Проведено психологічний аналіз професійної діяльності слідчих. Охарактеризовано психологічну готовність слідчого до професійної діяльності. Наведено структуру такої готовності за експериментальних умов. Обгрунтовано психічні стани школярів, які призводять до протиправної поведінки. Розглянуто диструктивні емоційні стани як чинники девіацій у підлітковому віці. Досліджено психологічні особливості діяльності слідчих під час розкриття деліктів, вчинених неповнолітніми. Вивчено характерні риси мотиваційної та емоційно-вольової готовності та проаналізовано сформованість когнітивної та операційно-процесуальної складової зазначеної готовності. Обгрунтовано програму формування у слідчих психологічної готовності до професійної діяльності. Експериментально перевірено ефективність програми формування у слідчих психологічної цієї готовності за експериментальних умов. Розроблено рекомендації щодо підвищення психологічної готовності слідчих до професійної діяльності.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми психологічної готовності слідчих правоохоронних органів до професійної діяльності за екстремальних умов. Проведено аналіз і визначено психологічні особливості професійної діяльності слідчих за таких умов. Розкрито сутність, структуру та зміст складових психологічної готовності слідчих до такої діяльності, визначено показники та критерії оцінювання її рівнів. Вивчено стан сформованості психологічної готовності слідчих правоохоронних органів до професійної діяльності за екстремальних умов і розкрито її детермінанти. Розроблено й експериментально апробовано програму формування та запропоновано рекомендації щодо удосконалення психологічної готовності слідчих до професійної діяльності за екстремальних умов.

Розкрито теоретико-методологічні основи дослідження безпеки водних ресурсів, розкрито сутність і зміст категорії, досліджено основні наукові підходи до підвищення рівня безпеки, запропоновано методи управління безпекою водних ресурсів. Визначено основні фактори впливу на характеристики безпеки та досліджено їх основні риси, проведено аналіз забезпеченості водними ресурсами економіки України у вимірах безпеки, досліджено транскордонні особливості впливу на безпеку водних ресурсів. Сформовано інноваційні підходи до управління безпекою водних ресурсів України на основі визначення ключових засад нормативно-правового регулювання, принципів функціонування інституційної моделі управління безпекою водних ресурсів, фінансово-економічних пріоритетів управління за сучасних трансформаційних умов.

Науково обгрунтовано використання "зелених" і соціальних облігацій для вирішення екологічних проблем у системах водозабезпечення, виявлено низку фактів, які спонукають до застосування у високодохідному водному секторі інструментарію соціального інвестування. Зокрема, відкриваються передумови для активізації економічної діяльності у сфері будівництва оскільки очевидно, що в умовах постійної загрози ракетних обстрілів по всій території нашої держави вимоги до житлових умов, в тому числі систем водопостачання, будуть змінені. Акцентовано увагу на тому, що реалізація концепції запровадження та розвитку ринку зелених облігацій в Україні дасть змогу: утворити мультиплікатор залучення фінансування для реалізації проєктів екологічного спрямування; підвищити гарантії інвесторам, що вкладають кошти в проєкти екологічного спрямування. Встановлено негативні та позитивні чинники запровадження практики соціального інвестування проектів модернізації систем водопостачання в Україні. Зроблено висновок про необхідність активізації розробки нормативно-правової бази регулювання "зеленого" та соціального інвестування з метою нівелювання тенденцій щодо зацікавлення у накопиченні боргів підприємствами, які експлуатують системи водозабезпечення населених пунктів, займаючи монопольне положення на ринку.

Cформовано інтегровану систему економічної безпеки на загальнонаціональному рівні. Зазначено, що нові загрози національній безпеці України сьогодні викликані бойовими діями на її території та певними проблемами в економіці країни. У зв'язку із цим спостерігається різке відставання техніко-технологічного, організаційно-управлінського, маркетингового, кадрового потенціалів практично у всіх галузях національного господарства, що суттєво впливає на рівень економічної безпеки на загальнонаціональному рівні. Зазначено, що при формуванні інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні потрібно враховувати певні об'єктивні обставини, нехтування якими може призвести до втрати контролю над національними інтересами. Визначено, що в умовах сьогодення економічна безпека країни є фундаментом для функціонування всіх елементів, які відносяться до цієї системи: політичної, соціальної, військової, екологічної, технологічної, інформаційної безпеки тощо. Тобто можна впевнено стверджувати, що вона займає центральне місце в системі національної безпеки, оскільки її забезпечення гарантує життєдіяльність практично всіх сфер існування суспільства та сприяє соціально-економічному розвитку держави. Запропоновано структуру економічної безпеки держави. Провівши аналіз запропонованої інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні зазначено тісний взаємозв'язок усіх видів загроз та їхнього впливу на реалізацію національних інтересів держави. Зроблено висновок, що формування інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні, яка поєднує в собі ідентифікацію загроз національній безпеці та рівень забезпечення економічної безпеки країни, може забезпечити стійкість всіх галузей економіки, довгострокове економічне зростання та високу якість життя населення країни. При побудові інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні були виокремлені основні види загроз: загальнонаціонального рівня, внутрішньоекономічних зв'язків, територіального рівня та загрози для суспільних відносин, наявність та актуальність яких доводить необхідність комплексного підходу до вирішення проблем забезпечення економічної безпеки.

Визначено проблеми та перспективи інституціонального забезпечення антикризового регулювання економічної безпеки України. Зазначено, що існуючий рівень економічної безпеки України, ускладнений війною, вимагає нових підходів до інституціонального забезпечення в частині антикризового управління та регулювання, здатного вирішити питання зменшення рівня корупції та тінізації економіки, що суттєво вплине на реалізацію наміру нашої країни стати членом Європейського Союзу. Відзначено, що інституціональне забезпечення антикризового регулювання економічної безпеки країни розглядається як складна комплексна система соціально-економічного розвитку та передбачає виконання відповідних заходів (організаційно-економічних, технологічних, профілактичних, контролюючих, захисних), які вживаються з метою нейтралізації негативного впливу на економічну безпеку держави. Встановлено, що однією із основних умов побудови дієвої системи інституціонального забезпечення антикризового регулювання економічної безпеки країни є запровадження регулярного моніторингу реалізації прийнятих раніше рішень, формування динамічної інформаційної структури інституціонального регулювання національної економіки та ліквідація наявних адміністративних бар'єрів та обмежень. Зроблено висновок, що однією з важливих умов формування ефективної системи інституціонального забезпечення антикризового регулювання економічної безпеки України є використання сучасних управлінських технологій у поєднанні із розвитком інституціонального середовища, яке охоплює сукупність найважливіших інституцій, формальних і неформальних інститутів та інституційні зміни, які спрямовані на підвищення якісних характеристик формальних і неформальних інститутів, що вже існують у сфері антикризового регулювання економічної безпеки. Запропоновано систему інституціонального забезпечення антикризового регулювання економічної безпеки країни, що передбачає комплексність вирішення проблем на всіх рівнях управління, оптимізацію антикризових заходів та вирівнювання умов господарювання та життєдіяльності людини, що, своєю чергою, дозволить вирішити питання щодо створення умов для розвитку бізнесу та соціальної сфери.