Висвітлено методи планування максимуму активних навантажень для дугових сталеплавильних печей та вхідних реактивних навантажень промислових підприємств. Проаналізовано вплив економічної стійкості та ринкових умов на розв'язання задачі компенсації реактивної потужності. Описано способи та прилади автоматичного управління максимумом групового графіка навантаження дугових сталеплавильних печей та джерелами реактивної потужності у мережах промислових підприємств. Наведено технічні характеристики комплектних конденсаторних установок та синхронних двигунів.

Описано організаційно-методичні та технічні заходи з економії електроенергії на промислових підприємствах. Наведено приклади техніко-економічних розрахунків їх обгрунтування. Охарактеризовано інформаційну базу з енергозбереження. Розкрито особливості здійснення енергетичних менеджменту, аудиту та консалтингу.

Описаны организационно-методические и технические мероприятия по экономии электроэнергии на промышленных предприятиях. Приведены примеры технико-экономических расчетов их обоснования. Охарактеризована информационная база по энергозбережению. Раскрыты особенности осуществления энергетических менеджмента, аудита и консалтинга.

Наведено відомості для розрахунків електромагнітних перехідних процесів в електричних мережах. Викладено порядок рахування режимів методом розрахункових кривих, аварійного режиму аналітичним методом. Проаналізовано особливості обчислення струмів короткого замикання в окремих гілках схеми, врахування аперіодичної складової струму короткого замикання, а також обчислення напруги у різних точках схеми.

Приведены сведения для расчета электромагнитных переходных процессов в электрических сетях. Изложен порядок расчета режимов методом расчетных кривых, аварийного режима аналитическим методом. Проанализированы особенности вычисления токов короткого замыкания в отдельных ветках схемы, учета апериодической составляющей тока короткого замыкания, а также вычисления напряжений в разных точках схемы.

Висвітлено практичні аспекти проектування систем електропостачання промислових підприємств, які стосуються розрахунку електричних навантажень, внутрішньозаводських і цехових мереж, вибору та розміщення підстанцій. Проаналізовано особливості побудови електромережі цеху, перевірки вибраних вимикачів.

Освещены практические вопросы проектирования систем электроснабжения промышленных предприятий, в частности, расчета электрических нагрузок, внутризаводских и цеховых сетей, выбора и размещения подстанций. Проанализированы особенности проведения электросети в цехе, проверки выбранных выключателей.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти розрахунку собівартості електроенергії на промисловому підприємстві. Увагу приділено особливостям визначення споживання та втрат електроенергії, розрахунку капіталовкладень в систему електропостачання підприємства.

Освещены теоретические и практические аспекты расчета себестоимости электроэнергии на промышленном предприятии. Уделено внимание особенностям определения потребления и потерь электроэнергии, расчету капиталовложений в систему электроснабжения предприятия.

Показано, що економічну ефективність впровадження конденсаторних установок можна значно змінювати за рахунок зміни їх потужностей та місць встановлення. Запропоновано поетапний метод впровадження конденсаторних установок в електричні мережі промислових підприємств, що забезпечує максимальну економічну ефективність на кожному з етапів впровадження.

Запропоновано метод поетапного впровадження конденсаторних установок (КУ) в розподільчі мережі енергосистеми, який дозволяє враховувати їх обмежені фінансові можливості й одержувати максимальне зниження втрат електроенергії. Показано, що в першу чергу компенсацію реактивної потужності необхідно проводити за рахунок впровадження КУ в мережі споживачів.

Запропоновано декомпозицію радіальної електричної мережі на підсистеми, що дозволяє розрахувати компенсування реактивної потужності окремо в цих підсистемах. Показано незалежність оптимальних реактивних потоків у живильних і розподільчих мережах, що дозволяє спростити розрахунок компенсування реактивної потужності в цих мережах.

Запропоновано розраховувати вхідні реактивні потужності споживачів із урахуванням економічної стійкості оптимального розв'язку задачі компенсування реактивної потужності. Це дозволяє у разі приєднання нових споживачів коригувати вхідні реактивні потужності лише деяких діючих споживачів і зменшити затрати на реалізацію цього коригування.

Запропоновано метод пошуку споживачів-регуляторів навантаження промислового підприємства на базі морфометричного підходу та розроблено відповідну комп'ютерну об'єктно-орієнтовану модель. Здійснено оцінювання можливості практичного використання запропонованого методу на прикладі групи приймачів електроенергії.

Показано доцільність використання розміру рентабельності для оцінки економічної ефективності установки батарей конденсаторів (БК) у промислових електричних мережах. Проведено аналіз розміру зазначеної рентабельності та показано, що вона змінюється від 200 % до - 200 % зі зміною ступеня компенсації реактивної потужності відповідно від 0 % до 100 %. Запропоновано алгоритм розрахунку економічної доцільності вкладення засобів у БК шляхом зіставлення їх рентабельності з рентабельністю вкладення цих засобів в інші виробничі та комерційні операції.

Відзначено, що в певні періоди доби в деяких вузлах промислових електричних мереж є надлишки потужності батарей конденсаторів, а в інших - її дефіцит. Запропоновано метод розрахунку економічної доцільності використання надлишків потужності батарей конденсаторів перших вузлів для компенсації реактивної потужності інших, що дає підприємству зниження плати за активну та реактивну енергії.

Розроблено математичну модель, яка дозволяє розраховувати доцільність оперативного використання високовольтних, низьковольтних батарей конденсаторів і синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності в мережах промислових підприємств. Ця модель дає можливість враховувати нові економічні умови, створювати та впроваджувати регулятори, які забезпечують зниження затрат на впровадження й експлуатацію систем автоматичного керування потужностями компенсувальних установок.

Показано доцільність використання надлишків реактивної потужності конденсаторних установок, що з'являються в деяких вузлах електричних мереж, для компенсації дефіциту потужності в інших вузлах. Такий захід сприяє зменшенню втрат електроенергії в мережах.

Розроблено математичну модель оперативного керування дискретними потужностями конденсаторних установок, що дозволяє більш ефективно їх використовувати в електричних мережах промислових підприємств. Аналіз указаної моделі проведено з допомогою принципів динамічного програмування, що підвищує точність керування.

Запропоновано абсолютну та відносну декомпозиції електричних мереж у процесі розрахунку компенсування реактивної потужності в них. Показано, що абсолютна декомпозиція електричних мереж дозволяє проводити оптимізацію потоків реактивної потужності в живильних мережах без урахування параметрів розподільних. Запропоновано відносну декомпозицію, яка базується на розділенні функції втрат активної потужності від перетоків реактивної на дві складові (змінну та незмінну в розрахунках), що дозволяє розв'язувати задачі компенсування реактивної потужності тільки за змінною складовою та, відповідно, спростити такий розрахунок.

Розглянуто створення інформаційної бази заходів з економії електроенергії, яку можуть використовувати будь-які підприємства м. Вінниця, якщо відомий перелік споживачів на них.

Запропоновано метод поетапного установлення компенсувальних установок в розподільні електричні мережі з використанням відносних спадів напруги як інтегральних показників. Відносні спади напруги як інтегральні показники дозволяють одночасно оцінювати втрати активної потужності під час передачі реактивної і спади напруги. Розроблений метод дозволяє, на відміну від відомих, спростити процес оптимізації шляхом її лінеаризації.

Розглянуто питання підвищення ефективності використання компенсувальних установок шляхом розробки та реалізації системи впровадження установок компенсації реактивної потужності в розподільні електричні мережі на основі їх декомпозиції. Висвітлено особливості розрахунку компенсації реактивної потужності в розподільних електричних мережах. Увагу приділено декомпозиції електричної мережі під час розрахунку компенсації реактивної потужності.

Показано, що змінюючи ступінь компенсації реактивної потужності в розподільних мережах промислових споживачів, можна значно змінити втрати активної потужності, що створюються реактивними навантаженнями комунально-побутових споживачів в електричних мережах енергопостачальних компаній.