Висвітлено шляхи вирішення теоретичних і практичних проблем правового забезпечення соціально-економічного, політичного розвитку держави, що стосуються становлення, розвитку громадянського суспільства та соціальної правової держави. Розглянуто соціально-економічні та політичні аспекти механізму реалізації прав і свобод людини в Україні. Досліджено сутність державно-правової реформи, проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. Викладено юридичні аспекти економічної безпеки держави.

Освещены пути решения круга теоретических и практических проблем правового обеспечения социально-экономического, политического развития государства, касающихся становления, развития гражданского общества и социального правового государства. Рассмотрены социально-экономические и политические аспекты механизма реализации прав и свобод человека в Украине. Исследована сущность государственно-правовой реформы, проблемы гармонизации законодательства Украины с международным правом. Определены юридические аспекты экономической безопасности государства.

Висвітлено проблеми адміністративно-правового забезпечення реалізації та захисту прав громадян у сфері виконавчої влади (СВВ). Розкрито політико-правові аспекти взаємодії людини, держави й управління. Увагу приділено розвитку демократичних засад державного управління у контексті європейського досвіду. Розглянуто питання адміністративно-правового регулювання прав громадян у СВВ, адміністративно-процесуального статусу громадян. Проаналізовано особливості надання адміністративних послуг, доступу громадян до інформації у СВВ. Наведено рекомендації щодо запровадження удосконалених адміністративних процедур. Показано правозахисну роль інституту адміністративної відповідальності.

Освещены проблемы административно-правового обеспечения реализации и защиты прав граждан в сфере исполнительной власти (СИВ). Раскрыты политико-правовые аспекты взаимодействия человека, государства и управления. Внимание уделено развитию демократических основ государственного управления в контексте европейского опыта. Рассмотрены вопросы административно-правового регулирования прав граждан в СИВ, административно-процессуального статуса граждан. Проанализированы особенности оказания административных услуг, доступа граждан к информации в СИВ. Приведены рекомендации по внедрению усовершенствованных административных процедур. Показана правозащитная роль института административной ответственности.

Проаналізовано діяльність правоохоронних органів України, спрямовану на захист прав, свобод і законних інтересів громадян. Охарактеризовано завдання та функції ОВС. Розглянуто правовий статус громадян як складову національної безпеки. Увагу приділено правовому регулюванню правозахисту державних і недержавних установ. Визначено шляхи реформування правової системи та правозахисних механізмів, зокрема, судової системи, наглядових органів і органів охорони правопорядку в Україні.

Проанализирована деятельность правоохранительных органов Украины, направленная на защиту прав, свобод и законных интересов граждан. Охарактеризованы задачи и функции ОВД. Рассмотрен правовой статус граждан как составляющая национальной безопасности. Уделено внимание правовому регулированию правозащиты государственных и негосударственных учреждений. Определены пути реформирования правовой системы и правозащитных механизмов, в частности, судебной системы, надзирательных органов и органов охраны правопорядка в Украине.

Розглянуто основні положення оптимізації державного управління, повноваження органів виконавчої влади, наукові позиції вчених-адміністративістів щодо структурних механізмів функціонального визначення виконавчої влади, розмежування змісту понять "державне управління" та "виконавча влада".

Узагальнено проблеми реалізації принципу верховенства права на сучасному етапі реформування державного управління, визначено пріоритетні напрямі удосконалення адміністратівно-правовго регулювання діяльності органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації принципу верховенства права, обгрунтовано необхідність його закріплення у законодавстві, що регулює податкові правовідносини.

Висвітлено поняття, предмет, методи та джерела науки державного будівництва та місцевого самоврядування, місце цієї галузі знання в системі державознавчих наук. Розглянуто питання організації діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, зокрема, порядок формування, структуру, функції, форми та методи роботи Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, глави держави, а також органів місцевого самоврядування. Проаналізовано правовий статус та організацію роботи зазначених органів у цілому та їх структурних підрозділів, а також окремих посадових осіб. Увагу приділено організації роботи судової влади, прокуратури та інших правоохоронних органів України, акцентовано на порядку їх формування, системі та компетенції. Наведено детальну інформацію про державні органи АР Крим (Верховну Раду АР Крим, виконавчі органи, Представництво Президента України в АР Крим).

Розглянуто становлення та розвиток концептуальних засад адміністративного права (АП). Розкрито сутність і зміст публічного управління. Обгрунтовано принцип верховенства права як основоположний принцип АП та його співвідношення з принципом законності. Наведено ієрархію та види джерел АП. Охарактеризовано публічну адміністрацію у системі суб'єктів АП. Приділено увагу інструментам діяльності публічної адміністрації. Подано інформацію про адміністративно-правовий режим публічного майна. Викладено види позасудового контролю за діяльністю піблічної адміністрації. Висвітлено звернення громадян як засіб забезпечення законності діяльності публічної адміністрації.

Розглянуто актуальні теоретичні та практичні проблеми комплектування судів загальної юрисдикції висококваліфікованими кадрами. Викладено ряд нових теоретичних положень і висновків, що розкривають теоретичні засади адміністративно-правового функціонування інституту кадрового забезпечення судів загальної юрисдикції, а також організаційні та правові аспекти кадрової політики в судовій системі України. Подано 20 пропозицій щодо внесення змін і доповнень до Конституції України, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про Вищу раду юстиції", Указу Президента України "Про Порядок складення присяги судді особою, вперше призначеною на посаду професійного судді", Положення про порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, а також розроблено проекти Інструкції "Про перелік юридичних посад та порядок визначення стажу роботи у галузі права для кандидатів на посади суддів судів загальної юрисдикції" та Посадової інструкції керівників апарату суду загальної юрисдикції.

Викладено загально-теоретичні та історико-правові аспекти застосування адміністративного законодавства. Проаналізовано механізм застосування адміністративного законодавства. Визначено шляхи реформування адміністративного законодавства України для забезпечення ефективності його реалізації у процесі застосування.

Комплексно досліджено теоретичні та практичні питання щодо грунтовного вивчення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у поєднанні з практикою її тлумачення та застосування Європейським судом з прав людини, яка виступає фундаментальним джерелом міжнародно-правових гарантій, що визначають належний порядок вирішення податкових спорів. Обгрунтовано, що вітчизняне законодавство, відповідно до положень ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції, має унеможливити одночасне здійснення до платника податків провадження, яке спрямоване на вирішення питання про застосування до нього податкових штрафів та кримінального провадження щодо податкового злочину, що випливає з тих самих фактичних обставин, що виступають підставою для застосування до нього податкового штрафу за підсумками іншого провадження, крім випадків, коли такі провадження здійснюються одночасно та взаємозалежно (зокрема, факти, з'ясовані під час одного провадження, використовуються у рамках іншого), а також провадження, що стосується різних аспектів правової поведінки платника податків. Викладено низку нових теоретичних положень і висновків, що розкривають теоретичні засади практики Європейського суду з прав людини з питань вирішення податкових спорів та її вплив на податкове законодавство України і його застосування під час вирішення податкових спорів.

Розглянуто актуальні теоретичні та практичні проблеми якості адміністративно-процесуального законодавства та практики його застосування адміністративними судами щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судами спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів приватних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. З'ясовано, що правозастосовча діяльність Європейського суду з прав людини зумовлює необхідність удосконалення не тільки вітчизняного адміністративно-процесуального законодавства та практики його застосування, але й перегляду методології та вектору дослідження умов ефективності адміністративно-процесуального законодавства, у тому числі й такої передумови, як його якість. Невирішеними залишаються ті питання якості закону, що забезпечують доступність судочинства для пересічних громадян, однозначність, точність і ясність ряду положень адміністративно-процесуального законодавства, послідовність, визначеність, несуперечливість нормативного тексту тощо.

Висвітлено теорію та історію держави і права, історію політичних і правових учень, актуальні питання та інноваційні ідеї адміністративного права та процесу. Досліджено особливості правового забезпечення фінансової безпеки в Україні за сучасних умов, касаційного оскарження в адміністративному судочинстві, державного контролю за діяльністю благодійних організацій. Охарактеризовано повноваження НАЗК в умовах нестабільності антикорупційного законодавства, місце податкового обліку серед елементів податкового обов'язку, судовий контроль в адміністративному судочинстві і дискрецію судів першої інстанції щодо його встановлення. Проаналізовано судовий та позасудовий механізми оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних реєстраторів у спорах щодо нерухомого майна.

На основі теорії адміністративного процесу аналізу вітчизняного та європейського законодавства, практики застосування його адміністративними судами України та Європейського суду з прав людини здійснено комплексний науковий аналіз адміністративного процесу в Україні. З'ясовано соціальну та юридичну природу адміністративного процесу (адміністративного судочинства). Охарактеризовано критерії, за якими суд оцінює рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта публічного адміністрування. Досліджено та оцінено стадії адміністративного процесу. Проаналізовано перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами в Україні. Охарактеризовано строки звернення з адміністративним позовом та перераховано наслідки його пропущення. Висвітлено способи судового захисту в адміністративному процесі. Досліджено урегулювання спору за участі судді та проілюстровано відмову відповідача від позову і примирення. Розглянуто передумови виникнення апеляційного провадження в адміністративному судочинстві. Охарактеризовано судові рішення за наслідками перегляду справи в касаційному порядку. Висвітлено процесуальні особливості адміністративного процесу у справах щодо застосування санкцій за зверненнями суб’єктів владних повноважень. Наведено правові наслідки визнання адміністративним судом дій суб’єктів владних повноважень протиправними.

Досліджено у систематизованому вигляді сучасний комплекс теоретичних положень правових інститутів, норм права, що регулюють відносини влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів владних повноважень, які здійснюють функції публічного адміністрування. Висвітлено фундаментальні засади українського адміністративного права, його системної трансформації та адміністративно-правових аспектів вступу України до Європейського Союзу. Розкрито питання, які в існуючих підручниках лише побіжно згадуються або взагалі відсутні. Розділи підручника виокремлено і структуровано за кредитно-модульною системою, яка відповідає планам і програмам підготовки юристів у галузі знань 08 «Право». Подано теоретичний матеріал, завдання для самостійної роботи, практикуми, таблиці, схеми, наведено літературу.