Індекс рубрикатора НБУВ: П65-3

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в Україні проведено комплексне діагностичне обстеження коней. Досліджено гематологічні та цитогенетичні зміни показників крові коней української верхової породи за власними модифікаціями. Встановлено особливості клініко-морфологічних змін у коней у разі анаплазмозно-бабезіозній інвазії, ураженість тварин збудниками кровопаразитарних хвороб (Babesia cabаlli, Babesia equi та Anaplasma phagocytophilum (Ehrlichia equi)) залежно від віку. Проведено статистичну обробку одержаних результатів досліджень, що надало можливість проаналізувати динаміку морфологічних показників крові хворих тварин до та після лікування, тварин-носіїв у порівнянні з контрольною групою. Встановлено залежність частот клінічних проявів у разі змішаної інвазії від віку, вірулентності збудників, реактивності організму тварин. Найбільш високу інвазованість збудниками зафіксувано у коней 12-ти років. Відмічено відмінності в динаміці кількості еритроцитів, лейкоцитів і рівня гемоглобіну у разі різної тривалості і тяжкості перебігу. Зафіксовано збільшення кількості моноцитів та лімфоцитів у крові тварин дослідних груп. У спонтанно інвазованих тварин відзначено різке зниження кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну, окрім носіїв. Проте у коней після лікування і тварин-носіїв вміст гемоглобіну знижувався повільніше і швидше відновлювався. У коней за суміжної інвазії кровопаразитами встановлено порушення генетичного гомеостазу, що проявляється підвищеним рівнем клітин із мікроядрами, кількісними порушеннями каріотипу за типом анеуплоїдії та підвищенням частоти утворення хроматидних фрагментів. Згідно з результатами цитогенетичного аналізу оцінено рівень соматичної мінливості у коней української верхової породи за суміжної інвазії збудниками кровопаразитарних хвороб. Рекомендовано проведення комплексного та цитогенетичного моніторингу коней за умов небезпеки інвазування їх збудниками кровопаразитарних хвороб.

Виявлено видові та індивідуальні особливості прояву цитогенетичної нестабільності у свиней, великої рогатої худоби (ВРХ), коней і лабораторних мишей за впливу мутагенних факторів радіаційної та інфекційної природи. Встановлено, що видоспецифічними характеристиками дестабілізації каріотипу за хронічного іонізуючого опромінення у свині свійської є утворення дицентричних і кільцевих хромосом, підвищення відсотку асинхронного розщеплення центромерних районів хромосом, а у ВРХ - підвищення частоти апоптозу. За інфікування вірусом лейкозу у ВРХ відзначено достовірне підвищення відсотка хроматидних розривів і фрагментів. За впливу біологічних індукторів мутагенезу у коней та лабораторних мишей встановлено підвищення рівня фрагментації хромосом. Встановлено специфічність формування клітин з мікроядрами за радіаційного та інфекційного впливу на сільськогосподарських тварин.

Досліджено особливості росту, розвитку та продуктивного використання дочок бугаїв волинської м'ясної породи, сперма яких закладена на довгострокове зберігання. Проаналізовано індивідуальні дані 30 корів, які належать до ліній Красавчика 3004 і Ямба 3066. Визначено особливості зміни живої маси тіла у корів з віком (при народженні, у 8, 12, 15, 18 міс, 5 років). Найвищі значення середніх величин відмічено у групі дочок Коврика 2430. У досліджуваних тварин спостерігали закономірне зниження відносної інтенсивності росту живої маси тіла з віком. У період від 8 до 12 та з 15 по 18 міс найвищою інтенсивністю росту характеризувалися дочки бугая Явора 2391 (38,85 %). Від 12 до 15 міс найінтенсивніше збільшувалася жива маса тіла у дочок Кактуса 2491 (17,96 %). Досліджувані тварини характеризувалися породоспецифічними особливостями екстерієру та розвитком м'ясних форм. За промірами основних статей тіла найвищі значення були у дочок бугая Коврика 2430. У корів відмічено закономірне підвищення рівня молочності з порядковим номером отелення. У розрізі 3-х отелень молочність становила від 172 кг до 240 кг. Найвища жива маса телят у разі відлучення була у групі дочок Коврика 2430. Досліджувані дочки бугаїв характеризуються бажаними показниками живої маси та рівнем молочності, що зумовлює ефективність вирощування та реалізацію генетичного потенціалу продуктивності у племінного молодняку.

Індекс рубрикатора НБУВ: П847.325.21 + П603.9

Рубрики:

Природний імунітет тварин

Окремі породи великої рогатої худоби

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати досліджень за 2006 - 2017 рр. Описано видові особливості поліморфізму та геномної нестабільності Sus scrofa і Bos taurus за цито- та ДНК маркерами. Подано класифікацію генетичних маркерів, історичний аспект їх використання в ролі молекулярних інструментів для виявлення функційної мінливості геномів на різних рівнях їх структурної організації. Окреслено перспективи у вивченні генетичних маркерів, що детермінують здоров'я свійських тварин. Проведено моніторинг соматичного мутагенезу у великої рогатої худоби та свиней. Оцінено вплив генотоксичних факторів на цитогенетичні показники соматичного мутагенезу у S. scrofa та В. taurus ссавців і поліморфізм популяцій за генами господарсько-корисних ознак. Проведено порівняльний аналіз родин великої білої, української м'ясної та уельської порід свиней.

Записано плідників із визначеною племінною цінністю за генотипом (походженням) відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби м'ясних порід, і за власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції із селекції бугаїв м'ясних порід. Здійснено ступінчасте комплексне ранжування бугаїв-плідників за загальною селекційною цінністю (за методикою дискретно-ієрархічного багатофакторного визначення рейтингів І.В. Гузєва). Таким чином ранжовано (від найкращого до найгіршого на момент оцінки) усе наявне на племпідприємствах України поголів'я (спермопродукція) - 314 м'ясних бугаїв 21 породи та типів. Визнано доцільним в умовах початку широкомасштабного формування відносно нової галузі мати додатковий резерв генетичного матеріалу (сперми від бугаїв, які йдуть за рангами одразу після першого списку) використовувати для відтворення в 2019 р. у товарних (не племінних) господарствах. Решта оцінених бугаїв (гіршої або недооціненої якості) і їх спермопродукція вважаються тією частиною генофонду, яка може використовуватися, як виняток, у промисловому схрещуванні в 2019 р. Включено 314 бугаїв-плідників, із них: породи абердин-ангус - 70, бантенг (гібриди) - 4, волинської м'ясної - 18, гаскон - 1, герефорд - 17, чіаніна (кіанська) - 4, лімузин - 16, мен-анжу - 1, п'ємонтезе - 6, південної м'ясної - 14, поліської м'ясної - 9, пінцгау - 3, санта-гертруда - 1, світлої аквітанської - 6, гельбві - 1, вагю - 5, бельгійської біло-блакитної породи - 8, симентальської - 70, сірої української - 16, української м'ясної - 28, шароле - 16 голів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-3 + П65-3

Рубрики:

Велика рогата худоба

Свинарство

Шифр НБУВ: ВА820258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відображено основні етапи життя, наукової, науково-виробничої та організаційної діяльності Л. В. Вишневського - кандидата сільськогосподарських наук, відомого вченого в галузі тваринництва. Наведено хронологічний покажчик публікацій, який вміщує бібліографічні описи праць вченого. Зауважено, що науковий доробок Л. В. Вишневського налічує 127 опублікованих праць, серед яких монографії, рекомендації, методики досліджень, нормативні документи, статті в наукових збірниках і періодичних виданнях, авторські свідоцтва та патенти.