Викладено деякі аспекти аналізу категорій змісту та форми літературного твору: його ідейно-тематичного навантаження, зовнішньої та внутрішньої композиції, жанрової специфіки, образної системи, мови. Акцентовано увагу на принципах аналізу в єдності змісту та форми, з урахуванням принципу історизму, жанрової природи будь-якого твору, способу відображення дійсності, літературного напряму, течії, стилю.

Проаналізовано літературний рух 1870 - 90-х рр. у контексті національно-визвольних змагань та в руслі естетично-художніх пошуків майстрів слова: М.Драгоманова, І.Нечуя-Левицького, О.Пчілки, П.Мирного, М.Кропивницького, М.Старицького, І.Тобілевича (І.Карпенка-Карого). Послідовно дотримано принципу єдності дослідження художнього методу і об'єктивно-суспільного смислу творчості митців. Акцент зроблено на постатях письменників маловідомих, заборонених та дискредитованих: Н.Кобринської, Є.Ярошинської, О.Кониського, Т.Зіньківського, Т.Бордуляка та ін.

Охарактеризовано роман "Останні орли" М.Старицького, в якому зображено історично правдиві та художньо переконливі картини життя українського народу в 1760-ті рр., обгрунтовано відтворені соціально-політичні передумови виникнення Коліївщини. Висвітлено погляди дослідників В.Олійника, В.Бєляєва, В.Лисенка, Н.Левчик щодо роману письменника.

Охарактеризован роман "Последние орлы" М.Старицкого, в котором изображены исторически правдивые и художественно убедительные картины жизни украинского народа в 1760-е гг., обоснованно воспроизведены социально-политические предпосылки возникновения Колиивщины. Освещены взгляды исследователей В.Олийныка, В.Беляева, В.Лысенко, Н.Левчик относительно романа писателя.

Охарактеризовано ліричний цикл українського поета М.Вороного "За брамою раю", який є відображенням його душевного дисбалансу, викликаного драматичними обставинами долі. Висвітлено характерні риси інтимної лірики поета: нероздільність свідомості та страждання, елегійність, психологізм, інтелектуалізм, звернення до підсвідомого, неземного. Зазначено, що М.Вороний розвиває сугестивну поетику лірики періоду раннього українського модернізму, спираючись на традиції романтичної поезії першої половини ХІХ ст.

Охарактеризован лирический цикл украинского поэта Н.Вороного "За брамою раю", который является отражением его душевного дисбаланса, вызванного драматическими обстоятельствами судьбы. Освещены характерные черты интимной лирики поэта: нераздельность сознания и страдания, элегийность, психологизм, интелектуализм, обращение к подсознательному, неземному. Указано, что Н.Вороной развивает суггестивную поэтику лирики периода раннего украинского модернизма, опираясь на традиции романтической поэзии первой половины ХІХ ст.

Висвітлено історію української літератури 1870 - 1890-х рр., проаналізовано діяльність понад 100 діячів українського національного відродження, зокрема: І.Франка, Т.Зіньківського, П.Грабовського, Я.Щоголева, І.Манчжури та ін. Розглянуто становлення реалістичного методу в українській літературі зазначеного періоду. Описано тенденції розвитку драматургії М.Кропивницького, М.Старицького, І.Тобілевича (І.Карпенка-Карого).

Освещена история украинской литературы 1870 - 1890-х гг., проанализирована деятельность более 100 деятелей украинского национального возрождения, в частности: И.Франка, Т.Зиньковского, П.Грабовского, Я.Щоголева, И.Манчжуры и др. Рассмотрено становление реалистического метода в украинской литературе указанного периода. Описаны тенденции развития драматургии М.Кропивницкого, М.Старицкого, И.Тобилевича, (И.Карпенка-Карого).

Розглянуто особливості поетичного мовлення, наведено порівняльний аналіз прозових і поетичних творів, висвітлено тенденції сучасного поетичного розвитку, зокрема верлібризації поезій. Описано системи віршування, складники віршознавства: ритм, риму, строфічну організацію вірша.

Рассмотрены особенности поэтической речи, приведен сравнительный анализ прозы и поэтических произведений, освещены тенденции современного поэтического развития, в частности верлибризации поэзий. Описаны стихотворные системы, составляющие стиховедения: ритм, рифма, строфическая организация стихотворения.

Розглянуто творчість класика новітньої української літератури Ю.Мушкетика. Охарактеризовано його історичні романи "Гайдамаки" - перший твір новітньої української прози, в якому осмислюються складні події гайдамацького повстання 1768 р., та "Прийдімо, вклонімося", в якому правдиво, всебічно та високохудожньо висвітлено гайдамаччину. Проведено історіографічний та історико-літературний аналіз даних творів.

Рассмотрено творчество классика новейшей украинской литературы Ю.Мушкетика. Охарактеризованы его исторические романы "Гайдамаки" - первое произведение новейшей украинской прозы, в котором осмысливаются сложные события гайдамацкого восстания 1768 г., и "Прийдімо, вклонімося", в котором правдиво, всесторонне и высокохудожественно освещена гайдамаччина. Проведен историографический и историко-литературный анализ данных произведений.

Розглянуто літературознавство як філологічну науку, літературу як вид мистецтва та показано її місце серед інших мистецтв. Особливу увагу приділено стадіям розвитку художньої словесності й основним характеристикам літературного процесу, його напрямам, стилям. Охарактеризовано принципи аналізу художнього твору. Висвітлено специфіку художньої, літературної мови та мови художньої літератури, мови автора та персонажів.

Рассмотрены литературоведение как филологическая наука, литература как вид искусства и показано ее место среди других искусств. Особое внимание уделено стадиям развития художественной словесности и основным характеристикам литературного процесса, его направлениям, стилям. Охарактеризованы принципы анализа художественного произведения. Освещена специфика художественного, литературного языка и языка художественной литературы, языка автора и персонажей.

Висвітлено літературний процес кінця ХІХ - початку ХХ ст. - важливого періоду розвитку української літератури, проаналізовано спадщину українських письменників різних напрямів і шкіл. Розглянуто творчість С.Васильченка, А.Кащенка, В.Винниченка, М.Вороного, Б.Лепкого, О.Олеся, а також визначних діячів літературного процесу: Панаса Мирного, Лесі Українки, Кирила Студинського, представників діаспори - Г.Лужницького, В.Лімниченка.

Освещен литературный процесс конца ХІХ - начала ХХ ст. - важного периода развития украинской литературы, проанализировано наследие украинских писателей разных направлений и школ. Рассмотрено творчество С.Васильченка, А.Кащенка, В.Винниченка, Н.Вороного, Б.Лепкого, А.Олеся, а также видных деятелей литературного процесса: Панаса Мирного, Леси Украинки, Кирилла Студинского, представителей диаспоры - Г.Лужницкого, В.Лимниченка.

Висвітлено творчу діяльність літературного критика, мовознавця, письменника П.Білецького-Носенка. Охарактеризовано його роман "Зиновий Богдан Хмельницкий", в якому розкрито причини національно-визвольної війни народу проти шляхетської Польщі, національні характери шляхти та козаків, їх побут, звичаї, мораль. Підкреслено значення даного роману у збереженні патріотичного пафосу вітчизняною історичною прозою.

Освещена творческая деятельность литературного критика, языковеда, писателя П.Билецкого-Носенко. Охарактеризован его роман "Зиновий Богдан Хмельницкий", в котором раскрыты причины национально-освободительной войны народа против шляхетской Польши, национальные характеры шляхты и казаков, их быт, обычаи, мораль. Подчеркнуто значение данного романа в сохранении патриотического пафоса отечественной исторической прозой.

Розглянуто питання з історії та теорії фольклористики, літературознавства, етнографії, історії, філософії, політології, лінгвістики, пресології визначних вчених України. Висвітлено національно-визвольну ідею в історичній прозі письменника В.Будзиновського, художній світ негромадської лірики поета Б.Лепкого. Наведено матеріали до життєпису визначного українського письменника, поета, публіциста, науковця В.Качкана.

Рассмотрены вопросы истории и теории фольклористики, литературоведения, этнографии, истории, философии, политологии, лингвистики, прессологии известных ученых Украины. Освещены национально-художественная идея в исторической прозе писателя В.Будзиновского, художественный мир необщественной лирики поэта Б.Лепкого. Приведены материалы к биографии известного украинского писателя, поэта, публициста, учёного В.Качкана.

Розглянуто особливості поетичного мовлення. Приділено увагу порівняльному аналізу прозових і поетичних творів, тенденціям сучасного поетичного розвитку, зокрема, верлібризації поезії. Проаналізовано системи віршування, розглянуто такі складники віршознавства, як ритм, рима, строфічна організація вірша. Розглянуто канонічні, рефренні строфи, екзотичну строфіку та різновиди верлібру. Теоретичні положення проілюстровано прикладами з української та зарубіжної поезії.

Розглянуто шляхи становлення письменницької майстерності за родами та жанрами літератури, проаналізовано особливості змісту та форми писемного твору в контексті індивідуального стилю автора. Узагальнено наукові та художні аспекти праці письменника, літературознавця та літературного критика. Теоретичні положення проілюстровано прикладами з української прози, поезії та драматургії XIX - початку XXI ст., уривками з літературознавчих і літературокритичних робіт.

Здійснено системне дослідження української експериментальної прози XX - початку XXI ст. в історико-культурній та жанрово-стильовій перспективі. Парадигму експериментальної прози розглянуто на структурно-семантичному рівні, зокрема як експериментальну виокремлено прозу 1920-х рр., "химерну", андеграундову, трансгресивну прозу. Увагу приділено активізації міжмистецької взаємодії в полі художнього експерименту аж до повноцінного функціонування візуального образу (комікс, графічний роман, артбук) і динамізації переходу тексту із друкованої площини до цифрового простору (мультимедійні проекти, інтерактивні книги-ігри, відеоігри). Охарактеризовано експериментальні стратегії української еміграційної прози.