Розглянуто проблему переробки на спиртових заводах вторинних продуктів, в тому числі і сивушних масел. На підставі досліджень експлуатаційних властивостей сивушних масел та їх сумішей з дизельними паливами та бензинами визначено оптимальні склади паливних сумішей для використання їх як палива для двигунів. Під час використання сивушних масел як домішок до товарних палив досліджено вплив відпрацьованих газів двигуна, що працює на цих паливних сумішах, на атмосферу, грунти та рослини. За результатами дослідження можна оцінити вплив запропонованого методу утилізації сивушних масел на концентрацію важких металів та інших компонентів в грунтах та рослинах.

Наведено розподіл дорожньо-транспортних пригод (ДТП) в Україні за видами, кількість загиблих і поранених залежно від виду пригоди та число загиблих на 100 ДТП. Згідно з цими даними найбільша кількість ДТП припадає на наїзди на пішоходів і зіткнення. Наведено шляхи зменшення кількості ДТП і їх попередження. Зображено діаграму розподілу ДТП в Україні за видами станом на 2010 рік. Наведено кількість ДТП, що сталися за участі пішоходів за місцем їх скоєння. Згідно зі статистичними даними можна зробити висновок про те, що близько 30 % пригод відбулися на перехрестях. Визначальним при цьому є рівень складності перехрестя. Проаналізовано існуючий метод визначення складності нерегульованого перехрестя. Проведено розрахунок складності нерегульованого перехрестя вулиць Пасічна-Галицька-Тролейбусна м. Івано-Франківськ за існуючою методикою та з урахуванням фактора "пішохода". Запропоновано удосконалений метод визначення складності нерегульованого перехрестя з урахуванням фактора "пішохода". Надана оцінка складності перехрестя з урахуванням фактора "пішохода" надасть можливість об'єктивніше оцінювати складність перехресть і приймати заходи щодо зменшення складності перехрестя, а отже, - зменшення аварійності на перехрестях.

Питання використання альтернативних видів палива на автомобільному транспорті в даний час досить актуальне. Особливо це стосується Карпатського регіону. Техніко-експлуатаційні показники двигунів у гірських умовах значною мірою залежить від густини повітря, яка змінюється з висотою над рівнем моря. Це особливо відбивається на роботі двигунів, що працюють на газовому пальному. Зміна параметрів навколишнього середовища призводить до зміни коефіцієнта наповнення, коефіцієнта залишкових газів та інших параметрів, що впливає на ефективну потужність, крутний момент і, звичайно, питому ефективну витрату палива і, в кінцевому результаті, на зниження техніко-економічних показників роботи автомобілів. Запропоновано аналітичні дослідження основних техніко-експлуатаційних показників роботи двигуна 3M3-5234.10 на газовому вуглеводневому паливі і бензині за умов високогір'я та порівняльну оцінку аналогічних показників за звичайних умов. Зроблено висновок та аналіз одержаних результатів для подальших лабораторних та експлуатаційних досліджень.

Зауважено, що на сьогоднішній час дефіцит моторних палив для двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) вимагає їх удосконалення з метою зменшення витрати палива за максимальних потужностях двигунів, а також використання поряд зі звичайними паливами на нафтовій основі біопалива та різних їх сумішей. В автомобільних двигунах реакція горіння перетворює енергію нафтового палива в теплоту, а потім в механічну роботу. У результаті реакції горіння утворюються токсичні компоненти. Вони викидаються двигунами в складі відпрацьованих газів. Відпрацьовані гази доповнюються побічними продуктами горіння, які є в паливах нафтового походження або в присадках до енергоносіїв і олив. Частково ця проблема вирішується шляхом використання біопалив, які згорають краще, і в продуктах їх згорання міститься менше шкідливих речовин. Пропонуються аналітичні дослідження основних техніко-експлуатаційних показників роботи дизельного двигуна Д21А1 на дизельному біопаливі та його сумішах з дизельним паливом. Зроблено висновки та проведено аналіз одержаних результатів для подальших лабораторних та експлуатаційних досліджень.

Дефіцит моторних палив для двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) вимагає їх удосконалення з метою зменшення витрати палива при максимальних потужностях двигунів, а також використання одночасно із звичайними паливами на нафтовій основі біопалива та різних їх сумішей. В автомобільних двигунах реакція горіння перетворює енергію нафтового палива на теплоту, а потім - в механічну роботу. В результаті реакції горіння утворюються токсичні компоненти, які викидаються двигунами в складі відпрацьованих газів. Відпрацьовані гази доповнюються побічними продуктами горіння, які є в паливах нафтового походження або в присадках до енергоносіїв і олив. Частково ця проблема вирішується використанням біопалив, які згорають краще, і в продуктах їхнього згорання міститься менше шкідливих речовин. Проаналізовано перспективи використання, можливість покращення очищення та складу біогазу з продуктів тваринництва, розглянуто його переваги та недоліки як автомобільного палива.

Враховуючи значний ріст автомобілізації в державі, обмежені ресурси палива для автомобільних двигунів нафтового походження, питання пошуку і використання альтернативних палив є досить актуальним. Як варіант можна використовувати паливо з вторинних продуктів (відходів) тваринництва. Склад біогазу з відходів тваринництва суттєво відрізняється від газу природного походження. Робочий процес згорання в двигунах такого палива має свої особливості. Для його використовування необхідне додаткове очищення, оскільки в процесі згорання можливе утворення побічних токсичних компонентів. Проаналізовано можливості і перспективи використання біогазу з відходів тваринництва, проблеми очищення біогазу, переваги і недоліки його як автомобільного палива. Окреслені основні напрями використання біогазу з відходів тваринництва, в тому числі в сумішах з природним газом.

На сьогоднішній час дефіцит моторних палив для двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) вимагає їх удосконалення з метою зменшення витрати палива при максимальних потужностях двигунів, а також використання одночасно із звичайними паливами на нафтовій основі біопалива та різних їх сумішей. В автомобільних двигунах реакція горіння перетворює енергію нафтового палива на теплоту, а потім в механічну роботу. В результаті реакції горіння утворюються токсичні компоненти. Вони викидаються двигунами в складі відпрацьованих газів. Відпрацьовані гази доповнюються побічними продуктами горіння, які є в паливах нафтового походження або в присадках до енергоносіїв і олив. Частково ця проблема вирішується шляхом використання біопалив, які згоряють краще, і в продуктах їхнього згоряння міститься менше шкідливих речовин. Пропонуються аналітичні дослідження основних техніко-експлуатаційних показників роботи карбюраторного двигуна ЗМЗ-513.10 на біоетанолі та його сумішах з бензиновим паливом. Зроблено висновки та проаналізовано отримані результати для подальших лабораторних та експлуатаційних досліджень.

Проведено порівняльний аналіз експлуатаційних витрат, які виникають при використанні для живлення двигуна внутрішнього згоряння стандартних палив і стиснутого та зрідженого газу. Згідно результатів досліджень найбільше змінюються витрати на пальне, ремонт і технічне обслуговування автомобілів.

Актуальність проблеми ефективного використання традиційних джерел енергії і пошук альтернативних ресурсів не викликає сумніву. На сьогодні в Україні майже не використовується потенціал низькокалорійних газів, що у значній кількості виробляються сільським господарством та промисловістю, зокрема біогазу, синтез-газу, генераторного і піролізного газів, шахтного газу тощо. Кількість існуючих вітчизняних установок з утилізації цих газів є незначним, хоча у більшості розвинених країнах налічується сотні і тисячі таких установок. Одним з перспективних джерел енергії є біогаз сміттєзвалищ, який на сьогодні викидається в атмосферу і забруднює її, або спалюється у факельних установках. Проте використання біогазу в якості палива в когенераційній установці з газовим двигуном внутрішнього згоряння і автомобілях дозволить крім ефективної утилізації цієї небезпечної речовини, забезпечити споживача теплом та електричною енергією.

Індекс рубрикатора НБУВ: З354.04 + З365-01

Рубрики:

Спалювання газоподібного палива

Двигуни внутрішнього згорання.Двигунобудування

Шифр НБУВ: Ж25772 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На сьогодні в Україні майже не використовується потенціал низькокалорійних газів, що у значній кількості виробляються сільським господарством та промисловістю, зокрема біогазу. Кількість існуючих вітчизняних установок з утилізації цього газу є незначним, хоча у більшості розвинених країнах налічується сотні і тисячі таких установок. Одним з перспективних джерел енергії є біогаз сміттєзвалищ, який на сьогодні викидається в атмосферу і забруднює її, або спалюється у факельних установках. Малорозвинений напрямок використання біогазу - використання його як паливо в автомобільних двигунах внутрішнього згоряння. Однак заміна бензину на біогаз призводить до зменшення потужності двигунів та до збільшення витрати палива. Особливо це слід враховувати під час експлуатації автомобілів в гірській місцевості і за зменшення атмосферного тиску та температури. Знаючи компонентний склад біогазу, можна розрахувати його теплоту згоряння та теплоту згоряння газоповітряних сумішей. В результаті аналітичних досліджень одержано графічні залежності зміни ефективної потужності і ефективної питомої витрати біогазу від зміни температури та зміни атмосферного тиску довкілля.

Індекс рубрикатора НБУВ: П057.1 + З354

Рубрики:

Газоподібне паливо

Шифр НБУВ: Ж25772 Пошук видання у каталогах НБУВ