Обгрунтовано концепцію ландшафтного підходу щодо питань вивчення ресурсної бази туристсько-рекреаційної галузі господарства. Виділено сегменти туристсько-рекреаційної діяльності (ТРД) - курортно-лікувальний, комерційно-діловий, релігійний, пізнавально-розважальний, екологічний, спортивно-оздоровчий, екзотичний, охарактеризовано їх ресурсну базу. Визначено сутність поняття "туристсько-рекреаційний ландшафт" як території здійснення туристсько-рекреаційної діяльності. Розроблено ієрархічну структуру таксономічних одиниць туристсько-рекреаційних ландшафтів. Для кожного сегменту ТРД систематизовано інформацію про туристсько-рекреаційні ресурси території Чернівецької області. Проаналізовано закономірності поширення туристсько-рекреаційних ресурсів стосовно ландшафтних комплексів. Для кожного сегменту ТРД виділено ареали поширення відповідних ресурсів. Розглянуто варіант можливої спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності на базі наявних наборів туристсько-рекреаційних ресурсів.

Розглянуто основні підходи до понять "регіон", "регіоналізація", "розвиток регіону", "регіональна політика" та "регіональна економіка". Розкрито структуру територіальної організації туризму, зміст поняття процесу управління туризмом як системою певних відносин між суб'єктом та об'єктом управління. Висвітлено туризм як туристсько-рекреаційна діяльність із позиції виробника турпродукту та споживача. Подано підхід до класифікації туризму та проаналізовано зміст ресурсного забезпечення кожного із сегментів туристсько-рекреаційної діяльності. Відображено конструктивно-географічний підхід до питань розвитку туризму в регіоні через поняття туристсько-рекреаційного ландшафту - як класу антропогенних ландшафтів, що формуються внаслідок даного виду господарської діяльності.

Розглянуто загальну теорію та методику картографічного моделювання, методи та способи картографування природних і соціально-економічних ресурсів. Розкрито значущість картографічного моделювання у житті сучасного суспільства, висвітлено проблеми, що виникають у результаті функціонування системи "суспільство - природа". Охарактеризовано основні види, властивості, структуру, форми передачі та відображення картографічної інформації. Надано відомості про об'єктно-орієнтовані технології складання карт різної тематики, функціональні можливості та принципи функціонування основних типів картографічних моделей.

Дисертація присвячена комплексному аналізу інституту забезпечення охорони прав пацієнта в Україні у кримінально-правовому аспекті. Сутність і значення кримінально-правового забезпечення прав пацієнта в Україні визначаються як науково обґрунтована система комплексних заходів кримінально-правової політики та матеріального кримінального права, спрямованих на своєчасну криміналізацію та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у скоєнні злочинних діянь, що містять ознаки порушень прав пацієнта. Розглянуто методологічні основи кримінально-правового забезпечення охорони прав пацієнта. Виявлено історичну модель кримінальної відповідальності лікаря за завдану пацієнту шкоду, зокрема застосування як покарання довічного усунення від професії. Визначено, що об'єктом кримінально-правового забезпечення охорони прав пацієнта є суспільні відносини, якими убезпечуються відносини лікар - пацієнт. Надано кримінально-правову характеристику складу злочину. Виявлено характеристики спеціального суб'єкта досліджуваного злочину - медичного працівника. На підставі дослідження сформовано авторську пропозицію передбачити самостійний склад злочину щодо порушення прав пацієнта на заміну решти злочинів, що описують на рівні об'єктивної сторони порушення прав пацієнта. Запропоновано низку практичних рекомендацій щодо удосконалення системи кримінально-правового забезпечення охорони прав пацієнта в Україні та підвищення її ефективності. Основною метою кримінально-правової політики в сфері протидії порушенням прав пацієнта визначено підвищення рівня соціальної довіри населення до держави. Запропоновано основні напрями кримінально-правової політики та сформовано два шляхи удосконалення практичної реалізації кримінально-правового забезпечення охорони прав пацієнта - оперативний (стосовно удосконалення положень чинної ст. 141 КК) та перспективний (орієнтований на принципи економії репресії та гуманізації покарання, відповідно до Реформи кримінальної юстиції в Україні).