З'ясовано місце ідеї консолідації національних сил суспільства в програмних документах легальних українських політичних партій Західної України міжвоєнного періоду. Проаналізовано специфіку бачення міжпартійного порозуміння кожною із розглядуваних партій. Досліджено окремі політичні акції українських політичних партій в межах спроб реалізації консолідаційної ідеї.

Досліджено погляди класиків світової (Г. Еллінека, А. Лоуелла, М. Острогорського, Р. Міхельса, М. Вебера, М. Дюверже) та української (В. Старосольського, С. Дністрянського, М. Стахіва, О. Назарука) партологій. На базі опрацювання теоретичної спадщини цих дослідників з'ясовано їх внесок у розвиток теорії політичних партій. Проаналізовано суть методологічних положень, які вищезгадані мислителі запровадили у сферу дослідження партій.

З'ясовано, що розв'язання національного питання займало важливе місце у програмах усіх легальних українських політичних партій Західної України. Встановлено, що у пошуку його розв'язання легальними українськими політичними партіями було висунуто дві тактичні лінії: політика "нормалізації" українсько-польських відносин та ідея міжпартійного об'єднання і консолідації національних сил суспільства. Виявлено певні особливості організаційної структури українських політичних партій, танденції та закономірності міжпартійних взаємин у Західній Україні другої половини 1930-х рр.

Розглянуто сутність і роль політики та політології як науки в житті суспільства. Висвітлено історію розвитку світової та української політичної думки та сучасні ідейно-політичні течії. Розглянуто політичну владу, політичні системи та державу як базовий інститут політичної системи. Визначено сутність понять "економічна політика" та "соціальна політика". Розкрито поняття політичного режиму, його сутність і типологію. Розглянуто особливості функціонування партій і партійної системи України. Визначено сутність виборчої системи та технології предвиборчої боротьби. Розглянуто політичний процес та його нормативні регулятори. З'ясовано сутність особистості, лідера та лідерства, підходи до теорії політичного лідерства. Охарактеризовано зміст, структуру та функції політичної культури, її сучасний стан в Україні. Розглянуто становлення та розвиток зовнішньої політики. Визначено форми та особливості світового політичного процесу. Зосереджено увагу на політичних аспектах етнонаціональних відносин.

Політику "нормалізації" українсько-польських відносин 1935 - 1939 рр. розглянуто як інструментарій для з'ясування політичної природи (місця у партійно-політичному спектрі, організаційної структури, соціальної бази, характеру внутрішньопартійних відносин, ідеологічної орієнтації, методів і тактики діяльності) легальних українських політичних партій Західної України.

З'ясовано місце України у польських зовнішньополітичних доктринах міжвоєнного періоду XX ст. на тлі практичної політики II Речі Посполитої щодо національних меншин. Проаналізовано позицію організованої західноукраїнської громадськості щодо шляхів вирішення українського питання у міжнародному вимірі. Досліджено спробу реалізації окремих постулатів доктрини "польського прометеїзму" у процесі політики "нормалізації" українсько-польських відносин 1935 - 1939 рр.

Розкрито сутність і роль політики та політології як науки в житті суспільства. Висвітлено історію розвитку світової та української політичної думки. Розглянуто основні концепції політичної влади, її сутність та типи легітимності. Охарактеризовано функції сучасної політичної системи. Наведено основні підходи до розуміння сутності поняття "держава" та концепції її походження. З'ясовано механізм державного впливу на економіку, розкрито специфіку відносин соціальної, правової держави та громадянського суспільства. Визначено особливості державного регулювання сучасної ринкової економіки. Простежено основні етапи процесу конституційного будівництва в Україні. Охарактеризовано основні функції Верховної Ради України. Розкрито зміст поняття "політичний режим", підходи до його типологізації. Розглянуто поняття демократї, її ознаки та характеристики. Охарактеризовано суть авторитарного та тоталітарного режимів, їх види та різновиди. Проаналізовано сутність, функції та структуру політичних партій, типологію та класифікацію партійних систем. Вивчено основні типи виборчих систем (пропорційний, мажоритарний та змішаний), особливості їх функціонування.

Визначено предмет та завдання дисципліни "Історія міжнародних відносин". Розглянуто міжнародні відносини в епоху Античності та Середньовіччя. Визначено роль церкви у міжнародних відносинах Середньовіччя. Простежено розвиток міжнародних відносин у ХVІ ст. Охарактеризовано передумови та становлення Вестфальської системи міжнародних відносин. Описано боротьбу за утвердження принципів рівноваги сил національного суверенітету в міжнародних відносинах другої половини ХVІІІ ст. Розглянуто наполеонівські війни та крах імперії Наполеона І Бонапарта. Висвітлено становлення Віденської системи міжнародних відносин і Віденський конгрес 1815 р. Охарактеризовано "Східне питання" в європейській політиці 1820 - 1840-х рр. Розкрито зовнішню політику провідних європейських держав у 1850 - на початку 1870 рр. Приділено увагу розвитку політичної ситуації в Європі після Франкфуртського миру. Проаналізовано загострення міжнародних відносин напередодні Першої світової війни.

Досліджено зовнішньополітичні пріоритети у процесі боротьби за національне визволення та вектори зовнішньої політики майбутньої Української держави в концепціях, публіцистиці, програмних документах української організованої націонал-демократії Західної України міжвоєнного періоду XX ст. Визначено місце СРСР, Польщі, країн Західної Європи у зовнішньополітичних орієнтаціях націонал-демократів.

Досліджено зовнішньополітичні пріоритети під час боротьби за національне визволення та вектори зовнішньої політики майбутньої Української держави у наукових концепціях українських мислителів і в діяльності організацій націоналістичного спрямування Західної України міжвоєнного періоду XX ст. Визначено місце СРСР, Польщі, країн Західної Європи у зовнішньополітичних орієнтаціях українського націоналізму.

Досліджено сутність поняття "політичний інститут", його оцінку з позицій наукових концепцій "старого інституціоналізму" та неоінституціоналізму. З'ясовано напрями неоінституціоналізму, визначено зміст термінологічного словосполучення "політична інституціоналізація".

З'ясовано місце ідеї консолідації національних сил суспільства у програмних документах та діяльності легальних українських політичних партій Західної України міжвоєнного періоду. Проаналізовано специфіку бачення міжпартійного порозуміння кожною із розглядуваних партій. Досліджено окремі політичні акції українських політичних партій у межах спроб реалізації консолідаційної ідеї у другій половині 1930-х рр.

З'ясовано специфіку, основні етапи та динаміку процесу євроінтеграції у Польщі; досліджено суспільні перетворення всередині країни, а також участь Польщі у міжнародних організаціях різного рівня, як фактор прискорення євроінтеграції.

Досліджено погляд на інституційну сутність держави в контексті діалектики її взаємовідносин із суспільством у основних ідейно-політичних напрямах світової політичної думки - лібералізмі, консерватизмі, націоналізмі, соціалізмі.

Здійснено комплексний аналіз правових, теоретичних і прикладних проблем теорії та практики інформаційно-технічного забезпечення криміналістичної реєстрації. Досліджено поняття "криміналістичний облік" та "криміналістична реєстрація", запропоновано їх авторські визначення. Проаналізовано видофікацію криміналістичних обліків і способи криміналістичної реєстрації. Здійснено також історичний аналіз криміналістичної реєстрації з точки зору розвитку її інформаційно-технічного забезпечення. Запропоновано авторське визначення поняття "інформаційно-технічне забезпечення криміналістичної реєстрації". Досліджено нормативно-правове регулювання та практичне значення інформаційно-технічного забезпечення криміналістичної реєстрації загалом, а також окремих видів криміналістичних обліків (оперативно-пошукових та інформаційно-довідкових). Значну увагу звернено на іноземний досвід інформаційно-технічного забезпечення криміналістичної реєстрації (на прикладах Інтерполу та ФБР). Досліджено можливості використання біометричних даних в межах інформаційно-технічного забезпечення криміналістичної реєстрації, а також інтеграцію технологій тривимірного моделювання у криміналістичну реєстрацію. Встановлено проблемні аспекти використання неспеціалізованих електронних баз даних (соціальних мереж, "хмарних" сервісів тощо) в межах інформаційно-технічного забезпечення криміналістичної реєстрації.

Вдображено цілісну, кокмплексну та завершену картину міжнародного функціонування країн регіону ЦСЄ та ПСЄ, еволюцію їх зовнішньополітичних пріоритетів та місце у системі міжнародних взаємодій. Тематику лекційних занять подано логічній послідовності розвитку зовнішньополітичних відносин ЦСЄ та ПСЄ у період Версальсько-Вашингтонської, Ялтинсько-Потсдамської та сучасної постбіполярної міжнародних систем, з акцентом на останній. Розглянуто зовнішні політики Польської республіки у 1918 - 1945 рр.; Чехословацької республіки в 1918 - 1945 рр. Визначено зовнішню політику Польщі та Югославії в епоху "біполярності"; зовнішню політику Польщі наприкінці ХХ ст. - на початку ХХІ ст. Охарактеризовано зовнішню політику Чехії, Словаччини, Угорщини, Болгарії та Румунії в епоху плюралістичної "однополярності". Досліджено Югославську кризу та її міжнародні наслідки. Розкрито договірно-правову базу відносин країн ЦСЄ та ПСЄ з Україною. Наведено концепцію "тримор'я" як сучасної форми зовнішньополітичної співпраці країн ЦСЄ та ПСЄ.