Рассмотрена способность поэтонимов обусловливать построение комического контекста вокруг себя как ядра высказывания. Подчеркнута важность информации, концентрирующейся в номинативных единицах, которая способствует созданию неповторимого мира сатирического романа Я. Гашека "Похождения бравого солдата Швейка".

На основі дослідження поетики онімів у художній літературі, міському фольклорі, афоризмах і ситуативно-зумовлених висловленнях, що характеризуються безпосереднім зв'язком із комічним як естетичною категорією, виявлено типологічні характеристики та національно зумовлені властивості використаних засобів. У проаналізованих текстах виявлено ознаки змісту, а в смисловій структурі власних імен - семи, які формують семантичну ауру комічного, що постає внаслідок "руйнування" поетонімом породжуваних контекстом сподівань. Результати дослідження узагальнено в спробі таксономії логіко-семантичних моделей комічного та сприйняття гумористичних ефектів, які досягнуто за допомогою власних імен.