Проанализированы данные о выделении энтеровирусов (ЭВ) у больных с острыми кишечными заболеваниями в Украине в 2002 г. Наибольшая частота выделения ЭВ наблюдалась в летне-осенний период, что связано с сезонностью ЭВ-инфекций. Основную группу риска в отношении острых кишечных заболеваний энтеровирусной этиологии составляют дети до 3 лет.

Ключ. слова: вірус varicella zoster, вітряна віспа, оперізувальний лишай, специфічна профілактика
Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.22-52

Рубрики:

Вітряна віспа

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показана роль энтеровирусов в возникновении хронического панкреатита и инсулинзависимого сахарного диабета. Рассмотрены факторы, способствующие появлению этих болезней.

Показана зависимость частоты выделения энтеровирусов от больных с острой кишечной патологией (ОКП) от года, месяца и региона. Установлена ведущая роль водного фактора в возникновении ОКП энтеровирусной этиологии. Средняя частота изоляции энтеровирусов за период 1998 - 2002 гг. составляла 2,6 %. Наиболее высоким этот показатель был в 1998 г. (4,4 %), наиболее низким - в 2000 и 2001 гг. (1,8 %). Чаще всего от больных с ОКП выделяли вирусы ECHO и Коксаки В, удельный вес которых соответственно равнялся 31,5 и 31,3 %.

Чаще всего энтеровирусы вызывают неврологическую патологию, удельный вес которой в 4 - 19 раз преобладает над другими клиническими проявлениями. В Украине самый высокий уровень заболеваемости энтеровирусной этиологии наблюдался в возрастных группах 7 - 14 и 15 лет и старше, а бессимптомное вирусоносительство - 4 - 6 лет. Равномерное распределение удельного веса каждого региона в структуре разной инфекционной патологии энтеровирусной природы свидетельствует об одинаковых закономерностях проявлений эпидемического процесса энтеровирусных инфекций на территориях с разными социально-экономическими и природными условиями.

Наведено дані про здатність ентеровірусів (ЕВ) викликати захворювання нервової, серцево-судинної, дихальної, кишкової систем, органів зору та ін. Обговорено питання про роль ЕВ у патології немовлят. В Україні ЕВ найчастіше виділяли від хворих на серозні менінгіти. Середня частота ізоляції ЕВ від хворих на серозні менінгіти з гострими кишковими та гострими респіраторними інфекціями у 1998 - 2002 рр. становила, відповідно, 5,3 %, 3,1 % та 0,9 %. Високий відсоток виділення ЕВ у хворих в останні роки в Україні свідчить про те, що проблема ентеровірусної інфекції стає актуальною.

Удельный вес лиц, имеющих антитела к эпидемически актуальным серотипам энтеровирусов (ЭАСЭ), составлял от 32,6 % (к вирусу ЕСНО-6) до 56,5 % и 50,0 % (соответственно к вирусам Коксаки В-3 та и-5). Наибольший удельный вес лиц, имеющих антитела к ЭАСЭ, был среди населения возрастных групп 6 - 10-ти и 11 - 15-ти лет, самый низкий - 16 - 39-ти лет. Статистически достоверной разницы в количестве серопозитивных в зависимости от пола не выявлено.

За период 1994 - 2004 гг. в Украине определяли все серотипы вирусов Коксаки В и ЕСНО, за исключением -8, -27, -31. Некоторые серотипы вирусов ЕСНО определяли в отдельные годы (ЕСНО-1 - в 1995 и 1996 гг., ЕСНО-12 - в 1994 и 1997 гг. и т.д.). Вирусы ЕСНО-6, -11, -16, а также вирусы Коксаки 1, -3, -4, -5, -6 изолировали в течение всего периода наблюдения. Особая эпидемическая актуальность характерна для вирусов ЕСНО-9, -13, -18 и -30 и Коксаки В-1, -3, -5, что подтверждается высокой частотой их изоляции от больных нейроинфекциями в т.ч. серозными менингитами.

Вивчено основні закономірності епідемічного процесу ентеровірусних інфекцій (ЕВІ) за умов ерадикації полімієліту й удосконалено сучасну систему епідеміологічного нагляду. Установлено, що заходи масової імунізації оральною полімієлітною вакциною сприяли зменшенню кількісних параметрів епідемічного процесу ЕВІ за рахунок серотипів зі зниженою вірулентністю, зростанню ролі ентеровірусів у виникненні неврологічних захворювань, зокрема серозних менінгітів, збільшенню питомої ваги неідентифікованих ізолятів серед цитопатогенних вірусних агентів. Серед маніфестних клінічних проявів ЕВІ головне місце займають серозні менінгіти, частота виникнення ентеровірусів, від яких в останні три роки спостереження у 2 - 5 разів є вищою у порівнянні з іншими групами хворих і становить 9,1 - 10,9 %. Найчастіше на ЕВІ хворіють діти перших 3-х років життя, у яких переважають симптоми, наявні у кишковому тракті. З віком зростає ризик розвитку важкої неврологічної патології. Безсимптомна форма інфекції найчастіше зусрічається серед дітей віком 4 - 6 років. Уперше в Україні показано вплив активності епідемічного процесу на захворюваність на інсулінозалежний цукровий діабет і необхідність диспансерного спостереження за реконвалесцентами ЕВІ щодо наявності патології підшлункової залози. Установлено виражену циклічність у зміні епідемічно актуальних серотипів. На підставі високої питомої ваги у загальній етіологічній структурі ентеровірусної патології доведено епідемічну актуальність для вірусів ЕСНО-9, -13, -18 та -30 та Коксакі В-1, -3, -5. Визначено суттєві недоліки у системі та структурі епідеміологічного нагляду та наведено

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.1-52

Рубрики:

Хірургічна інфекція

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.1-52 + Р264.927.1 + Р192

Рубрики:

Хірургічна інфекція

Кишкова паличка

Захворюваність інфекційними та паразитарними хворобами та методи її вивчення

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.1 + Р193.262

Рубрики:

Хірургічна інфекція

Лікувально-профілактичні установи

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано перебіг вагітності в 93 жінок із верифікованим гепатитом С (ГС) та 106 вагітних контрольної групи. Досліджено фактори ризику інфікування ГС. Установлено, що вагітність у жінок із ГС перебігає на тлі підвищеного ризику її самовільного переривання, розвитку гестозу та фетоплацентарної недостатності. Дана група жінок частіше страждала під час вагітності на гострі респіраторно-вірусні захворювання, анемію, пієлонефрит. Виявлено високу частоту соматичних захворювань у вагітних із ГС.

Зазначено, що роль ентеровірусів у виникненні іншої інфекційної патології (за винятком нейроінфекції, гострих кишкових інфекцій, гострих респіраторних вірусних інфекцій) не доведена. Виділення ентеровірусів із зазначеної групи хворих зумовлено їх природною циркуляцією серед населення. Це підтверджується низькою частотою ізоляції ентеровірусів від хворих з іншою інфекційною патологією у порівнянні із здоровими (1,8 % проти 2,2 %), сильним прямим корелятивним зв'язком між цими показниками (коефіцієнт кореляції 0,8) і вираженою літньо-осінньою сезонністю частоти виділення ентеровірусів.

Показано залежність частоти виділення ентеровірусів від хворих з гострими респіраторними інфекціями від року, місяця та регіону. Середня частота ізоляції ентеровірусів за період 1998 - 2002 рр. становила 0,9 %, найвищим цей показник був у 1998 р., найменшим - у 2000 р. Найчастіше від хворих з гострими респіраторними інфекціями виділяли поліовіруси та віруси Коксакі B, питома вага яких відповідно дорівнювала 32,1 % і 33,7 %.

Розглянуто одну з нозологічних форм ентеровірусної інфекції - Борнхольмську хворобу, що протікає з симптомами епідемічної міалгії і плевродинії. Висвітлено історію цієї хвороби, описано її спалахи і клінічні прояви. Показано, що Борнхольмська хвороба може спричинятися різними серотипами ентеровірусів груп Коксаки В і ECHO. Надзвичайно цікавим є факт взаємовиключення Борнхольмської хвороби і поліомієліту, що зумовлено інтерференцією між збудниками цих захворювань. Це особливо актуально в період ерадікації поліомієліту.

Загострення епідемічної ситуації з ентеровірусних інфекцій сприяє зростанню захворюваності на інсулінозалежний цукровий діабет (ІЗЦД), що підтверджується сильним корелятивним зв'язком між частотою виділення ентеровірусів (ЕВ) із стічної води та осіб із зазначеною патологією з урахуванням адміністративно-територіального розподілу в 2003 та 2004 рр. (відповідно r = 0,8 та 0,7). Напроти в роки низької активності епідемічного процесу у 1999 - 2000 рр. цей показник дорівнює відповідно 0,4 та 0,2. Зростання захворюваності на ІЗЦД після спалахів ентеровірусних серозних менінгітів свідчить про необхідність обстеження залучених до спалаху осіб на наявність патології підшлункової залози і про роль персистувальних варіантів ЕВ в її виникненні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.1-2(4УКР-4СУМ) + Р514.1

Рубрики:

Епідеміологія водно-харчових (кишкових) інфекцій

Кишкові (водно-харчові) інфекції

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз системи епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією. Показано, що в Україні головними групами, що підлягають обстеженню, є вагітні та донори. У той же час, особи, поведінка яких пов'язана з високим ризиком інфікування ВІЛ, обстежуються в недостатній кількості. Найчастіше ВІЛ визначали серед осіб, які мають численні незахищені сексуальні контакти з ВІЛ - інфікованими, осіб, позбавлених волі, споживачів ін'єкційних наркотиків, анонімно обстежених осіб, хоча частка цих груп населення в загальній структурі скринінгових досліджень була в межах менше 1 - 2 %. Недостатнім є показник диспансерезації ВІЛ - інфікованих. Зазначено, що охоплення диспансерних груп імунологічними обстеженнями перебуває в межах 10 - 30 %. Обгрунтовано необхідність впровадження заходів спрямованих на забезпечення об'єктивного відображення епідемічної ситуації з розширенням кількості обстежень серед груп високого ризику інфікування; підвищення рівня охоплення ВІЛ-інфікованих адекватною медичною допомогою, соціальною та психологічною підтримкою.

Проведен анализ системы эпидемиологического надзора за ВИЧ-инфекцией. Показано, что в Украине главными группами, которые подлежат обследованию, являются беременные и доноры. В то же время, лица, поведение которых связано с высоким риском инфицирования ВИЧ обследуются в недостаточном количестве. Чаще всего ВИЧ определяли среди лиц, которые имеют многочисленные незащищенные сексуальные контакты с ВИЧ - инфицированными, лиц, лишенных свободы, потребителей инъекционных наркотиков, анонимно обследованных лиц, хотя часть этих групп населения в общей структуре скрининговых исследований была в пределах менее 1 - 2 %. Недостаточным является показатель диспансерезации ВИЧ-инфицированных. Отмечено, что охват диспансерних групп иммунологическими обследованиями состоит в пределах 10 - 30 %. Обоснована необходимость внедрения мероприятий направленных на обеспечение объективного отражения эпидемической ситуации с расширением количества обследований среди групп высокого риска инфицирования; повышение уровня охватывания ВИЧ-инфицированных адекватной медицинской помощью, социальной и психологической поддержкой.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.1 + Р194.1

Рубрики:

Кишкові (водно-харчові) інфекції

Епідеміологія водно-харчових (кишкових) інфекцій

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ