Наведено результати розрахункових досліджень аеродинамічних характеристик вільного профілю та такого ж профілю в решітці з газо-механічним регулюванням кута атаки (ГМРКА). Описано фактори, які спричиняють відмінність моментних характеристик цих профілів. Запропоновано шляхи створення профілів із моментними характеристиками, сприятливими для ГМРКА у дифузорній решітці.

Розглянуто один із можливих підходів до створення алгоритмічного (математичного) забезпечення програмного комплексу імітаційного моделювання повітряної операції авіаційних ударних груп, що дозволяє забезпечувати формування, відображення та керування повітряною обстановкою під час імітації навчальної повітряної операції (повітряного бою) і може бути використаний при аудиторному навчанні, а також під час проведення командно-штабних навчань керівників авіаційних частин, з'єднань, об'єднань на учбових командних пунктах.

Зроблено стислий огляд способів, реалізація яких дозволяє забезпечити сталу течію в компресорах газотурбінних двигунів. Запропоновано розглядати решітку профілів з газомеханічним регулюванням як об'єкт з певними аеродинамічними характеристиками. На підставі розрахунку течії газу через решітки профілів для різних режимів натікання потоку, а також з урахуванням моменту від зовнішньої сили побудовано аеродинамічні характеристики решіток з газомеханічним регулюванням в широкому діапазоні кутів натікання потоку. Їх порівняння з аеродинамічними характеристиками нерухомих решіток свідчить про суттєві переваги решіток профілів з газомеханічним регулюванням. Насамперед їх характеристики є стабільними у всьому можливому діапазоні кутів натікання потоку. Це дає змогу повною мірою вирішити проблеми газодинамічної стійкості і прийомистості газотурбінного двигуна.

На підставі аналізу трикутників швидкостей за вхідним напрямним апаратом прототипу двигуна АІ-450-МС показано, що на нерозрахункових режимах роботи газотурбінних двигунів сучасні системи регулювання не можуть забезпечити безвідривне натікання потоку по всій висоті лопатки робочого колеса. Описано фактори, які спричиняють відмінність профілів трикутників швидкостей на розрахунковому та нерозрахункових режимах. Запропоновано спосіб зміни конструктивних кутів входу і виходу лопаток вхідного напрямного апарата відповідно до режиму роботи двигуна.

Проведено числові дослідження поведінки лопаток напрямного апарату з газомеханічною адаптацією кута атаки на перехідних режимах роботи авіаційного двигуна. Розглянуто два розрахункових випадки перехідних процесів: змодельовано миттєву зміну кута входу потоку та змодельовано гістерезисні ефекти за робочим колесом. Для числових досліджень використано метод інтеграції одновимірних процесів, точність розв'язку за яким залежить від кроку ітерацій за часом. Виявлено характерні діапазони кроку ітерацій, описано характеристики цих діапазонів, запропоновано рекомендації щодо вибору значення кроку ітерації. Виявлено закономірності, що характеризують зміну динамічних властивостей напрямного апарату з газомеханічною адаптацією кута атаки залежно від його параметрів.

Розглянуто доцільність використання євроатлантичних підходів у системі оборонного планування. Започатковано формування концепції планування розвитку озброєння та військової техніки, в основу якої покладено методологію ціннісно-орієнтованого управління проектами, програмами і портфелями, інтегровану до системи планування розробки і закупівлі озброєння та військової техніки в Україні. Увагу приділено формулюванню поняття "цінність". Надано пропозиції щодо кількісної оцінки її величини.

Показано, що кількісні і якісні показники закуреного озброєння та військової техніки внаслідок коерупції значно погіршуються. Запропоновано активніше залучати антикорупційний потенціал громадянського суспільства, а саме, впливати на державних службовців, які не відповідають стандартам доброчесності. Громадські організації з подібними повноваженнями мають формуватись опозиційними політичними силами і мають бути підзвітними лише відповідним органам Групи держав проти корупції (GRECO).

Розглянуто проблемні питання визначення індивідуальної оперативної готовності військовослужбовців до виконання завдання. Зауважено, що психоемоційний стан військовослужбовця є одним з вирішальних чинників, які впливають на успішність виконання завдань під час перебування у бойових умовах. Зазначено, що наведені результати є теоретичним підгрунтям для моніторингу психоемоційного стану військовослужбовців в процесі їх підготовки на тренажерних комплексах. Дані моніторингу дозволяють збільшувати навчальне навантаження на військовослужбовців без перевищення його критичної межі. Це сприяє формуванню у військовослужбовців навичок адекватно діяти в критичних ситуаціях, а також підвищенню рівня їх підготовки до виконання завдань в екстремальних умовах. Зазначено, що розроблені в Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України портативні програмно-апаратні комплекси можуть успішно використовуватись для моніторингу психоемоційного стану військовослужбовців, а запропоновані методи та засоби можуть розглядатися як інструмент для підтримки прийняття рішень командира щодо виконання бойових завдань.

Мета дослідження - висвітлення системних негативних явищ під час планування розвитку ОВТ, виявлення причин їх виникнення, а також очікуваних критичних наслідків їх впливу. Розглянуто послідовність процесів оборонного планування з розвитку спроможностей. Виявлено причини, що призводять до несистемного підходу під час формування державних цільових програм розвитку озброєння. Наголошено на необхідності врахування високої динаміки змін номенклатури, обсягів та термінів надання військово-технічної допомоги. Як пропозиції сформульовано вимоги до процесів середньострокового планування і програмування розвитку технічного оснащення Збройних сил України.

В умовах, в яких знаходиться Україна після вторгнення росії, де ворог має набагато більше ресурсів, проблеми управління оборонними ресурсами для сектору безпеки й оборони є дуже актуальними. У подальшому наявність високоякісної оборонної продукції буде стримуючим фактором, зменшуючи ймовірність конфлікту і тим самим знижуючи соціальні та економічні витрати, пов'язані з веденням війни. Окремим напрямком забезпечення обороноздатності країни є оборонні закупівлі, які діють як економічний мультиплікатор, створюючи робочі місця та стимулюючи інвестиції в суміжні сектори. Однак ефективність цього мультиплікатора часто є предметом дискусій серед економістів. Економіка порівняльних переваг припускає, що країни, які спеціалізуються на виробництві певної оборонної продукції, більш ефективні у вибраному напрямку озброєння, але це призводить до складної мережі взаємозалежностей з країнами партнерами по іншим напрямкам озброєння. Зважаючи на це, життєвий цикл оборонної продукції є вирішальним фактором у визначенні її економічної життєздатності. Швидкий технологічний прогрес може зробити обладнання застарілим, що вимагатиме подальших інвестицій і потенційно може призвести до відволікання і так обмежених державних фінансів. Економії в коштах можна досягти за рахунок стандартизації обладнання в різних видах, родах Збройних Сил України. Витрати на оборону конкурують з іншими суспільними благами, такими як освіта та охорона здоров'я. Багато країн фінансують свої оборонні витрати за рахунок позик, що має наслідки для фіскальної політики та довгострокової економічної стабільності. Оборонне партнерство часто приносить економічні вигоди, в тому числі торговельні угоди й прямі іноземні інвестиції. Проте вони також можуть призвести до економічних санкцій або торговельного ембарго у випадках геополітичної напруженості. Таким чином, управління оборонними ресурсами є багатогранним предметом, який перетинається з різними сферами оборонного сектору, в тому числі державними фінансами, міжнародною торгівлею і промисловістю. Розуміння цих складнощів є важливим для прийняття обгрунтованих політичних рішень, які забезпечують баланс між національною безпекою і економічним добробутом громадян України.

Проаналізовано процеси оснащення Збройних сил України озброєнням та військовою технікою, здійснено аналіз та виділено чотири періоди бюджетування розвитку озброєння в Україні, показано динаміку прийняття на озброєння (постачання), допущення до експлуатації нових зразків озброєння українського походження й іноземного, оцінено результативність реалізації дослідно-конструкторських робіт на підгрунті оцінки рівня її зрілості за шкалою TRL. Показано проблемні питання та шляхи їх вирішення. Визначено підходи до реформування системи розвитку озброєння. Надано пропозиції щодо удосконалення системи розвитку озброєння в Україні.

Забезпечення якості озброєння протягом життєвого циклу є однією з найважливіших задач сьогодення. Для удосконалення оборонного планування автори пропонують програмний офіс, який забезпечить системний підхід до розробки, виробництва, експлуатації та модернізації озброєння. А впровадження системи моніторингу і оцінювання якості озброєння надасть змогу одержувати актуальну інформацію для прийняття управлінських рішень керівництвом Міноборони України. Особливу увагу при цьому необхідно приділяти високій якості озброєння на перших стадіях його життєвого циклу, що забезпечить його надійність і ефективність у майбутньому.