Розглянуто принципи побудови та метод розрахунку оптимального керування рухом потяга вздовж перегону. Розроблена програма керування локомотивом застосовується для створення режимних карт та побудови прогнозного графіку руху потягів.

Розглянуто основні принципи проектування верстатних пристроїв, встановлено їх призначення й технічні вимоги щодо конструювання. Охарактеризовано конструктивні елементи пристроїв (установчі, затискні, самоцентруючі, корпуси, приводи, допоміжне обладнання та деталі). Розроблено методики проектування верстатних пристроїв для механоскладальних, зварювальних, паяльних робіт і контролю деталей і складальних одиниць. З'ясовано причини відмов і пошкоджень верстатних пристроїв, запропоновано способи їх усунення й обгрунтовано шляхи підвищення надійності експлуатації. Описано процес конструювання технологічного оснащення, що відповідає заданим експлуатаційним вимогам і найбільш економічного у виготовленні.

Рассмотрены основные принципы проектирования станочных устройств, установлены их назначение и технические требования к конструированию. Охарактеризованы конструктивные элементы устройств (установительные, зажимные, самоцентрирующиеся, корпусы, приводы, дополнительное оборудование и детали). Разработаны методики проектирования станочных устройств для механосборочных, сварочных, паяльных работ и контроля деталей и сборочных единиц. Выявлены причины отказов и повреждений станочных устройств, рассмотрены способы их устранения и обоснованы пути повышения надежности эксплуатации. Описан процесс конструирования технологического оборудования, соответствующего заданым эксплуатационным требованиям и наиболее экономичного в изготовлении.

Обгрунтовано технічні рішення підвищення економічності, надійності та довговічності енергетичних установок під час експлуатації. Розкрито причини низької експлуатаційної надійності тепловозів типу М62 на Львівській та Південно-Західній залізницях. Розроблено методику та проведено розрахунково-теоретичні дослідження робочого процесу дизелів за умов експлуатаційних режимів. Розглянуто відомі технічні рішення підвищення техніко-економічних показників дизелів. Проаналізовано існуючі охолоджувачі наддувного повітря та методи їх розрахункового дослідження. Розроблено конструкцію охолоджувача для дизелів типу 14Д40 і розраховано його основні параметри. Виготовлено охолоджувач наддувного повітря й проведено стендові та експлуатаційні дослідження тепловоза, який ним обладнаний. Наведено рекомендації щодо переобладнання тепловозів типу М62.

Обгрунтовано доцільність практичного використання комбінованих пеленгаторів на базі невласноструктурних методів просторового спектрального аналізу. Удосконалено відомі математичні моделі надрозділювальних методів цього аналізу для їх застосування з метою дослідження комбінованих пеленгаторов різного виду за довільних умов радіолокаційного спостереження. Установлено властивості методів лінійного прогнозування з різними номерами елементів, сигнали яких прогнозуються за умов апріорної невизначеності. Використання цих властивостей дозволяє істотно підвищувати роздільну здатність та точність систем комбінованої пеленгації. Одержано показники якості (роздільної здатності та точності) комбінованих систем пеленгації на уніфікованій структурно-алгоритмічній базі адаптивних решітчастих фільтрів, запропоновано їх різновиди зі зменшеним рівнем обчислювальних витрат.

Індекс рубрикатора НБУВ: О235.51-01

Рубрики:

Мотовози. Автодрезини (мотодрезини)

Шифр НБУВ: Ж15098 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання визначення витрати енергоресурсів на тягу поїздів з врахуванням поїзних умов та особливостей тягового рухомого складу. Встановлено критерії оптимальності будь-якої математичної моделі та вимоги до неї. Представлено фізичну суть нормування витрати палива та електроенергії по АТ "Укрзалізниця" в цілому, а також розглянуто на базі локомотивного депо та машиніста зокрема. Проаналізовано методику кривих обмеження діапазону нормування витрат й представлено можливі шляхи вирішення. На базі контролера машиніста, як елементу управління режимами ведення поїзда, розглянуто приклад однорідних дискретних марківських ланцюгів вибору режиму ведення поїзда. Проаналізовано існуючі підходи до розрахунку норм витрат електроенергії на тягу електрорухомого складу та порівняно з поточним станом методики нормування в фактичних депо. Розглянуто вимоги машиністів-інструкторів з теплотехніки (й іншого персоналу з контролю, обробки та корегування) та стан забезпеченості електронно-обчислювальною технікою в депо. На базі розділення витрат на безпосередньо тягу, роботу допоміжних машин та опалення електропоїздів запропоновано математичну модель встановлення величини витрат електроенергії на тягу електропоїздів. Зроблено відповідні висновки в ході дослідження по впровадженню математичного моделювання в вирази, які відображають норми витрат енергоресурсів.

У зв'язку з обмеженими можливостями випробувальної бази України питання про якісне та всебічне випробування нових зразків перед прийняттям їх на озброєння стоїть досить гостро. Через це виникає потреба в розробленні таких методів випробувань, які б забезпечували потрібну якість їхнього проведення і дозволяли проконтролювати основні ТТХ РЛС без проведення спеціальних обльотів та без застосування спеціальних засобів. Це стосується перш за все точнісних характеристик РЛС, для визначення яких традиційно використовувалися методи прямого зовнішньотраєкторного вимірювання за допомогою високоточних радіолокаційних та оптичних засобів. Визначені припустимі умови та межі використання методу опосередкованого визначення точнісних характеристик при випробуваннях оглядових РЛС контролю повітряного простору.

Розглянуто питання узгодження полоси частот зондувального сигналу з різними повітряними об'єктами. Пропонується метод вибору раціональної полоси частот зондувального сигналу для забезпечення максимального рівня вторинного випромінювання повітряних об'єктів заданих типів. Метод засновано на застосуванні електродинамічних математичних моделей вторинного випромінювання радіолокаційних об'єктів та оцінюванні усередненої за можливими ракурсами енергії відбитого сигналу, як функції середньої частоти і ширини спектру зондувального сигналу. Наводяться і аналізуються результати розрахунку енергій відбитих сигналів для трьох різних типів снарядів артилерії у L та S діапазонах частот. Надано пропозиції щодо вибору полоси частот для зондування різних типів снарядів.

Забезпечення безпеки при перевезенні вантажів залізничним транспортом з мінімалізацією рівня ризиків є пріоритетним завданням сьогодення. Зроблен аналіз, який показує, що в Україні існують значні напрацювання в області удосконалення конструкції вагонів, їх динамічних характеристик і безпеки. Виробники залізничних вагонів прагнуть до збільшення кількості нового, якісного і технічно-досконалого (за умовами інтероперабельності) залізничного рухомого складу який експлуатується. Були розглянуті 11 специфікацій інтероперабельності: інфраструктура; енергія; управління; шум; особи з обмеженою мобільністю; безпека в тунелях; вантажні вагони; локомотиви, пасажирські вагони і моторвагонний рухомий склад; телематика вантажоперевезень; телематика пасажирських перевезень; рух поїздів, які затверджені і діють на даний час. Розглянуті вимоги та компоненти Технічної сертифікації інтероперабельності і вітчизняних нормативних документів до залізничних вагонів, а саме: вимоги Технічної сертифікації інтероперабельності до вантажних залізничних вагонів; вимоги нормативних документів в Україні щодо вагонів-цистерн; технічні характеристики вагонів-цистерн, які виробляються в Україні. Зроблено порівняльний аналіз відповідності загальних технічних параметрів вагонів-цістерн, які виробляються в Україні, принципу дії та конструкції гальмівних систем вантажних вагонів, відповідності габариту вагонів-цистерн щодо визначення габариту рухомого складу залізниці (або габариту рухомого складу), виконання умов, при яких можливий схід рухомого складу. Проведені розрахунки для порожнього вагона при наявності підвищення зовнішньої рейки, також зроблені розрахунки критеріїв безпеки руху за даними нормами. Врахування вимог щодо виробництва сучасного рухомого складу є необхідністю, яка розглянута на прикладі вагонів-цистерн, що випускаються в даний час на відповідність вимогам інтероперабельності та запропоновані першочергові заходи щодо досягнення вказаної відповідності.