At the center of this article is the activity of the monk's from the Order st. Basil Magnum (OSBM) at the spheres of culture, economics and politics. The members of OSBM attached great importance to the development of spiritual life of the masses at that period. They participated in other directions of the social work. Basilians strived for reinforcement positions of Ukrainians in the resisting wish Polish politics. The author laes stress on the importance of their activity for the national revival of Ukrainian people at South Galicia.

Досліджено просвітницькі складові місійно-проповідницьких, реколекційних заходів, зміст душпастирського служіння ченців Василіянського Чину, їх педагогічну працю. Активність у цих напрямах підтверджує вагомий внесок василіян у процеси духовного та суспільно-політичного розвитку українців Галичини. Еволюція культурно-освітньої діяльності ченців обумовлювалася впливом загальнокатолицьких тенденцій, а також внутрішнім розвитком Василіянського Чину. Ініціативи та напрацювання представників Чину святого Василія Великого у просвітницькій сфері підтримувалися греко-католицькою ієрархією та позначилися на розвитку соціальної доктрини Греко-Католицької Церкви у XX ст.

Обгрунтовано теоретико-методичні положення та розроблено практичні рекомендації з удосконалення бухгалтерського обліку нематеріальних активів у контексті інтелектуального капіталу. Виявлено проблемні аспекти облікового відображення нематеріальних активів у межах чинної класифікації та запропоновано методичний підхід до їх облікового відображення. Удосконалено методику бухгалтерського обліку витрат на етапі дослідження щодо створення підприємством нематеріального активу власними силами. Запропоновано документальне забезпечення нематеріального активу власними силами, а також на етапах первинного, поточного та підсумкового обліку, розширено зміст їх облікової політики. Розроблено для сучасних підприємців організаційне забезпечення й адаптовано методики переоцінки нематеріальних активів. Розкрито концепцію управління вартістю нематеріальних активів за використаням технік і прийомів комунікаційного та репутаційного менеджменту.

Ейфорія від результативності використання методології системного моделювання природних процесів для аналізу і конструювання технічних систем надихнула вчених до її масштабного застосування в дослідженні економічних, соціологічних, політологічних і інших систем, в яких головна роль належить людині. На жаль, багатолітня і напружена праця поки що не дала відчутних результатів. Виявилось, що перераховані системи (їх відносять до класу соціокультурних) корінним чином відрізняються від природних і штучних систем, а методи дослідження останніх не завжди підходять для їх вивчення. Необхідна спеціальна методологія і апарат системного моделювання, які вже на рівні своїх базових положень були б орієнтовані на дослідження соціокультурних систем. Запропоновано оригінальну графіку моделювання динаміки соціокультурних систем і проаналізовано перспективи її використання в справі дослідження, інтерпретації поточного стану та прогнозування їх майбутнього. Констатується фрактальність соціокультурних і живих систем, на основі чого обгрунтовується доцільність ініціювання нового напрямку наукових досліджень - генетика соціокультурних систем.

Незважаючи на те, що економісти і менеджери давно звернули увагу на залежність управлінських рішень від приймаючих їх осіб, нагальна необхідність дослідження цієї залежності з'явилася на рубежі тисячоліть з виходом на економічну арену поведінкової економіки. Остання вивчає природну поведінку економічних систем у повсякденному економічному житті та виробляє рекомендації, як забезпечити її постійне поліпшення, спираючись на свідомість і підсвідомість їх активних елементів (людей). При цьому поведінкова економіка прагне адаптувати досягнення своїх попередниць (класичної та неокласичної економічних концепцій) на еволюційному шляху цивілізаційного розвитку і знайти їм найкраще практичне застосування. Одним з найбільш значущих досягнень неокласичної економічної концепції є модельний підхід до організаційного управління. Звісно, і в поведінковій економіці він займає гідне місце. У зв'язку з цим у зроблено спробу розкрити склад і зміст ментальних моделей, які складають основу модельного вибору в умовах поведінкової економіки. Основна складність такого задуму полягає в тому, що елементи, які утворюють ментальні моделі, зв'язки між ними і навколишнім середовищем мають нематеріальну природу і не дані нам у відчуттях.