Захворювання пародонта є однією з найпоширеніших стоматологічних патологій, однією з важливіших проблем випадіння зубів. Недостатньо вивчено кореляцію психічного стану та клінічного перебігу захворювань пародонта. Вивчено вплив психічних розладів на показники факторів захисту, пошкодження і агресії та характер прояви білкової мінливості ротової рідини.

Наведено дані про вплив психічного стану людини на розвиток неспецифічних адаптаційних реакцій у хворих із запальними захворюваннями тканин пародонта та слизової оболонки порожнини рота. Показано високу ефективність використання препарату "Циталопрам" у комплексному лікуванні хворих.

Розглянуто проблеми підвищення ефективності профілактики і лікування захворювань пародонта та слизової оболонки порожнини рота (СОПР) поєднаних з депресивними розладами, шляхом розробки комплексного методу на основі виявлення ролі дисбалансу в системі імунітету, порушень мінерального обміну і місцевих факторів пошкодження і захисту, їх експериментального обгрунтованої корекції. Встановлено, що в структурі захворювань пародонта та СОПР, поєднаних з дисбіозом кишечника, частіше трапляються м'яка лейкоплакія (МЛ), хронічний катаральний гінгівіт (63 %), генералізований пародонтит (ГП) початкового - І ступеня та МЛ (29,1 %), ГП II ступеня та червоний плескатий лишай (7,9 %). Особливістю клінічного перебігу цих захворювань є достовірно вища поширеність в молодому віці, важчий перебіг і швидка генералізація процесу. На підставі клінічних, фізико-хімічних, біохімічних, імунологічних, імуноферментних досліджень розроблено лікувально-профілактичні заходи, які, поряд з місцевою терапією, включали цілеспрямовану корекцію мінерального обміну, імунологічного стану хворих і відновлення порушеного мікробіоценозу порожнини рота і кишечника. На експериментальній моделі ГП, у поєднанні з дисбіозом кишечника, визначено високу ефективність розробленого комплексного методу лікування і профілактики цього захворювання.

Відмічено, що запальні захворювання пародонта займають друге місце за своєю поширеністю серед стоматологічних захворювань після карієсу зубів. Досліджено психологічні особливості пацієнтів протягом і після проведення комплексної терапії та профілактики захворювань пародонта та слизової оболонки.

Встановлено, що використання імуностимулювальної терапії в комплексному лікуванні хворих з одночасним ураженням тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота у поєднанні з депресивними розладами сприяє нормалізації системного та місцевого імунітету. Комплекс терапії в основній дослідіжуваній групі включав імуностимулювальний препарат імудон.

Установлено, что использование иммуностимулирующей терапии в комплексном лечении больных с одновременным поражением тканей пародонта и слизистой оболочки полости рта в сочетании с депрессивными расстройствами способствует нормализации системного и местного иммунитета. Комплекс терапии в основной исследуемой группе включал иммуностимулирующий препарат имудон.

Вивчено ефективність комплексного лікування та профілактики одночасного ураження пародонта та слизової оболонки порожнини рота в поєднанні з депресивними порушеннями у 94-х хворих віком від 16- до 49-ти років за показниками клінічного обстеження безпосередньо після проведення лікувально-профілактичних заходів та у віддалені строки спостереження в порівнянні з даними 92-х пацієнтів, профілактика та лікування яких відбувається традиційним методом. В найближчі строки спостереження відзначається повне клінічне одужання та ремісія генералізованого пародонтиту, яке супроводжувалось значним покращанням загального стану 88,9 % хворих на м'яку лейкоплакію, 91,7 % осіб з хронічним катаральним гінгівітом, 87 % з генералізованим пародонтитом початкового-першого ступеня та м'якою лейкоплакією та 72,2 % - з генералізованим пародонтитом ІІ ступеня та червоним пласким лишаєм в поєднанні з високим ступенем депресивних хвилювань.

Изучена эффективность комплексного лечения и профилактики одновременного поражения пародонта и слизистой оболочки полости рта в сочетании с депрессивными нарушениями у 94-х больных в возрасте от 16- до 49-ти лет по показателям клинического обследования непосредственно после проведения лечебно-профилактических мероприятий и в отдаленные сроки наблюдения по сравнению с данными 92-х пациентов, профилактика и лечение которых происходит традиционным методом. В ближайшие сроки наблюдения отмечается полное клиническое выздоровление и ремиссия генерализированого пародонтита, которое сопровождалось значительным улучшением общего состояния 88,9 % больных мягкой лейкоплакией, 91,7 % лиц с хроническим катаральным гингивитом, 87 % с генерализованным пародонтитом начальной - первой степени и мягкой лейкоплакией и 72,2 % - с генерализированым пародонтитом II степени и красным плоским лишаем в сочетании с высокой степенью депрессивных волнений.