Наведено результати досліджень фізико-хімічних властивостей біс(оксалато)борату літію (LiBOB), одержаного за допомогою методу твердофазного синтезу та електролітів на його основі. У ході експериментальних досліджень доведено, що електроліти на основі LiBOB мають високу електрохімічну стабільність та електропровідність у широкому діапазоні температур. Показано перспективність використання домішок LiBOB у літієвих і літій-іонних джерелах струму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.3

Шифр НБУВ: РА445898 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено літературний огляд, який доводить, що нанорозмірні флуоресцентні вуглецеві матеріали мають широке застосування. Зокрема, вони перспективні в біомедицині (внаслідок біосумісності - наприклад для біовізуалізації); оптоелектроніці; як хімічні флуоресцентні сенсори вимірювання концентрації металів, рН, аніонів, органічних речовин і біомолекул; як маркери для зняття відбитків пальців. Досліджено вуглецеві матеріали, одержані окисненням активованого вугілля, які за своїми оптичними характеристиками є подібними до вуглецевих наноточок. Мета роботи - синтез нановуглецевого матеріалу (НВМ) із доступної хімічної сировини. Як прототип, за основу синтезу використано методику отримання вуглецевого слабкокислого катіоніту. НВМ легко диспергується у воді, утворюючи стійкі колоїдні розчини, які демонструють люмінесценцію в синьо-зеленій області видимого спектра. За результатами термогравіметричного аналізу встановлено проходження термічної деструкції поверхневих функціональних груп. Про характер функціональних груп на поверхні НВМ спиралися на отримані дані щодо інфрачервоних спектрів. Контроль чистоти зразків проводили рентгеноструктурним аналізом порошку. Для чистого зразка спостерігався лише спектр аморфного вуглецю, а для неочищеного - спостерігаються рефлекси домішок NaCl. В області позитивних іонів МАЛДІ отримано кластери, які можуть належати фулереноподібним структурам вуглецю. Зазначено, що велика інтенсивність сигналу за m/z 44 свідчить про значну кількість карбоксильних груп. Для водних розчинів виміряно спектри люмінесценції, на яких спостерігається синьо-зелена флуоресценція. Збудження випроміненням із довжиною хвилі було обрано за результатами попереднього вимірювання залежності інтенсивності емісії від довжини збуджувального випромінення. На спектрі флуоресценції спостерігається широкий максимум за 450 нм, який дещо зміщується в довгохвильову область після центрифугування зразка та осадження крупних фракцій. Методом динамічного розсіювання світла встановлено, що в розчині присутні частинки з широким спектром розмірів, максимум розподілу припадає на відносно великі агрегати.