Оцінено можливості застосування струменевих методів охолодження металевих шаруватих композицій типу алюміній - сталь, сталь - титан, алюміній - мідь для запобігання росту інтерметалідів, що найбільш активно протікає в периферійних зонах заготівлі. Розглянуто питання моделювання термічного напруженого стану шаруватого композита, поставлено та розв'язано теплову задачу для неоднорідної пластини, що знаходиться за умов інтенсивного локального тепловідводу.

Доведено, що головною причиною параметричних і власних відмов є пошкодження елементів струменеформувальної системи, параметрична відмова проявляється як збільшення діаметра протокової частини сопла, що веде до відповідної зміни довжини ядра струменя та зростання отвору калібрувальної трубки, що обумовлює падіння різальної спроможності струменя, а власна - сколюваннями у соплі. Розроблено модель безвідмовності процесу гідроабразивного різання, визначено її основні параметри та доведено, що швидкість перебігу зносних явищ нелінійно змінюється у часі. Розроблено методику визначення очікуваних показників якості крайки залежно від залишкового ресурсу елементів струменеформувальної системи. Показано, що параметри макрогеометричної точності визначаються ресурсом калібрувальної трубки, а мікрогеометрії - переважно змінами у струменеформувальному соплі. Встановлено закони розподілу термінів служби швидкозношувальних елементів. Запропоновано принцип контролю стану та залишкового ресурсу струменеформувального сопла, який базується на оцінці плями розсіювання просвіченого крізь потік плями від оптичного квантового генератора низької потужності променя, фіксованого ПЗЗ-матрицею, розроблено алгоритм проведення діагностичних вимірів. Подано економічне обгрунтування запропонованих нових технічних рішень.

Рассмотрен механизм взаимодействия высокоскоростной струи жидкости малого диаметра, в которую введен луч лазера, с преградой. Исследовано распределение мощности излучения по сечению потока при определенных вариантах введения луча, изучены картины отраженного излучения, сделан вывод о функциональности изменений таких картин при изменении условий взаимодействия струи с преградой. Показано, что комбинирование потока жидкости и квантового потока позволяет реализовать ряд технологических операций.

Рассмотрены вопросы касающиеся особенностей формирования дефектного деструктивного слоя при обработке конструкционных композитов струей жидкости сверхвысокого давления или гидроабразивной струей. Представлены теоретико-эмпирические зависимости, позволяющие определить толщину деструкции поверхностных слоев, показаны результаты механических испытаний образцов, полученных различными методами.

Викладено теоретичні та науково-прикладні аспекти оцінювання еколого-економічної ефективності використання відновлюваних енергоресурсів та заміщення ними невідновлюваних у різних просторових масштабах. Обгрунтовано методологічні підходи для здійснення такого оцінювання, формалізовано критерії та розроблено методичні підходи еколого-економічного оцінювання доцільності заміщення. Досліджено просторові форми розвитку відновлюваної енергетики: регіональні енергетичні системи та кластери. Визначено алгоритми включення відновлюваних ресурсів у регіональні енергетичні системи.

Представлены результаты исследований гидроабразивной, лазерной с продувкой зоны резания газом, лазерной с охлаждением жидкостью и лазерно-струйной резки заготовок из твердого сплава и поликристаллического сверхтвердого материала на основе кубического нитрида бора. Показано, что гидроабразивная резка практически не приводит к появлению на обработанной поверхности слоя термической деструкции, при лазерной резке формируется дефектный слой толщиной до 0,8 мм, который может быть уменьшен до 0,10 - 0,55 мм при реализации лазерного резания с водяным охлаждением, с одновременным повышением глубины резания на 50 - 70 %. Лазерно-струйное резание обеспечивает минимальную ширину реза и величину зоны термической деструкции не более 0,06 мм при шероховатости поверхности до Ra = 3,2 - 6,3 мкм.

Висвітлено перспективи розвитку теорії і практики управління міжнародним бізнесом та інноваціями в контексті сталого розвитку. Досліджено сучасний стан, проблеми та перспективи соціальної, політичної, економічної інтеграції України, країн Балтійського регіону та ЄС. Проаналізовано виклики та перспективи розвитку освітнього процесу в світі. Висвітлено тенденції, інституційне середовище та проблеми міжнародної співпраці в сучасних умовах. Розкрито вплив розвитку сучасних комунікаційних засобів на міжнародну співпрацю, а також маркетингові аспекти міжнародного бізнесу. Увагу приділено перспективам розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств борошномельної галузі, нетарифним методам регулювання зовнішньоекономічної діяльності, особливостям управління персоналом в міжнародних організаціях. Охарактеризовано методичні підходи щодо оцінки стану зовнішнього ринкового середовища підприємств деревообробної галузі. Розглянуто експортно-імпортну діяльність суб'єктів міжнародного бізнесу в Україні. Висвітлено інноваційні підходи до залучення екосистемних активів громад з метою забезпечення сталого місцевого розвитку.