопатичну активність деяких видів роду Alnus Mill. Показано, що водорозчинні сполуки вільхи виявляють різну алелопатичну активність залежно від виду, досліджуваного органа, тест-об'єкта і концентрації діючої речовини. Амарант та корені пшениці виявили більшу чутливість до алелопатично активних речовин вільхи, ніж колеоптелі пшениці. Активність листків була вищою за таку стебла і коренів. Іматурні рослини відрізнялися більшим алелопатичним потенціалом, ніж генеративні.

За дослідження мікробної взаємодії у грунтовому середовищі виявлено значний антифунгальний вплив культуральної рідини Penicillium roseopurpureum на фітопатогенні гриби роду Fusarium та імуностимулюючі властивості наноматеріалу анальциму. Встановлено ефект потенціювання за сумісного застосування анальциму та культуральної рідини P. roseopurpureum для захисту рослин капусти від ураження фузаріозом.

The newest technology of reclamation of acid and saline soils, based on the integrated use of silicon compounds with cultivation of cereals, legumes and cruciferous plant species was implemented. The technological regulations for the use of chemical and phytomeliorants in different soil-climatic zones of Ukraine were worked out. The silicone-containing mixtures with a high meliorative potential and the optimal dosages for their application were determined. A comprehensive study of the chemical and phytomeliorants was conducted; their role in stimulation of the development of agriculturally useful microbiota, reducing soil sickness, increasing of the plant adaptive potential to abiotic stress factors was defined. Application of silicon-containing mixtures improved agrophysical, agrochemical, biological characteristics of soil, reduced its toxicity and soil sickness. The structure of crop rotation was improved.

Встановлено, що обробка насіння томатів культуральною рідиною P. roseopurpureum та внесення наноматеріалу анальциму в грунт підвищує стійкість проростків до ураження фітопатогенними мікроміцетами роду Fusarium, істотно знижує чисельність грунтових мікроміцетів (у тому числі фітопатогенних), покрашує алелопатичні та фізико-хімічні властивості грунту. Показано посилення захисного ефекту анальциму та культуральної рідини за їх сумісної дії.

Досліджено вплив кремнієвмісної суміші на алелопатичні, мікробіологічні, фізико-хімічні властивості прикореневого грунту та життєвий стан плодових рослин за умов монокультури. Показано ефективність її застосування для зниження грунтовтоми в плодових садах, що обумовлено активізацією мікробіологічних процесів, оптимізацією окисно-відновного, алелопатичного, поживного режиму та підвищенням стійкості рослин.

Досліджено вплив кремнієвмісної суміші (КВС) на алелопатичні та мікробіологічні характеристики прикореневого середовища рослин лимону (Citrus limon (L.) Burm.) з метою збереження генофонду цінних інтродуцентів. КВС вносили у грунт під багаторічні насадження Citrus limon сорту Genoa колекції цитрусових рослин Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України за умов оранжерейної культури. Виявлено позитивний вплив КВС на грунтову мікробіоту лимонарію. Застосування КВС призводило до зростання кількості досліджуваних еколого-трофічних груп мікроорганізмів, крім мікроміцетів, у грунті під рослинами Citrus limon в усі терміни спостережень. Інтенсифікація трансформації органічної речовини сприяла зменшенню темпів акумуляції рухливих форм фенольних сполук, що виконують алелопатичну функцію та можуть знижувати продуктивність рослин, у прикореневому середовищі Citrus limon. Використання кремнієвмісної суміші оптимізувало окисно-відновний режим і алелопатичний стан прикореневого грунту багаторічних насаджень Citrus limon. Ефективність застосування КВС, загалом, підвищувалася зі збільшенням терміну після її внесення.

Важливим малодослідженим аспектом у вирощуванні рослин Phlox paniculata L. залишається вивчення грунтів, зокрема їх алелопатичних і мікробіологічних особливостей. Вивчено мікробні угруповання прикореневого грунту та його біологічну активність під рослинами різних сортів Ph. paniculata L. Зразки грунту відбиралися з колекційної ділянки відділу квітниково-декоративних рослин Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України з центральних частин рослинних популяцій інтродукованих в Україні сортів Ph. paniculata L., у період найбільшої активності - фази бутонізації-цвітіння. Алелопатичну активність грунту визначено за допомогою методу прямого біотестування. Мікробіологічні аналізи проведено за загальноприйнятими у грунтовій мікробіології методиками. Встановлено, що під дією екзометаболітів Ph. paniculata L. оточуючий грунт набуває незначних фітотоксичних властивостей. Найменшу кількість усіх функціональних та еколого-трофічних груп мікроорганізмів виявлено у ризосферному грунті рослин сорту Panianka. У грунті рослин сорту Novinka, який відрізнявся найбільшою чисельністю досліджених мікроорганізмів, інтенсивніше проходили й мікробіологічні процеси. Зроблено висновок, що чисельність мікроорганізмів закономірно пов'язана з сортовими особливостями Ph. paniculata L., накопиченням у грунті алелопатично активних речовин та інтенсивністю фізіологічних процесів, що відбуваються у ньому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.2*801.36

Рубрики:

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.353 + П241.66-4

Рубрики:

Зміна складу органічних речовин під впливом агроприйомів

Перці

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію створення та етапи становлення Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка як наукової установи НАН України. Наведено результати з розробки наукових основ охорони флористичного різноманіття помірного поясу Євразії ex situ. Подано дані щодо розробки наукових основ ландшафтної архітектури й оптимізації міських і паркових культурфітоценозів і збагачення дендрофлори України в умовах кліматичних змін. Висвітлено наслідки досліджень рослин тропічних біомів: формування колекційного фонду, збереження ex situ, перспективи використання. Показано результати інтродукції та селекції квітниково-декоративних рослин. Розкрито важливі результати акліматизації та селекції нових і малопоширених плодових рослин. Висвітлено фундаментальні та прикладні засади інтродукції корисних рослин і збагачення культурфітоценозів в України. Наведено результати досліджень з біолого-екологічних та алелопатичних засад інтродукції рослин. Показано еколого-просвітницьку діяльність Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка.