Розглянуто один з найбільш ефективних методів стабілізації процесів займання та підвищення повноти вигоряння українських антрацитів погіршеної якості у топках котлоагрегатів ТЕС - термохімічну підготовку вугілля у процесі його спалювання. Застосування цього процесу дає змогу подавати у топку двофазне паливо з фізико-хімічними характеристиками, що значно відрізняються від початкових характеристик вугільного пилу. Термохімічна підготовка дає змогу зменшити середній діаметр часточок, збільшити внутрішню питому поверхню пор, відокремити органічну та неорганічну компоненти у вугіллі, частково його газифікувати. Виявлено закономірності протікання кожної складової цього процесу.

Досліджено температуру та час затримки займання високозольних пилоподібних антрацитів в залежності від вмісту золи, концентрації вугільного пилу і вмісту кисню в окислювачі, а також чинники впливу на цей процесс попередньої термохімічної підготовки антрациту. Встановлено, що підвищення температури займання пилу антрацитового штибу (АШ) при збільшенні вмісту золи в них обумовлено, головним чином, тепловим баластуванням палива інертною мінеральною домішкою. Термохімічна підготовка зменшує час затримки займання на 20 - 30 у порівнянні з вихідним антрацитом.

Досліджено процеси зміни фізико-хімічних властивостей високозольного антрациту у ході термохімічної обробки в процесі його спалювання. Встановлено закономірності змін: дисперсного складу, пористої структури, вуглемінеральних зростків, умов займання частинок пилоподібного антрациту.

Запропоновано варіант ступінчастої плазмової термохімічної підготовки антрацитового пилу перед спалюванням у топці пиловугільних котлів. Експериментально досліджено динаміку теплових процесів на початковій стадії взаємодії пиловугільної суміші з повітряною плазмовою струминою. Показано можливість зменшення енерговитрат під час безмазутового підпалювання низькореакційного високозольного вугілля.

Представлен обзорный материал о состоянии технологий совместного сжигания биомассы и угля в США и развитых странах Европы. Сделано технико-экономическое обоснование внедрения и показаны экологические последствия этих технологий. Сделаны выводы относительно перспектив использования совместного сжигания биомассы и угля в Украине.

Приведен экспериментальный материал исследования процесса совместного факельного сжигания антрацита с сосновой тырсой. Описан экспериментальный стенд и изложена методика проведения эксперимента. Результаты эксперимента доказали возможность замены природного газа, используемого для стабилизации горения антрацита, древесной биомассой. Сделаны выводы относительно полученных в ходе эксперимента результатов.

Изложены получение и использование энергии человеком от древности до настоящего времени. Освещено современное состояние и перспективы развития возобновляемой энергетики. Значительная часть материалов посвящена слиянию объединенных энергосистем в крупные энергосистемные образования, энергосбережению и влиянию энергетики на окружающую среду, ее охрану. Изложены правовые и экономические аспекты функционирования энергетики, рассмотрены основные тендеции мировой энергетики и Энергетическая стратегия Украины до 2030 г.

Представлены результаты экспериментальных исследований стабильности факела при сжигании смесей антрацита и тощего угля. Проанализирована зависимость расхода газа для стабилизации горения от содержания тощего угля в смеси. При помощи программы Ansys Fluent уточнены особенности течения в тракте установки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л525 + З361-042

Рубрики:

Суха перегонка антрациту

Парові котли.Котлобудування

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

При длительной эксплуатации турбинного оборудования в корпусах клапанов, цилиндров и в паропроводе образуются под действием различных факторов трещины. Появление их в значительной мере обусловлено ухудшением структуры и механических свойств металла. Целью работы является анализ возможности учета состояния металла поврежденной детали при разработке технологии ремонтной сварки для обеспечения надежной работы сварного соединения. Литературный обзор показал, что современные технологии ремонтной сварки предусматривают технологические меры для предотвращения образования холодных трещин, но не учитывают ухудшение состояния основного металла и его влияние на работоспособность сварного соединения. Устранение повреждений компонентов турбинного оборудования после длительной эксплуатации требует разработки новых технологий ремонтной сварки с применением дополнительных технологических мероприятий термического и деформационного воздействия.