Проаналізовано фактори збурення швидкості носія інформації в апаратурі магнітного запису, які пов'язані з ексцентриситетом обертальних елементів пасової передачі. Одержано аналітичні залежності для знаходження амплітудних і фазових значень параметрів, які утворюють вектор збурень матричної математичної моделі багатомасової механічної системи.

Досліджено вплив геометричних похибок виготовлення елемента гнучкого зв'язку на нестабільність руху пасової передачі апарата магнітного запису. Наведено аналітичні залежності для адаптації параметрів збурення до числового експерименту. Надано рекомендації щодо зменшення коливань швидкості, викликаних гнучким елементом передачі.

Метою розробки є вдосконалення електромагнітного способу неруйнівного контролю сталевих конструкцій, що полягає у створенні способу безпосередньої реєстрації підповерхневих і внутрішніх дефектів на паперовому носії. Наведено функціональний опис макета експериментальної установки та послідовність виконання контролю.

Досліджено динаміку системи транспортування гнучкого носія інформації апаратури магнітного запису з метою встановлення впливу параметрів її елементів та структури на стабільність швидкості руху носія. Запропоновано та обгрунтовано розрахункову схему (динамічну модель) системи транспортування як єдину динамічну комплексну структуру у лінійній постановці, що містить двигун, стрічкопротягувальний механізм і регулятор. У цьому разі фізико-механічні властивості високополімерних кінематичних міжінерційних елементів зв'язку в механізмі ідентифіковано трьохелементною реологічною моделлю, для якої розроблено методики експериментального визначення числових значень параметрів її елементів. Розроблено методику моделювання та побудовано векторно-матричну математичну модель системи транспортування стрічки на макрорівні. З використанням методів змінних стану та структурних схем проведено дослідження вказаної моделі у частотній області, на даній базі встановлено залежність динамічних властивостей системи приводу носія від зміни її параметрів. Досліджено вплив різних типів регуляторів (пропорційний, диференціюючий, інтегрувальний) на частотні характеристики системи. Проведено ряд експериментальних досліджень на базі створеного макету установки контролю робочого режиму пристроїв магнітного запису з використанням детонометра-аналізатора моделі 23ИМ і генератора сигналів зовнішнього збурення моменту двигуна Г6-28, що дозволило одержати спектрограми системи в області частот 0,2 - 300 Гц. Дослідження розроблених числових аналогів системи підтвердили їх адекватність реальним процесам із достатнім наближенням експериментальних і теоретичних результатів.

Описано вдосконалення пристрою для відслідкування руху штучних супутників Землі. Як базовий прилад використано лазерний віддалемір ЛД-2, в який внесено конструкційні зміни. Використання в системі привода крокових двигунів уможливило комп'ютерне керування. Наведено елементи аналізу статичної і динамічної похибок позиціювання.

Сутність електромагнітних методів неруйнівного контролю феромагнетиків полягає у виявленні магнітного поля, що виступає над внутрішніми і підповерхневими дефектами. Для виявлення такого локального поля запропоновано новий варіант накладного давача у вигляді індуктивного елемента на тороїдальному осерді з додатковими магнітопроводами. Цей давач має просту конструкцію, його висока чутливість підтверджена експериментально. Такий давач може використовуватись для контролю зварних з'єднань запропонованим методом, що базується на вимірюванні магнітного опору ділянки зварювання.

Магнітна дефектоскопія є одним із найкращих методів контролю якості матеріалів із феромагнітними властивостями. Вона поєднує високу чутливість та імовірність виявлення внутрішніх і підповерхневих дефектів із низькою вартістю і простотою виконання. Однак існують випадки, де традиційна методика неруйнівного магнітного контролю є неефективною. З'єднання сталевих елементів конструкцій способом зварювання пов'язане зі зміною геометричних розмірів і формою виробу, а тому для їх контролю необхідне використання іншої методики. Запропоновано варіант вирішення вказаної проблеми способом вимірювання локального магнітного опору контрольованої ділянки, а також методику градуювання давача магнітного потоку намагнічувального пристрою.

Потреба у надійності промислових конструкцій, машин та іншого устаткування потребує точнішої дефектоскопії конструкційних матеріалів, зокрема феромагнітних. Тому актуальною є необхідність удосконалення існуючих чи розроблення нових, точніших методів і пристроїв для дефектоскопії. Дефектоскопію феромагнітних матеріалів здійснюють, обстежуючи локальне виступаюче магнітне поле чи визначаючи магнітний опір ділянки матеріалу за допомогою запропонованого нового типу накладного сенсора у вигляді індуктивного елемента на тороїдальному осерді з додатковими магнітопроводами. Цей сенсор має просту конструкцію та високу чутливість, підтверджено експериментально. Запропонований варіант сенсора надає можливість проводити неруйнівне контролювання у процесі експлуатації феромагнітних конструкцій і без особливих вимог до зовнішніх умов із малими затратами та можливістю комп'ютерної обробки даних. Із використанням зони нелінійності кривої намагнічування матеріалу осердя індуктивного елемента отримано варіант магнітного сенсора, близький за чутливістю до ферозондів і в цьому випадку набагато простіший за конструкцією, з недефіцитних матеріалів. Використання феритового осердя з низькою індукцією насичення потребує невеликої напруги живлення схеми, але запасу потужності генератора. Запропонований сенсор є не чутливим до присутності сторонніх феромагнітних об'єктів, а реагує виключно на магнітне поле. Високий внутрішній магнітний опір сенсора надає змогу виконувати дефектоскопію без особливих вимог до якості поверхні контрольованого виробу. Аналітичне дослідження фізичних процесів, які відбуваються в матеріалі магнітного осердя котушки сенсора, що використовується як чутливий елемент, ускладнюється нелінійністю кривої намагнічування матеріалу осердя чутливого елемента та відсутністю єдиної аналітичної залежності для повного опису процесу намагнічування феромагнітних матеріалів індуктивних елементів. Тому кожний екземпляр сенсора матиме індивідуальне градуювання, яке можна виконати за допомогою простих технічних засобів використовуючи запропоновану тут методику.

Потреба у надійності промислових конструкцій, машин та іншого устаткування потребує точнішої дефектоскопії конструкційних матеріалів, зокрема феромагнітних. Тому актуальною є необхідність удосконалення існуючих чи розроблення нових, точніших методів і пристроїв для дефектоскопії. Дефектоскопію феромагнітних матеріалів здійснюють, обстежуючи локальне виступаюче магнітне поле чи визначаючи магнітний опір ділянки матеріалу за допомогою запропонованого нового типу накладного сенсора у вигляді індуктивного елемента на тороїдальному осерді з додатковими магнітопроводами. Цей сенсор має просту конструкцію та високу чутливість, підтверджено експериментально. Запропонований варіант сенсора надає можливість проводити неруйнівне контролювання у процесі експлуатації феромагнітних конструкцій і без особливих вимог до зовнішніх умов із малими затратами та можливістю комп'ютерної обробки даних. Із використанням зони нелінійності кривої намагнічування матеріалу осердя індуктивного елемента отримано варіант магнітного сенсора, близький за чутливістю до ферозондів і в цьому випадку набагато простіший за конструкцією, з недефіцитних матеріалів. Використання феритового осердя з низькою індукцією насичення потребує невеликої напруги живлення схеми, але запасу потужності генератора. Запропонований сенсор є не чутливим до присутності сторонніх феромагнітних об'єктів, а реагує виключно на магнітне поле. Високий внутрішній магнітний опір сенсора надає змогу виконувати дефектоскопію без особливих вимог до якості поверхні контрольованого виробу. Аналітичне дослідження фізичних процесів, які відбуваються в матеріалі магнітного осердя котушки сенсора, що використовується як чутливий елемент, ускладнюється нелінійністю кривої намагнічування матеріалу осердя чутливого елемента та відсутністю єдиної аналітичної залежності для повного опису процесу намагнічування феромагнітних матеріалів індуктивних елементів. Тому кожний екземпляр сенсора матиме індивідуальне градуювання, яке можна виконати за допомогою простих технічних засобів використовуючи запропоновану тут методику.

Розглянуто один із типів функціональних тривимірних неперервних дробів, відповідних до формального трикратного степеневого ряду, а саме: тривимірні правильні С-дроби. З використанням залишків тривимірного правильного С-дробу, формули різниці між двома наближеннями тривимірного правильного С-дробу у термінах цих залишків і принципу відповідності досліджуються властивості таких дробів. Головні результати полягають у доведенні єдиності і збіжності формального трикратного степеневого ряду, відповідного до тривимірного правильного С-дробу.