Висвітлено можливі шляхи вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів і лікарів, задіяних у підготовці спортсменів України до Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи.

Наведено результати комплексних досліджень біологічних та екологічних особливостей інтродукованих видів роду Exochorda Lindl. за умов міста Києва. На підставі фенологічних спостережень за рослинами видів роду Exochorda Lindl. встановлено закономірності росту та розвитку досліджуваних рослин. Визначено потенціал посухо-, зимо- та морозостійкості досліджуваних видів за умов м. Київа. Розроблено оптимальні схеми генеративного та вегетативного (методом зеленого живцювання) розмноження, а також вирощування адаптованого садивного матеріалу видів роду Exochorda Lindl. На підставі одержаних результатів досліджень обгрунтовано доцільність використання видів роду Exochorda Lindl. в озелененні Києва та здійснено практичні рекомендації щодо їх використання в насадженнях загального та спеціального користування.

Надано результати дослідження можливостей застосування нейронних мереж (НМ) для розв'язання задачі визначення активного складу вітрової електричної станції (ВЕС) із врахуванням коефіцієнта ефективності кожної вітроелектричної установки (ВЕУ). Здійснено порівняльний аналіз отриманих результатів із відомими методами визначення активного складу ВЕС, такими як: метод динамічного програмування (МДП); МДП з обгрунтованим підвищенням заданого навантаження; модифікований МДП. Визначено переваги та недоліки використання кожного з досліджуваних методів, щодо можливості досягнення заданої потужності генерації за максимального коефіцієнту ефективності вибраних ВЕУ. Встановлено, що при використанні рекурентних НМ для розв'язання задачі визначення активного складу ВЕС, мінімальний лінійний коефіцієнт варіації різниці між потужністю, яку необхідно генерувати, та реальною потужністю визначеного активного складу ВЕС становить 2,7 %. За тих самих умов застосування інших відомих методів, зокрема модифікованого МДП, забезпечує досягнення цього параметра на рівні 0,05 %. При цьому час розв'язання задачі суттєво збільшується. Шляхом комп'ютерного моделювання встановлено, що за рівних умов час розв'язання задачі за допомогою НМ - 0,04 с, а за допомогою модифікованого МДП - 3,4 с. Отримані результати забезпечують можливість реалізації ефективних систем підтримки прийняття рішень при управлінні енергетичними потоками.