Зазначено, що застосування методів молекулярної біології в спорті тільки почалося. Серед можливих об'єктів для застосування цих методів - відбір людей в конкретний вид спорту і складання програми тренувань за допомогою встановлення генетичного паспорта, проведення генної терапії у разі деяких характерних захворювань, фармакогенетичні дослідження. Актуальною є також проблема застосування генного допінгу в спорті високих досягнень, особливо проблема його виявлення.

Применение методов молекулярной биологии в спорте только началось. Среди возможных объектов для применения этих методов в спорте - отбор людей в конкретный вид спорта и составление программы тренировок с помощью установления генетического паспорта, проведение генной терапии при некоторых характерных заболеваниях, фармакогенетические исследования. Актуальной является также проблема применения генного допинга в спорте высоких достижений, в особенности проблема его выявления.

Application of molecular biology methods in sport has just begun. Among objects to apply these methods is choice of sports and exercise program accordingly to genetic passport, gene therapy treatment of occupational diseases, pharmacogenetics research. Problem of gene doping and its detection in sport is also of current importance.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.3*44

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.3*446.33

Шифр НБУВ: РА350966 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.6-29

Рубрики:

Хвороби підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.26*723.4 + Р413-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби системи травлення, печінки

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено експресію гена Reg1a у слизовій оболонці шлунка щурів за умов розвитку та загоєння стресіндукованих уражень. Підвищення було зафіксовано після 1-годинної дії пошкоджувального чинника - у 2,1 раза, а максимальний рівень відзначали після 3 год стресового впливу - у 3,5 раза, при цьому вказані зміни відбувалися на фоні інтенсифікації процесів пероксидації ліпідів та порушення функціонування антиоксидантної системи. Через 12 та 24 год після припинення дії стресора різко знижувався рівень експресії гена Reg1a: в 1,6 та 2 рази відповідно. Аналіз експресії гена Gast не підтвердив, що саме гастрин є одним із головних стимуляторів експресії Reg1a в слизовій шлунка за умов водно-імерсійного стресу. У динаміці розвитку та загоєння стрес-індукованих уражень виявлено позитивну кореляцію між експресією генів Reg1a та Tgfb1, що може свідчити про залучення гена Tgfb1 до прискорення загоєння уражень.

Рубці, що виникають після загоєння, спричинюють різноманітні негативні фізіологічні та психологічні ефекти. На сьогоднішній день не знайдено специфічного лікування як для запобігання, так і зменшення будь-яких форм рубцювання. Відомо, що загоєння ран на шкірі дорослої людини починається з гострої запальної фази і закінчується утворенням шраму. На відміну від цього, в ембріонів на початку їх розвитку (перший і другий триместр) рани заживають майже ідеально: швидко без запалення й утворення рубців. Така здатність ембріональної шкіри вимагає наявності певних біохімічних сигналів, які починаються на клітинному рівні й призводять до експресії генів трансформуючих факторів, медіаторів запальної відповіді, складових позаклітинного матриксу тощо, які сприяють загоєнню ран без рубців. Незважаючи на численні дослідження, механізми та молекулярні шляхи загоєння ран все ще не з'ясовані для повного розуміння всієї системи ремоделювання шкіри. Мета роботи - обговорення основних молекулярних маркерів, задіяних у загоєння ран шкіри без рубців, відповідних механізмів їх дії, а також проблем і перспектив лікування рубців.

Исследована экспрессия генов Tlr2, Defa, Muc2 в эпителиоцитах двенадцатиперстной кишки (ДПК) крыс при длительной гипоацидности (гипохлоргидрии) желудка и при ее мультипробиотической коррекции. Показано увеличение уровня экспрессии генов Tlr2, Muc2, Defa на фоне интенсификации процессов пероксидации липидов в эпителиоцитах ворсинок и крипт ДПК крыс в гипоацидных условиях. При введении мультипробиотика в тех же условиях паттерн экспрессии исследованных генов в эпителиоцитах ворсинок и крипт снижался или приближался к контрольным значениям, как и содержание продуктов перекисного окисления липидов. Полученные данные могут свидетельствовать об участии генов Tlr2, Muc2, Defa в развитии воспалительного процесса в ДПК, обусловленного дисбиотическими изменениями при длительной гипохлоргидрии.