Рассмотрены исторические условия, идеологические принципы, законодательная база, этапы русификации и "советизации" исторической топонимии Крымского полуострова. Проведен анализ современной топонимии полуострова, убеждающий в негативных последствиях политики русификации - уничтожении сформированной тысячелетиями национальной топонимической системы Крыма.

Рассмотрено состояние законодательной, нормативной и методической баз Украины в сфере нормализации географических названий. Кратко описана деятельность ГНПП "Картографія" в сфере стандартизации географических названий с целью обеспечения потребностей национальной картографии. Представлена информация об участии Украины в международных мероприятиях по проблемам географических названий.

Отмечено, что туризм является сегодня одним из приоритетных направлений развития национальной культуры и экономики. Сейчас наблюдается динамическое развитие туристической отрасли в Украине. В связи с этим возникла необходимость создания мощной информационно-рекламной системы в отрасли туризма, составляющей которой является картографическое обеспечение туристической сферы. Охарактеризована туристическая продукция, изданная ГНПП "Картографія", освещены перспективы и потребности отрасли в произведениях туристической тематики.

Представлены структура, содержание и результаты международных учебных курсов по топонимике, которые проходили в Австрии (Вена) с 15 марта по 4 апреля 2006 г. перед 23-й сессией Группы экспертов ООН по географическим названиям. Рассмотрены теоретические и практические вопросы обучения, определены перспективы дальнейшей работы в Украине в области стандартизации географических названий на основе приобретенных знаний и опыта.

Даны определения эндонима и экзонима. Изложен подход Группы экспертов ООН по географическим названиям к употреблению экзонимов. Рассмотрены тенденции в топонимике относительно употребления экзонимов в международной практике, а также основные особенности существования и живучести экзонимов. Обозначены принципы, которые следует принимать во внимание при их употреблении.

Рассмотрены особенности национальной стандартизации географических названий в Российской Федерации. Проведен анализ разработок российских специалистов в области стандартизации географических названий, указаны основные направления исследований, методы и подходы к их реализации. Выделены работы по созданию и ведению Государственного каталога географических названий России.

Изложены методологические и прикладные аспекты нормализации названий физико-географических объектов (гидронимов, оронимов, гидрооронимов, названий ландшафтных единиц, объектов природно-заповедного фонда) территории Украины в процессе создания Государственного реестра географических названий. Проанализированы особенности названий физико-географических объектов и сформулированы основные требования, принципы и подходы к их сбору, систематизации, нормализации.

Обгрунтовано теоретико-методичні засади національної стандартизації географічних назв, їх практичну реалізацію шляхом створення Державного реєстру географічних назв (ДРГН) України. Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід у сфері стандартизації (унормування) географічних назв, визначено основні тенденції. Викладено теоретико-методичні аспекти дослідження топонімів (наукові підходи, методи дослідження), вдосконалено понятійно-термінологічний апарат. Обгрунтовано основні принципи розроблення структури та змісту бази даних ДРГН. Визначено основні підходи до унормування різних видів і класів топонімів. На основі комплексного підходу до унормування топонімів розроблено інформаційні показники, необхідні для унормування, реєстрації та збереження географічних назв у базі даних ДРГН і використання цієї інформації у картографії та ГІС. Розроблено реєстраційно-облікові форми для збирання, унормування та реєстрації географічних назв України та зарубіжних країн. Визначено основні підходи до унормування різних класів топонімів (ойконімів, хоронімів, гідронімів, оронімів, гідрооронімів, мікротопонімів). Окремий напрям дослідження становив збір і збереження історичних назв, перейменованих в радянський період географічних об'єктів території України як частини її історичної та культурної спадщини.

Присвячено стандартизації географічних назв району робіт щорічних українських антарктичних експедицій, який охоплює переважно Аргентинські острови та суміжні острови архіпелагу Вільгельма, а також узбережжя півострова Київ (Західна Антарктика). Зауважено, що стандартизація географічних назв передбачала збір назв латиницею, а також унормування відповідних письмових форм іншомовних топонімів українською мовою відповідно до загальновизнаних підходів і чинних правил українського правопису.