Освещена роль хламидийной инфекции в запуске сложных иммунорегуляторных нарушений, создающих почву для развития и прогрессирования бесплодия. Приведены данные современных исследований по использованию отечественных препаратов "Экстракт плаценты" и "Эрбисол". Описаны механизмы действия, регенераторное, иммуномодулирующее, гепатопротекторное и другие свойства этих препаратов и доказана целесообразность их применения в комплексной терапии женщин с бесплодием.

Обследованы 134 пациентки с урогенитальным трихомониазом репродуктивного возраста от 20-ти до 37-ми лет, которые были разделены на две группы. Первую (основную) группу составили 77 пациенток, вторую - 57 женщин с аналогичной клинической симптоматикой. Пациентки были сопоставимы по возрасту и социально-экономическому положению. Результаты исследования показали различную эффективность препарата "Орнизол" при лечении урогенитального трихомонадного вагинита. С целью повышения терапевтического эффекта "Орнизол" лучше применять вместе с "Циклофероном", т. к. он улучшает обменные процессы, обладает иммуномодулирующим свойством, оказывает противовоспалительное действие.

Проведено обследование и лечение 27 женщин с климактерическим синдромом различной степени выраженности и стойким отсутствием менструальной функции в течение 5 - 7 месяцев и более. Возраст женщин колебался от 44 до 55 лет. После 6-месячной терапии препаратом Фемостон установлена положительная динамика психоэмоционального состояния женщин. Так, депрессивное состояние не проявлялось у 69,7 %, плаксивость выявлялась реже на 47,7 %, внутренняя напряженность и раздражительность - соответственно на 33,4 и 37,7 %. Достоинством препарата является практически полное отсутствие побочных эффектов и аллергических реакций.

Проведено изучение показателей респираторной терапии недоношенных новорожденных, у которых с целью восполнения сурфактанта использовался отечественный препарат "Сукрим". Доказано, что использование искусственного сурфактанта является эффективным методом предупреждения развития дистресс-синдрома и ателектазов легких. После использования сукрима наблюдается некоторая необходимость увеличения интенсивности параметров режима искусственной вентиляции легких, затем наступает их стабилизация и клиническое уменьшение симптомов респираторных расстройств.

Висвітлено питання раціонального клінічного ведення та розродження жінок з передчасним розривом амніональних оболонок (ПРАО) у разі недоношеної вагітності. Досліджено якісні та кількісні показники мікробіоценозу біотопів шийки матки, амніональної порожнини та новонароджених немовлят у жінок з ПРАО, встановлено зміни цих показників під впливом антибіотиків. На підставі комплексного дослідження запропоновано нову технологію ведення недоношеної вагітності у разі ПРАО. Обгрунтовано метод індукції передчасних пологів з застосуванням препаратів "Пірацетам" і "Простагландин". Доведено, що запропоновані клінічні заходи призводять до суттєвого зниження показників перинатальної захворюванності та смертності недоношених немовлят і пуерперальних захворювань у породіль.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.202.1

Рубрики:

Ожиріння у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз 525-ти випадків недоношування вагітності: у 307-ми жінок передчасні пологи почалися після розриву амніона, у 218-ти - під час непорушеного амніона. Встановлено, що в ході послідовного, протягом року, розподілу випадків недоношування причиною 41,1 % передчасних пологів був передчасний розрив амніона. У вагітних із цим ускладненням хвороби інфекційної етіології виникали у 2,5 рази частіше, ніж у жінок з непорушеним амніоном. В разі прийняття у стаціонар тільки у 19,7 % вагітних з розривом амніона активність матки була підвищеною, і у майже 70 % вагітних з непорушеним амніоном передчасні пологи були вже невідворотними. Респіраторний дистрес синдром виникав у 58,5 % новонароджених за тривалості безводного проміжку до 24-х год і у 26,6 % новонароджених за його тривалості більше 72-х год. Динаміка показників розвитку неонатального сепсису та хоріоамніоніту, залежно від тривалості безводного проміжку, мала зворотну тенденцію.

Проведено порівняльну оцінку клініко-гематологічних, імунологічних, бактеріологічних показників у дітей, народжених від матерів з передчасним розривом амніональних оболонок, з проявами внутрішньоутробного інфікування (ВУІ) і в дітей без ознак інфікування. Встановлено, що найбільш інформативними і доступними тестами в прогнозуванні ВУІ є нейтрофільний індекс, лейкоцитоз, зниження гемоглобіну.

Проведено морфологічні дослідження посліду у 103-х жінок з недоношеною вагітністю і передчасним розривом амніона. Гістологічні препарати було згруповано за трьома критеріями: тривалістю безводного проміжку (до 24 год, до 48 год і більше 48 год), ступенями недоношеності плода і термінами вагітності. Встановлено, що під час морфологічного дослідження частин посліду у жінок з недоношуванням і розривом амніона, поряд з запальними змінами, в ньому спостерігаються складні дистрофічні та циркуляторні порушення в поєднанні з ознаками незрілості. Ці зміни тим помітніші, чим триваліший безводний проміжок і менший термін гестації. Запальні процеси в посліді виявляються як у лікованих антибіотиками жінок з хоріоамніонітом, так і за їх відсутності. Таким чином, обгрунтоване скорочення тривалості безводного проміжку за умов активного клінічного ведення жінок з передчасним розривом амніона і недоношеністю з більшою ймовірністю дає можливість провести у них пологи на тлі збережених функціональних і компенсаторних властивостей фетоплацентарного комплексу.

Проведено обстеження 56-ти вагітних, хворих на хронічний пієлонефрит, та 30 практично здорових вагітних жінок. Відзначено, що під час вагітності, ускладненої хронічним пієлонефритом, мають місце суттєві порушення гормонального статусу, що проявляються порушенням синтезу фетоплацентарних та гіпофізарних гормонів, вираженість яких залежить від терміну вагітності, що вимагає відповідної корекції.

Аналіз результатів лікування 15-ти хворих з розлитим перитонітом на тлі перфоративного піосальпінкса свідчить про актуальність проблеми та доцільність застосування комплексної антибактеріальної терапії в поєднанні з препаратом "Мератин" з метою відновлення та стабілізації життєво-важливих функцій організму. Запорукою лікувального ефекту є своєчасна діагностика перитоніту, видалення вогнища інфекції, адекватна інтенсивна інфузійно-трансфузійна антибактеріальна терапія хворих.

Викладено структуру клінічного розбору хворого. Ставиться акцент на вміння студента спілкуватись з пацієнтом. Наведено зразки спостережливості видатних клініцистів, якій слід навчити студента. Звернено увагу на такі форми клінічного розбору, як клініко-патанатомічна конференція і консиліум, які в останні роки використовуються недостатньо.

Зазначено, що виконання національної програми "Репродуктивне здоров'я 2001 - 2005 рр." в Івано-Франківській області сприяло покращанню показників надання медичної допомоги вагітним, роділлям, новонародженим, підвищенню показника народжуваності, помітному зниженню рівня материнської смертності, захворюваності новонароджених і перинатальної смертності.

Проаналізовано літературні джерела з проблеми генітального ендометріозу, а також сучасні погляди на етіологію, патогенез, клініку та діагностику цієї патології.

Надано дані аналізу літератури щодо сучасних поглядів профілактики та лікування генітального ендометріозу. Все це дає можливість лікарю акушеру-гінекологу правильно зорієнтуватись і вибрати необхідне лікування цієї патології.

Одержані результати дослідження дають можливість зробити висновки про те, що однією з основних ланок в патогенезі прееклампсії вагітних є порушення концентраційної та видільної функції нирок.

Представлено результати клініко-лабораторного дослідження 45 жінок після гістерооваріоектомії. Контрольну групу склали 20 практично здорових жінок у постменопаузі. Проведено оцінку змін системи гемостазу та стану ліпідного обміну. З позиції патогенезу посткастраційного менопаузального метаболічного синдрому у жінок з хірургічною менопаузою обгрунтовано замісну гормонотерапію препаратом фемостон 2/10. Доведено, що динаміка змін рівнів ліпідів та показників тромбоцитарної ланки гемостазу, фібринолітичної і антикоагулянтної систем крові у хворих основної групи, котрим призначали замісну гормонотерапію фемостоном 2/10 протягом 6 місяців, свідчить про чітку тенденцію до відновлення балансу ліпопротеїдного обміну та ланок систем гемостазу і повернення їх основних показників до меж фізіологічної норми.

Висвітлено методи організації самостійної роботи студентів під час вивчення акушерства та гінекології. Надано поради щодо організації аудиторної та позааудиторної самостійної, індивідуальної та науково-дослідницької роботи студентів. Доведено роль мотивуючих факторів в успішному виконанні даного виду діяльності. Наголошено на новому підході до вивчення невідкладних станів, які є невід'ємною складовою оволодінням знань з акушерства та гінекології. Залучення студентів до виконання індивідуальної роботи дозволяє не тільки підвищити їх загальну суму з дисципліни, але й заохотити в подальшому займатися науковою діяльністю або працювати акушер-гінекологами. Підкреслено важливість цих форм навчання в формуванні самостійності як риси характеру, бажанні подальшого самовдосконалення та безперервного самостійного навчання лікаря-спеціаліста для підвищення своєї кваліфікації.

Розглянуто досвід викладання акушерства і гінекології для англомовних студентів на їх рідній мові. Надано поради щодо організації навчального процесу, складання навчально-методичного комплексу дисципліни на англійській мові, залучення студентів до самостійної, індивідуальної та науково-дослідницької роботи, адаптації їх до світової освіти.

Проведено огляд робіт з дослідження функціонування системи мати - плід - новонароджений за умов природного йододефіциту. На комплекс проблем патології вагітності (невиношування, гестози, передчасні пологи) у ендемічному регіоні однозначно впливає функція щитовидної залози. Актуальність проблеми визначена не тільки власне репродуктивною функцією жінки, а й інтелектуальним та соматичним здоров'ям майбутніх поколінь.