Розкрито суть близько 1 100 термінів і понять, що використовуються у галузі дистанційного зондування Землі, яка забезпечує одержання інформації про природні та штучні об'єкти, безпосередньо не контактуючи з ними, зокрема, пошук природних копалин, прогнозування надзвичайних ситуацій та їх наслідків, моніторинг атмосфери, океанів і морів. Наведено списки найбільш поширених латинських скорочень, а також основних форматів, стандартів і специфікацій просторових даних.

Раскрыто содержание около 1 100 терминов и понятий, использующихся в области дистанционного зондирования Земли, обеспечивающей получение информации о природных и искусственных объектах, непосредственно с ними не контактируя, в частности, поиске природных ископаемых, прогнозировании чрезвычайных ситуаций и их последствиях, мониторинге атмосферы, океанов и морей. Предложен список наиболее распространенных латинских сокращений.

Проаналізовано сучасний стан і проблеми розвитку топографо-геодезичної та картографічної діяльності в Україні. Обгрунтовано необхідність створення національної системи відліку та Державного картографо-геодезичного фонду. Висвітлено міжнародне співробітництво Укргеодезкартографії. Розглянуто проблеми топографічного картографування території держави. Визначено першочергові завдання та пріоритетні напрями діяльності державної служби геодезії, картографії та кадастру на 2006 - 2007 рр. Висвітлено питання технічного переоснащення та підвищення кваліфікації фахівців галузі, розроблено план реалізації першочергових заходів щодо формування нормативно-правового та нормативно-технічного забезпечення її функціонування.

Проанализировано современное состояние и проблемы развития топографо-геодезической и картографической деятельности в Украине. Обоснована необходимость создания национальной системы отсчета и Государственного картографо-геодезического фонда. Освещено международное сотрудничество Укргеодезкартографии. Рассмотрены проблемы топографического картографирования территории государства. Определены первостепенные задания и приоритетные направления деятельности государственной службы геодезии, картографии и кадастра на 2006 - 2007 гг. Освещены вопросы технического переоснащения и повышения квалификации специалистов отрасли, разработан план реализации первостепенных мероприятий по формированию нормативно-правового и нормативно-технического обеспечения ее функционирования.

Проаналізовано міжнародний досвід з питань межування об'єктів нерухомості. Висвітлено недоліки Українського земельного законодавства відносно межових знаків і процедур відновлення границь земельних ділянок. Запропоновано рекомендації щодо внесення змін у нормативно-правові документи України, які дозволять ліквідувати зазначені недоліки та підвищити ефективність процедури формування об'єкта нерухомого майна.

Зазначено, що сьогодні під час розроблення систем управління територіями найбільшою проблемою залишається задача структуризації та представлення інформації. Запропоновано підхід до інтеграції даних із використанням геотехнологій як моделі описання знань у подібних системах. Запропоновано метод для побудови онтології та проаналізовано його переваги й обмеження.

Отмечено, что в сфере геопространственных данных произошли кардинальные изменения, приведшие к необходимости пересмотра философского подхода и изменения парадигмы отрасли. Наблюдается несколько важных тенденций, в частности массовое проникновение информационных технологий и привлечение широкой общественности, что привело к появлению и популяризации инициатив, которые условно называются "неогеография". Развитие неогеографии сигнализирует, что картография проникает в нетрадиционные сообщества пользователей, а именно, в широкие массы непрофессиональных пользователей. Картография становится важным социальным информационным носителем. Проанализированы современное состояние геопространственной отрасли и перспективы на будущее.

Запропоновано підхід до побудови тривимірних моделей складних просторових об'єктів на базі комплексного використання технології лазерного сканування та фотограмметрії. Проаналізовано основні фактори, що впливають на вибір відповідних технологій, а також їх переваги та недоліки.

Викладено основні результати робіт із лазерного сканування об'єктів культурної спадщини України: Софіївського собору, Ближніх печер Києво-Печерської Лаври, наскельної фортеці "Тустань". Проаналізовано основні проблеми, що виникли під час комплексу робіт і побудови моделей; викладено деякі рекомендації з раціональної організації подібних робіт; оцінено точність одержаних результатів.

Розглянуто підходи до створення геодезичних мереж для спостереження за геодинамічними процесами на схилах Судацької фортеці. Вирішено завдання вибору раціональної технології моніторингу, планування та виконання моніторингових робіт, розроблення пропозицій щодо протизсувних заходів.

Викладено концептуальні підходи до побудови інформаційної системи управління даними моніторингу об'єктів культурної спадщини на прикладі Національного заповідника "Софія Київська". Розроблено вимоги до інформаційної системи, запропоновано її загальну архітектуру, розглянуто особливості системи, зумовлені специфічністю предметної області.

Розглянуто проблеми інтеграції гетерогенних геопросторових даних під час вирішення проблем сталого розвитку територій, концептуальні підходи до побудови електронної інфраструктури доступу до гетерогенної просторової інформації. Проаналізовано основні проблеми інтеграції різнорідних даних, запропоновано модель інтеграції даних на базі архітектури SOA.

Розглянуто проблеми сумісного використання гетерогенної геопросторової інформації під час виконання завдань пошуку нафти та газу. Розглянуто модель інтеграції аерокосмічної інформації та даних наземних спектральних вимірювань, запропоновано підхід до інтегрування даних із використанням програмного продукту FME. Наведено результати експериментальних досліджень.

Викладено концептуальні, методичні та технологічні підходи щодо формування інфраструктури геопросторових даних (ІГД) та її тематичної складової в Україні. Розглянуто розвиток тематичного картографування на базі ІГД. Запропонована мультимасштабна ландшафтна карта як засіб комплексного відображення геопросторової інформації. Наведено форматнотипологічну структуру геоінформаційної моделі басейнової системи малої річки. Висвітлено проблеми формування екологічної складової інфраструктури геоданих в Україні. Розглянуто зовнішньоекономічну інформацію в складі інфраструктур геопросторових даних в Україні, а також ресурси Національного атласу України у формуванні геоінформаційного простору держави.

Выпуск 3-х массовых тиражей, одной пилотной и 2-х полных, Электронных версий Национального атласа Украины (ЭлНАУ) стал возможным благодаря созданию определенной атласной инфраструктуры. Введено и объяснено понятие атласной инфраструктуры, исследована ее архитектура - Концептуальный каркас ЭлНАУ. Полученный каркас предложено использовать при создании атласов, подобных ЭлНАУ, а также при решении задач обеспечения долгосрочной работоспособности и обновления ЭлНАУ. Высказана мысль о полезности каркаса в исследованиях, направленных на поиск способов согласования самых передовых теорий картографии.

Приведен краткий обзор международных проектов по созданию системы регистрации недвижимости, в которых принимала участие Укргеодезкартография и подчиненные ей предприятия. Особое внимание уделено анализу основных результатов проектов и возможности их практического применения.

Обсуждены основные проблемы, связанные с обеспечением высокого качества продукции и услуг, предоставляемых клиентам предприятиями отрасли. Проблемы возникли в связи с высокими темпами развития геоинформационных технологий и внедрением новых подходов к обеспечению качества, которые пока не нашли отражения в практике работы большинства украинских предприятий. Изложены основные современные подходы, применяемые в мире для решения подобных проблем, и сформулированы предложения для их рационального использования в Украине.

Проанализированы основные тенденции развития технологий сбора и обработки геопространственных данных и их влияние на изменение требований к подготовке специалистов отрасли. Обсуждены возможные пути повышения качества системы высшего образования в условиях присоединения Украины к Болонскому процессу и качества системы переподготовки специалистов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д1(4)

Рубрики:

Геодезичні науки. Картографія

Шифр НБУВ: Ж14681 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - виявити та висвітлити основи сучасних підходів до розроблення електронних атласів і атласних інформаційних систем (АтІС) у контексті "великих даних". Методологія дослідження базується на систематичному використанні так званих "атласних реляційних патернів" - узагальненні Концептуального каркасу електронної версії Національного атласу України до Концептуального каркасу АтіС, а також класичного і неокласичного каркасів атласних рішень AtlasSF. Основні результати роботи структуровані згідно з Концептуальним каркасом АтІС, для якого в мовному контексті визначальними є "реляційні географії" та геовізуалізаційна парадигма картографії. Визначальними основами сучасних і майбутніх атласних інформаційних систем є епістемологічна модель загальної теорії систем і онтологічна модель, яка грунтується на патернах. Новизна цього дослідження: вперше в картографії атласні реляційні патерни використано для визначення найперспективніших сучасних підходів до розроблення електронних атласів у контексті "великих даних".

Розглянуто некласичні картографічні явища, такі як картографічні платформи та сучасні електронні атласи. Ці явища стали неймовірно поширеними в останні роки, тому картографічна наука повинна звернути на них увагу. Проте виявилось, що для роботи з вищезгаданими явищами недостатньо знань і методологій класичної картографії. Щоб усунути цю суперечність, запропоновано новий напрям теоретичної картографії - "реляційна картографія". Область дослідження реляційної картографії визначається як різні повторювані відношення між шарами, картами, всередині й між картографічними системами.

За допомогою методу концептуальних каркасів реляційної картографії визначено п'ять структурних принципів ІПД: 1 - проектування, а не покращання; 2 - федеративна, а не унітарна система; 3 - триконтекстна гармонізація; 4 - відкриті рішення, 5 - хоча б одна користувацька аплікація. Принципи 1, 2 деталізують "загальний патерн впливів і відношень рівнів ІПД". Принцип 3 уточнює "продуктову модель ІПД". Усі п'ять принципів є обов'язковими для використання у конкретних проектах створення ІПД.