Изложены материалы обследования хирургического лечения 29-ти больных с осложненными формами хронического панкреатита и кистой поджелудочной железы, которые были проанализированы. Оценено состояние пищеварения больных после разных оперативных вмешательств в отдаленном периоде. При этом все пациенты были разделены на группы по признаку типа операции. Во время проведения исследования был применен нагрузочный пищевой тест для исследования переваривания и всасывания липидов, углеводов, белков. Проведено изучение общей всасывающей способности тонкой кишки.

Приведены результаты исследования состояния пищеварения у больных с осложненными формами хронического панкреатита. Проведена оценка состояния переваривания и всасывания белков, жиров и углеводов с хроническим обструктивным панкреатитом и хроническим панкреатитом, осложненным формированием кисты поджелудочной железы. На основании анализа компонентов обмена у больных с легкой формой синдрома мальабсорбции выявлено изменение всех цепей метаболизма. При этом из всех фракций липидов статистически достоверными являлись изменения концентрации триглицеридов, что соответствовало панкреатическому типу нарушения переваривания и всасывания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1-4

Рубрики:

Хірургічне лікування панкреатиту

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1

Рубрики:

Хірургічне лікування панкреатиту

Шифр НБУВ: РА333365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.68

Рубрики:

Електрохірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема лікування гострого панкреатиту (ГП) є актуальною у зв'язку зі зростанням захворюваності та високою летальністю у всьому світі. Складність проблеми ГП зумовлена також відсутністю універсальних стандартів ведення та лікування пацієнтів на різних етапах розвитку захворювання. Мета роботи - аналіз результатів лікування хворих з ГП. На базі КЗ "Шоста міська клінічна лікарня" ДОР м. Дніпропетровськ, за період 2008 - 2013 рр. знаходилося на стаціонарному лікуванні 894 пацієнтів з ГП. Проаналізовано результати діагностики, консервативного й оперативного лікування хворих на різні форми ГП. Серед хворих з ГП прооперовано 261 пацієнт, з них лапароскопічно - 156 хворих, у 24 хворих виконано дренування черевної порожнини під місцевою анестезією, іншим хворим проведено хірургічні втручання в декілька етапів. Оптимізована тактика лікування хворих на ГП з застосуванням малоінвазивних втручань за умов багатопрофільного хірургічного стаціонару надала змогу знизити тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, запобігти розвитку гнійно-септичних ускладнень у 68,9 % хворих та зменшити кількість виконання повторних хірургічних втручань. Висновки: комплексне лікування пацієнтів з ГП під час надходження до стаціонару має починатися з повноцінної інтенсивної терапії. У разі наявності ферментативного перитоніту в перші 48 годин показане екстрене хірургічне втручання. Операцією вибору є лапароскопічна санація та дренування черевної порожнини. Запропоноване лікування надало змогу знизити загальну летальність до 2,75 %, післяопераційну - до 6,75 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.1-5 + Р252.654

Рубрики:

Ожиріння

Порушення жирового і ліпідного обміну

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.1-5

Рубрики:

Ожиріння

Шифр НБУВ: Ж63141 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно 2,8 мільйона осіб помирає від захворювань, пов'язаних з наявністю зайвої ваги або ожиріння. Абдомінальної-вісцеральна форма є серйозним предиктором смертності від серцево-судинних захворювань. Мета роботи - оцінити динаміку показників жорсткості артеріальної стінки в пацієнтів з морбідним ожирінням після проведення баріатричного лікування. У дослідження були включені 22 пацієнти з морбідним ожирінням, серед яких чоловіків та жінок було по 11 (50 %). Середній вік пацієнтів становив 41,9 +- 2,38 року. Всі пацієнти перебували під наглядом мультидисциплінарної команди співробітників ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України", яка включала в себе хірургів, анестезіологів, кардіологів та ендокринологів. Втрата ваги після баріатричного лікування ожиріння супроводжувалася позитивними змінами кардіометаболічного профілю в пацієнтів, що проявлялося не тільки поліпшенням контролю артеріального тиску, зменшенням доз і кількості прийнятих препаратів, але й дозволяло знизити жорсткість артеріальної стінки, що в свою чергу приводило до зменшення ризику розвитку серйозних кардіоваскулярних подій у майбутньому.

Ожиріння - хронічне захворювання обміну речовин, що прогресує за природного перебігу, має певне коло ускладнень і високу ймовірність рецидиву після закінчення курсу лікування. Зв'язок ожиріння з різними метаболічними порушеннями робить його однією з найбільш важливих проблем охорони здоров'я як для розвинених країн, так і країн, що розвиваються. Мета роботи - проаналізувати динаміку показників ліпідного та вуглеводного обмінів у хворих із морбідним ожирінням (МО) до та після біліопанкреатичного шунтування (БПШ) у модифікації Hess - Marceau і поздовжньої резекції шлунка. Вибірку дослідження становили 82 пацієнти з МО та супутнім метаболічним синдромом (МС) віком від 21 до 62 років (середній вік - 40,60 +- 1,09 року), які були прооперовані з даногоприводу та перебували в післяопераційному періоді під спостереженням у клініці "Гарвіс", що є базою кафедри хірургії 1 ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України", протягом від 2 до 3 і більше років після операції. Розподіл хворих на групи проводився залежно від застосованого способу хірургічного лікування. I клінічну групу становили 30 хворих із БПШ у модифікації Hess - Marceau; II групу - 52 пацієнти з поздовжньою резекцією шлунка. У різної кількості хворих в обох групах протягом терміну спостереження проводили визначення характеристик ліпідного та вуглеводного обміну з застосуванням загальних практичних і клінічних методів. Оцінку результатів зниження маси тіла, зміни з боку маркерів ліпідного та вуглеводного обміну проводили в динаміці спостереження - при першому візиті на етапі передопераційної підготовки, через 3, 6, 12, 18, 24 і 36 міс після оперативного втручання. Аналіз динаміки показників МО після оперативного лікування показав загальні тенденції до вірогідного зменшення показників маси тіла та індексу маси тіла (ІМТ) у пацієнтів усіх клінічних груп уже через 3 міс від початку лікування. В I групі суттєве зниження показників відбувалось протягом 18 міс, а в II - у період 6 - 12 міс. Дисліпідемічні порушення у хворих із МО вірогідно корелювали з показниками надлишкової маси тіла з різною мірою вірогідності. Результати дослідження показників вуглеводного обміну напередодні оперативного лікування свідчили про наявність істотної взаємозалежності рівнів С-пептиду, інсуліну та глюкози в крові від ІМТ пацієнтів. У динаміці дослідження встановлено тенденції до нормалізації показників ліпідного та вуглеводного обмінів у пацієнтів обох груп упродовж 2 років після баріатричного втручання з найбільшими змінами в групі після БПШ вже після 3 і 6 міс. Зроблено висновки, що пряма кореляційна залежність, що була встановлена між показниками ліпідного та вуглеводного обмінів зі значенням ІМТ і надлишковою масою, доводила необхідність застосування в цих хворих оперативного лікування. Тенденції до нормалізації показників ліпідного та вуглеводного обмінів у пацієнтів обох груп упродовж 2 років після баріатричного втручання свідчили про його ефективність.

Ожиріння і артеріальна гіпертензія потенціюють одне одного стосовно до розвитку несприятливого впливу на структуру і функцію серця, збільшується рівень перед- і постнавантаження на серце. Проведено моделювання ожиріння за стандартною методикою висококалорійного харчування, протягом місяця. Вага щурів становить 390 - 420 гр. На гістологічних зрізах виражений стаз еритроцитів у просвітах капілярів з одиничними дрібними периваскулярними крововиливами, осередкові явища внутрішньосудинного гемолізу, помірно виражене фибриноидное набухання стінок судин, дифузний набряк строми, помірно виражену зернисту дистрофію кардіоміоцитів. На гістологічних зрізах брижі кишечнику, у просвітах судин спостерігається виражений стаз еритроцитів, осередкові явища внутрішньосудинного гемолізу, у стінках судин - разволокнение м'язового шару, набряк. Фрагменти передньої черевної стінки: виражений стаз еритроцитів у просвітах судин, набряк гіподерми. Усі ці патологічні зміни призводять до виникнення артеріальної гіпертензії та серцево-судинної недостатності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.1 + Р457.445.2

Рубрики:

Ожиріння

Операції на шлунку і кишечнику

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.1-59 + Р457.445.22

Рубрики:

Ожиріння

Операції на шлунку і дванадцятипалій кишці

Шифр НБУВ: РА443758 Пошук видання у каталогах НБУВ