Проведено аналіз даних літератури щодо виникнення онкогінекологічної патології у хворих, пролікованих з приводу раку грудної залози (РГЗ). Описано сучасні дані частоти виникнення, поширення, летальності, смертності хворих на РГЗ, рак яєчника (РЯ). Однак, не дивлячись на численні дослідження, впровадження сучасних методів діагностики, синтез нових препаратів, які проводяться для вивчення РГЗ, показники захворюваності, смертності залишаються невиправдано високі. Наведено етіологічні, патогенетичні ланки взаємозв'язку даних патологій. Описано дані частоти виникнення генів BRCA1/2. Представлено суперечливі дані щодо виникнення РЯ після РГЗ, що потребує подальшого дослідження. Встановлено, що в сучасній медичній літературі немає робіт, які б описували частоту і характер виникнення онкогінекологічної патології у хворих, пролікованих з приводу РГЗ, а також немає факторів ризику виникнення цих захворювань у хворих на РГЗ.

Дотепер остаточно не розроблено тактику лікування хворих на рак шийки матки (РШМ) IIB стадії, а в стандартах діагностики та лікування є різні варіанти лікування даної патології і вибір найбільш оптимального, як правило, залежить від суб'єктивної думки лікаря. Мета дослідження - підвищити ефективність лікування хворих на РШМ IIB стадії шляхом застосування неоад'ювантної хіміотерапії в комбінованому лікуванні.

Мета дослідження - оцінити фактори ризику розвитку передракового гінекологічного захворювання (ПГЗ) у хворих на рак молочної залози (РМЗ), після комплексного та комбінованого лікування. Проведене дослідження базується на результатах обстеження та лікування 40-ка хворих на РМЗ, в яких в різні терміни після завершення лікування виникло ПГЗ. У хворих на РМЗ ПГЗ були: передракові захворювання тіла матки у 26 (65,0 %) хворих, яєчників у 9 (22,5 %) та шийки матки у 5-ти (12,5 %) випадках. Найчастіше у хворих на РМЗ після завершення лікування виникали передракові захворювання тіла матки: атипова гіперплазія ендометрію - у 19-ти (73,0 %) хворих і проліферуюча вузлувата лейоміома тіла матки у 7-ми (27,0 %) випадках. До передракових захворювань яєчників, які було виявлено у хворих на РМЗ, належать погранична папілярна муцинозна цистаденома яєчників у 6-ти (66,7 %) хворих та ендометріоїдна цистаденома у 3-х (33,3 %). До передракового захворювання шийки матки, яке було виявлено у хворих на РМЗ, належать тяжка дисплазія шийки матки (CIN III). CIN III встановлено у 5-ти (12,5 %) випадках. Висновки: в результаті проведеного аналізу та згідно з даними літератури у хворих на РМЗ виникають ПГЗ. Одержані результати свідчать, що у розвитку ПГЗ у хворих на РМЗ мають значення гормональні фактори, обтяжений онкоанамнез, результати імуногістохімічної та молекулярно-генетичної діагностики пухлин молочної залози.

Вивчення онкології у вищих медичних навчальних закладах є дуже важливим, оскільки, ким би в майбутньому не працював лікар, йому рано чи пізно доведеться мати справу з онкологічними хворими. Хворі з невиліковними недугами в цілому і пухлинами зокрема складають більшість пацієнтів, яким потрібна паліативна допомога. Особливості цього розділу медицини вимагають спеціальної підготовки, тому паліативна медицина викладається у вигляді окремого курсу програми вищої медичної освіти для студентам VI курсу медичного факультету. Важливим є привернути увагу студентів до вивчення основних положень і принципів паліативної медицини у практиці лікування онкологічних хворих і сформувати чітке розуміння необхідності паліативної допомоги та вміння визначати її обсяг у хворих за неможливості проведення радикального лікування.

Проаналізовано виникнення другого онкологічного захворювання у 64 хворих на рак грудної залози (РГЗ) I - IV стадії. Найчастіше другою хворобою була онкогінекологічна патологія (рак тіла матки, яєчника, шийки матки, вульви) - у 79,7 % випадків. Онкогінекологічне захворювання виникало в середньому через 74 міс після завершення лікування з приводу РГЗ; рак ободової кишки (10,9 %) - через 72 міс, меланома (3,1 %) - 275 міс, клітинна лімфома (3,1 %) - 336 міс, рак шлунка (1,6%) - 72 міс та рак нирки (1,6 %) - через 5 міс. Виявлено основні спільні чинники ризику виникнення онкогінекологічного захворювання після завершення лікування у пацієнток із РГЗ: вік, обтяжений онкологічний анамнез, рання чи пізня менопауза, супутні захворювання (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, вузловий зоб, ожиріння, хронічний холецистит), підвищення рівня онкомаркера СА-125.

Важливим морфологічним критерієм розвитку ступеня злоякісності раку молочної залози (РМЗ) є зміна структури клітинних ядер. Водночас морфометричні параметри метахронного РМЗ не відомі в даний час, не відомі їх зв'язки з молекулярно-біологічними характеристиками цих пухлин. Мета дослідження - виявлення метахронного злоякісного захворювання у хворих на РМЗ. Дослідження базується на ретроспективному аналізі пухлин 63 пацієнтів на метахронний РМЗ, у яких протягом 5 років після радикального лікування РМЗ виник рак тіла матки (РТМ) або рак яєчника (РЯ). Всі пацієнти проходили лікування в Івано-Франківському обласному клінічному онкологічному центрі. Критерієм відбору пацієнтів у дослідженні було наявність онкогінекологічного раку, після лікування РМЗ. Вік хворих на РМЗ, що були включені у дослідженні, коливався від 24 до 83 років, у середньому 56,8 +- 1,5 років. Максимальні значення периметра, радіуса і площі клітинних ядер (відповідно 19,21 +- 0,7, 3,05 +- 0,4 і 36,3 +- 0,9) були в пухлинах хворих на метахронний РМЗ. Збільшення периметра, радіуса, і ядер пухлинних клітин у хворих з метахронним РМЗ пов'язано зі збільшенням розмірів пухлини і наявністю метастазів в регіонарні лімфатичні вузли. Висновки: морфометричною ознакою високого ризику розвитку метахронного РМЗ є збільшення периметра, радіуса і клітинного ядра на фоні низької проліферативної активності пухлин та метастазів у регіонарні лімфатичні вузли.

Досліджено актуальні проблеми сучасної онкології - підвищення ефективності своєчасної діагностики метахронних злоякісних пухлин у хворих на рак молочної залози шляхом виявлення етіопатогенетичних чинників, які сприяють його виникненню.