Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР) + Х892.19(4РОС) + Х892.19(5АЗЕ)

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основе сравнительного анализа действующего гражданского и земельного законодательства Украины, Азербайджана и Российской Федерации проведено исследование механизмов регулирования гражданско-правовой ответственности за нарушение земельного законодательства. Рассмотрены понятие, основания и особенности гражданско-правовой ответственности за нарушение земельного законодательства. Освещены вопросы правового регулирования определения размера вреда, причиненного нарушением земельного законодательства. Проанализирована судебная практика применения мер гражданско-правовой ответственности в сфере земельных отношений. Сформулированы рекомендации по повышению эффективности гражданско-правовой ответственности за нарушение земельного законодательства.

Досліджено правову природу та підстави застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства. Наведено визначення поняття "порушення земельного законодавства". Обгрунтовано розмежування земельно-правової відповідальності. Визначено самостійність існування земельно-правової відповідальності як окремого виду юридичної відповідальності, відмінної від цивільно-правової відповідальності. На підставі результатів дослідження зроблено відповідні висновки стосовно поняття, правової природи та розміру шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(5АЗЕ)207

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Работа посвящена исследованию привлечения к участию в деле третьих лиц, не заявляющих самостоятельных требований относительно предмета спора, на стадии подготовки гражданского дела к судебному рассмотрению. Предлагается конкретизировать условия исполнения сторонами обязанности сообщить суду о лицах, на права и обязанности которых может повлиять судебное решение, соответственно, в исковом заявлении и отзыве на исковое заявление. Рассматривается возможность запрета для сторон привлечь по своей инициативе третье лицо, не заявляющее самостоятельных требований относительно предмета спора, после проведения предварительного судебного заседания, а также запрета сторонам после вынесения судебного решения предъявлять регрессный иск к лицу, о котором не было сообщено суду.

Исследованы проблемы эффективности гражданского судопроизводства. Проанализированы научные взгляды на понятие эффективности, обоснован и развит авторский подход к определению этой категории, исследованна ее структура и выявлена специфика отдельных составляющих. Выяснено влияние на эффективность гражданского судопроизводства основных элементов гражданской процессуальной деятельности - целей гражданского судопроизводства, его результатов, а также потраченных ресурсов. Исследованы проблемы эффективности отдельных судовых процедур в гражданском судопроизводстве. Уделено внимание эффективности подготовительного производства, которое создает условия для правильного и своевременного рассмотрения и решения дела. Освещены проблемы реализации требования эффективности в общих положениях рассмотрения дела по сути, структуре этой стадии и правовом регулировании судовых актов. В результате проведенного исследования сформулирован ряд предложений, касающихся оптимизации гражданских процессуальных норм и практики их применения.

Досліджено теоретичні проблем ефективності цивільного судочинства. Розроблено концепцію ефективності цивільного судочинства як систему положень щодо її сутності, поняття, елементів та критеріїв визначення, чинників детермінації, механізму реалізації. Ефективність цивільного судочинства визначено як характеристику цивільної процесуальної діяльності, що відображає відповідність отриманих результатів поставленим цілям і завданням за умови дотримання належної процедури з мінімальними витратами засобів. Особливу увагу приділено формуванню алгоритму оцінки ефективності цивільного судочинства. Проведено аналіз структури та окремих елементів процесуальної діяльності, уточнено положення про цілі та результати цивільного судочинства, з’ясовано їх роль у формуванні ефективності цивільного судочинства.