Представлено розрахунково-експериментальні моделі зносоконтактної взаємодії змащених вузлів тертя, побудовані на основі розв'язку прямих і обернених зносоконтактних задач і випробувань зі змащенням за різними схемами. Наведено методи визначення триботехнічних властивостей пластичних і рідких мастил, зокрема їх твердості та функції зсуву мастильної плівки. Розроблено технології та обладнання для підвищення мастильної здатності поверхонь тертя шляхом нанесення маслоутримних профілів.

Представлены расчетно-экспериментальные модели износоконтактного взаимодействия смазанных узлов трения, построенные на основе решения прямых и обратных износоконтактных задач и исследований со смазыванием по различным схемам. Приведены методы определения триботехнических свойств пластических и жидких масел, в частности их твердости и функции сдвига смазывающей пленки. Разработаны технологии и оборудование для повышения смазывающей способности поверностей трения путем нанесения маслоудерживающих профилей.

На підставі експериментальних досліджень контактної взаємодії кулькового індентора зі змащеною і сухою поверхнями висунуто гіпотезу про контактно-деформаційний механізм зменшення зношування змащених пар тертя в період припрацювання. Проведено випробування та проаналізовано результати для випадків нерухомого контакту і за відносного переміщення індентора та змащеної поверхні.

На підставі результатів проведених експериментальних і теоретичних досліджень розроблено комплекс методів для визначення деформаційних, трибомеханічних, антифрикційних і протизносових властивостей мастильних шарів у контакті триботехнічних сполучень. З'ясовано контактно-деформаційний механізм зменшення зношування змащених поверхонь. Розроблено методики побудови деформаційних діаграм змащених поверхонь і шарів мастила в нормальному та дотичному напрямках. Запропоновано методи визначення коефіцієнта тертя та динамічної в'язкості на підставі результатів випробувань зразків за маятниковою схемою та відповідних рівнянь стану трибосистеми для зазначених схем досліджень. Проведено аналітичні й експериментальні дослідження характеристик тертя у разі переміщень змащених зразків по прямій і похилій площинах. Визначено параметри, які уможливлюють оцінювання режимів тертя та мащення за різних умов. Запропоновано систему визначення функцій інтенсивності зношування вузлів тертя та вибору оптимальних схем випробувань, умов змащування й алгоритму розрахунку параметрів зносостійкості з метою прогнозування й оптимізації довговічності за критерієм зносу. Розроблено ефективні маслоутримувальні профілі на циліндричних і плоских поверхнях тертя за незмінних умов мащення в контакті й оптимальної несучої здатності.

Викладено загальну методологію розрахунків міцнісної надійності деталей машин (ДМ). Розглянуто методи визначення імовірнісних характеристик міцнісних відмов за разового та циклічного навантажень. Розкрито закономірності однокрастного та втомного руйнування матеріалів, визначено вплив різних факторів на процес, механізми та моделі процесів руйнування, а також показники надійності для різних ДМ, зокрема, валів, підшипників, пасових і зубчастих передач. Наведено відомості по плануванню випробувань на надійність, використанню методів теорії подібності за випробувань на надійність.

Запропоновано технологію модифікації поверхонь деталей машин шляхом комплексної електромеханічної обробки. У результаті використання спеціального інструменту одержано дискретно-зміцнену поверхневу структуру з підвищеною зносостійкістю. Досліджено структурний стан поверхневого шару і обгрунтовано ефективність запропонованої технології.

Зазначено, що оцінка існуючих підходів по дослідженню працездатності вузлів тертя за умов граничного змащування вказує на потребу створення і вдосконалення методів випробувань та випробувального обладнання з метою більш достовірного прогнозування їх довговічності й надійності. Запропоновано конструкцію випробувального стенда для досліджень зносостійкості деталей кульових опор автомобіля та проведено порівняльні дослідження трибологічних властивостей двох типів пластичних мастил.

Розглянуто основні поняття та показники надійності, наведено методологію постановки та розв'язання основної задачі розрахункового визначення показників міцнісної надійності. Розкрито методи визначення імовірнісних характеристик міцнісних відмов за разового та циклічного навантажень. Показано, що фізичною основою імовірнісних розрахунків є закономірності однократного та втомного руйнування матеріалів, визначено вплив різних факторів на процес, механізми та моделі процесів руйнування. Подано матеріали з планування випробувань на надійність, використання методів теорії подібності під час випробувань на надійність.

Виконано спробу систематизації та адаптації відомих наукових підходів щодо трибологічних розрахунків до інженерної практики. Надано класифікацію вузлів і деталей машин за умовами зношування. Наведено розрахунки: триботехнічних спряжень за допомогою умови дотику, підшипникових вузлів граничного та рідинного тертя, зношування деталей циліндро-поршневої групи, а також на знос зубчастих і кулачкових механізмів. Розглянуто особливості тертя та зношування рухомих манжетних контактних пристроїв для герметизації, процес зношування деталей передач гнучкими елементами. Надано відомості про матеріали для змащування тіл у трибологічній системі.

Проаналізовано проблеми дискретного зміцнення триботехнічних поверхонь. Запропоновано нові технології дискретної електромеханічної обробки валів і дискретного електроконтактного зміцнення циліндричних напрямних. Викладено трибологічні аспекти та особливості запропонованих технологій, що грунтуються на комплексі розрахунково-експериментальних досліджень. Наведено результати моделювання напруженого поверхневого стану дискретно зміцнених трибосистем ковзання та вплив цього стану на зносостійкість. Висвітлено практичне застосування технологій дискретного електроконтактного зміцнення для валів турбокомпресорів та напрямних елементів штампового устаткування.

Наведено результати порівняльних експериментальних досліджень контактної витривалості сталі 40Х під час тертя кочення з точковим та лінійним контактами в різних середовищах після зміцнення поверхні іонним азотуванням та нітрогартуванням у безводневому насичувальному середовищі.

Розглянуто кількісну оцінку надійності підшипникових опор ковзання машин. Розроблена розрахункова методика визначення трибологічної надійності підшипників колінчастого валу автомобіля. Запропонована методика розрахункового визначення коефіцієнту варіації зносу за коефіцієнтами варіації контактного тиску, шляху тертя та коефіцієнту інтенсивності зношування. Побудовані функції надійності підшипникових вузлів. Встановлено, що надійність вкладників з алюмінієвого сплаву в 1, 57 разів вища за надійність вкладників з бронзового сплаву.

Оцінено підвищення зносостійкості вузлів тертя машин в умовах граничного змащування. Наведено конструкторські способи покращення мастильної здатності напрямних ковзання, модернізованих маслорозподільними профілями різної геометричної будови, одержано залежності для визначення контактного тиску і розрахунку зносу. Зазначено, що введення мастила у вузол тертя змінює характер роботи спряження, знос може змінюватися в рази і на порядки, залежно від умов створення і руйнування мастильної плівки. Наголошено, що для випробувань і розрахунків вузлів тертя зі змащеними поверхнями, особливо в умовах граничного режиму, необхідні нові методи визначення параметрів моделей зношування.

Розроблено методику, яка використовує SolidWorks як засіб навчання з технічних дисциплін автомобільного профілю: твердотільне 3D проектування й моделювання вузлів і деталей автомобільної техніки та пристосувань на перших курсах навчання (SolidWorks); міцнісні, стійкісні, втомні й інші інженерні розрахунки цих вузлів і деталей - на наступних (SolidWorks-додатки).

Наведено основні дефекти і фізико-хімічні властивості покриттів, подано оцінку їх механічних властивостей, класифікацію методів контролю та технологічних випробувань.

Розглянуто технологічні підходи підвищення зносостійкості технічних трибосистем за рахунок домішок у мастильні матеріали мідного порошку; модифікування антифрикційних матеріалів на основі фторопласту нанодисперсними домішками; зміцнення конструкційних сталей термоциклічною обробкою; використання титанових сплавів за низькотемпературного азотування в тліючому розряді.