Розглянуто фізіологічні, психологічні, соціальні та виробничі наслідки роботи на персональних комп'ютерах (ПК). Наведено інформацію про особливості сприйняття зображення на екрані, випромінювання електромагнітних полів, режим праці та відпочинку користувачів ПК, синдром комп'ютерного стресу. Увагу приділено стандартизації та методам забезпечення здорових і безпечних умов праці користувачів ПК.

Рассмотрены физиологические, психологические, социальные и производственные последствия работы на персональных компьютерах (ПК). Приведена информация об особенностях восприятия изображения на экране, излучении электромагнитных полей, режиме работы и отдыха пользователей ПК, синдроме компьютерного стресса. Уделено внимание стандартизации и методам обеспечения здоровых и безопасных условий труда пользователей ПК.

Висвітлено проблеми аналізу, прогнозу та попередження виробничого травматизму у машинобудуванні. Увагу приділено ефективності функціонування системи управління охороною праці (СУОП), розслідуванню нещасних випадків, плануванню робіт на етапі прийняття управлінських рішень у СУОП, розробці програми аналізу та прогнозування показників травматизму. Проаналізовано шляхи адаптації нормативних документів у СУОП до вимог міжнародного стандарту OHSAS 18001: 1999 (2007) для підвищення якості продукції машинобудівних підприємств.

Освещены проблемы анализа, прогноза и предупреждения производственного травматизма в машиностроении. Уделено внимание эффективности функционирования системы управления охраной труда (СУОТ), расследованию несчастных случаев, планированию работ на этапе принятия управленческих решений в СУОТ, разработке программ анализа и прогнозирования показателей травматизма. Проанализированы пути адаптации нормативных документов в СУОТ к требованиям международного стандарта OHSAS 18001: 1999 (2007) для повышения качества продукции машиностроительных предприятий.

Досліджено проблему зниження травматизму у галузі важкого та транспортного машинобудування шляхом удосконалення схеми системи управління охороною праці (СУОП) на підприємстві з застосуванням контуру регулювання виробничої системи з програмним та інформаційним забезпеченням аналізу стану та прогнозу травматизму. Розроблено алгоритм побудови математичної моделі показників стану охорони праці машинобудівного підприємства з урахуванням його специфічних особливостей. Удосконалено методологічні аспекти аналізу нещасного випадку як засобу розпізнавання загрозливих небезпек, а також методику їх оцінювання. Проведено теоретичне дослідження проблеми використання функції вигідності під час вибору управлінських рішень у СУОП, що стосуються травмонебезпечних професій. Розроблено "Програму аналізу показників травматизму щодо ВАТ ХК "Луганськтепловоз" на базі методу групового обліку аргументів, що забезпечує за даними, наведеними в актах за формою Н-1, побудову графічних залежностей за абсолютними значеннями показників травматизму, які застосовуються на конкретних підприємствах і враховуються у зведеній відомості областей України. Показано, що умовами для виникнення нещасного випадку є наявність загрозливої небезпеки і сприятливих факторів (зовнішніх або спричинених людиною), а загрозлива небезпека зумовлюється просторово-тимчасовим зближенням між небезпекою та людиною (об'єктом) в області взаємодії.

Висвітлено правові й організаційні засади охорони та гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки на вітчизняних машинобудівних підприємствах. На підставі аналізу методів прогнозування травмування на підприємствах галузі визначено недоліки функціонування системи управління охороною праці (СУОП), зокрема, недостатнє методологічне забезпечення ризикоорієнтованого підходу в процесі аналізу загрозливих небезпек і розслідування нещасних випадків, а також планування робіт на етапі прийняття управлінських рішень у СУОП. Увагу приділено проблемам функціонування комп'ютерної інформаційної складової СУОП. Обгрунтовано методи та закономірності, які можуть бути основою математичної моделі оцінювання травмонебезпеки виробничих процесів з використанням методу групового обліку аргументів з метою удосконалення інформаційно-аналітичної складової СУОП машинобудівних підприємств.

Наявна в Україні система управління охороною праці (СУОП) як на загальнодержавному рівні, так і на рівні підприємств має ряд недоліків, зокрема, недосконалість методів ідентифікації виробничих ризиків, слабке інформаційно-аналітичне забезпечення, недостатнє наукове обгрунтування синергетичного зростання впливу на людину виробничих чинників, громіздкість методів визначення економічного ефекту від заходів з охорони праці. Мета роботи - удосконалення наявної в Україні СУОП на основі ризик-орієнтованого підходу. Використано аналітичний і експериментальний методи. Встановлено, що основними рисами ризику є протирічність, альтернативність і невизначеність, які призводять до зіткнення об'єктивно наявних ризикових дій або технологій з їх суб'єктивною оцінкою та потребують вибору конкретного рішення або дії з декількох можливих варіантів, супроводжуються неточністю або неповнотою інформації за умови, наприклад, нової технологічної системи. Висновок: встановлено вісім причин невизначеності як основної риси ризику у машинобудівному виробництві, головними з яких є наявність протиріч у технологіях і вірогіднісних ознак під час їх впровадження, обмеженість фінансових, матеріальних і кадрових ресурсах.

Роботу присвячено вивченню відмінностей антропометричних показників фізичного розвитку за 36-річний період у міських дівчаток і хлопчиків раннього дитячого віку, що проживають в одній кліматогеографічній зоні Кривого Рогу. Вперше на підставі розширеного антропометричного обстеження обгрунтовано соматичну статуру дівчаток і хлопчиків раннього дитячого віку, які народилися на початку третього тисячоліття. У ранньому дитячому віці величина переважної більшості антропометричних показників у хлопчиків достовірно більша, ніж у дівчаток. За методом сигмального відхилення встановлено збільшення частоти, з якою зустрічаються в наш час діти з низьким значенням передньозадніх і поперечних розмірів тіла й обхватних розмірів у дівчаток. Вперше антропометричні розміри дітей на ранніх етапах постнатального онтогенезу порівнювалася в історичному аспекті та вивчалися відмінності, які відбулися за 36-річний період. Виявлено, що у дітей одного і трьох років, обстежених у 1970 p., переважали поздовжні розміри тіла та поздовжні розміри нижніх кінцівок та їх окремих сегментів, а в сучасних дітей даного віку переважають поперечні й обхватні розміри тіла, як у представників чоловічої, так і жіночої статі. У дворічних хлопчиків і дівчаток більшість розмірів тіла та кінцівок у 2006 р. достовірно більша, ніж була у 1970 р. Встановлено, що за абсолютною більшістю величин мінливість у дітей 1970-х років більша, ніж у дітей, обстежених у 2006 р. Це свідчить про те, що у дітей 1970-х років внутрішньогрупове розшарування відбувалося більш інтенсивно, ніж у їх сучасних однолітків.

Обгрунтовано теоретико-методичні засади та розробку науково-практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності використання земель сільськогосподарських підприємств (СГП). Узагальнено та систематизовано підходи до визначення поняття ефективності використання земель СГП, а також уточнено дефініцію "концентрація виробництва в сільському господарстві". Запропоновано визначати рівень прибутковості СГП за показниками чистого доходу (виручки) від реалізації та прибутком. Визначено рівень економічної ефективності використання ріллі СГП та запропоновано методичний підхід щодо визначення оптимальної структури посівних площ з урахуванням галузевої структури для поліпшення показників балансу гумусу та зменшення змиву грунту. Обгрунтовано та запропоновано визначення оптимальних площ угідь СГП, які мають різну структуру виробництва та розміщені в різних природно-кліматичних зонах України.

Обгрунтовано теоретико-методичні засади та розроблено науково-практичні рекомендації щодо підвищення економічної ефективності використання земель сільськогосподарських підприємств. Узагальнено та систематизовано підходи до визначення ефективності використання земель сільськогосподарських підприємств, а також рівня їх прибутковості. Визначено рівень економічної ефективності використання ріллі сільськогосподарських підприємств. Запропоновано методичний підхід щодо визначення оптимальної структури посівних площ з урахуванням галузевої структури для покращання показників балансу гумусу та зменшення змиву грунту. Обгрунтовано та запропоновано визначення оптимальних площ сільськогосподарських угідь підприємств, які мають різну структуру виробництва та розміщені в різних природно-кліматичних зонах України.

Висвітлено питання вдосконалення теоретико-методологічних засад управління земельними ресурсами. Розглянуто правові основи регулювання земельних відносин, створення інституціонального середовища консолідації земель сільськогосподарського призначення. Розкрито складові кадастрового та землевпорядного механізму формування землеволодінь (землекористувань). Визначено економіко-математичні методи формування оптимальної структури землекористування сільськогосподарських підприємств та ефективного використання сільськогосподарських земель. Проаналізовано історичний розвиток та основні складові земельних відносин. Увагу приділено питанню підготовки фахівців землевпорядного напрямку.

Обгрунтовано зв'язок між екологічною безпекою та енергетичною ефективністю - як основними складовими на шляху до сталого розвитку суспільства. Розглянуто існуючі підходи до визначення суті екологічної безпеки, деталізовано її характерні риси, обгрунтовано основні практичні принципи її забезпечення, а також показано перспективні напрямки подальшого розвитку системи міжнародної екологічної безпеки. Наведено загальну схему організації системи екологічної безпеки за звичайного стану навколишнього середовища, яка має опиратися на три складові: контроль, регулювання і впровадження заходів безпеки. Показано, що максимальні зусилля мають бути зосереджені на прийнятті управлінських рішень на підставі аналізу існуючих ризиків та прогнозу нових потенційних загроз, які є невід'ємною складовою діяльності людини. Важливим етапом продуктивної системи менеджменту є використання найліпших доступних технологій, який не потребує жорсткої регламентації діяльності та надає свободу вибору шляхів досягнення поставленої цілі, спираючись на надсучасні технологічні та організаційні розробки та їх вдале поєднання. Обгрунтовано конкурентні переваги та ряд недоліків від впровадження системи екологічного управління на підприємстві, зокрема в галузі енергетики. В роботі наведено базові закони України в галузі екологічної безпеки, а також державні стандарти України серії міжнародного стандарту ISO 14000. Узагальнено основні етапи менеджменту в сфері екологічної безпеки, які базуються на циклі Шухарда - Демінга та представлені в моделі системи управління екологічною безпекою за стандартом ДСТУ ISO 14001:2015.