Освещены особенности строения линейных и сшитых полиуретанов методами ИК- и ЯМР-спектроскопии. Показано влияние уретановой группы на виды спектров основной и ближней ИК областей. Рассмотрены структура и свойства трехмерных полиуретанов, проанализирован колебательный спектр амидов с учетом отличия силовых постоянных амидной группы и парафиновой части цепи и с использованием силовых постоянных, промежуточных между ацетамидом и n-парафинами.

Мета роботи - аналітично дослідити розподіл рудних навантажень (РН) на кокс по радіусу колошника доменної печі при її завантаженні конусним завантажувальним пристроєм циклами, які забезпечують послідовне укладання в стовпі шихтових матеріалів чотирьох скіпів агломерату і чотирьох скіпів коксу при їх різному розділенні по подачах, при підвищенні РН на кокс у циклі з двох подач з 3,5 до 5,0 кг/кг. Математичне моделювання проводилося за умов завантаження шихти на горизонтальну поверхню та укладання гребеню матеріалів біля стін колошника. Встановлено РН на кокс у циклі подач 4A| 4K|, при якому протяжності агломерату і коксу радіусом колошника вирівнюються. Перевищення протяжністю агломерату радіусом колошника протяжності коксу унеможливлює створення газопроникної осьової зони. Завантаження доменної печі роздільними збільшеними подачами забезпечує найбільш рівномірний розподіл РН на кокс по радіусу колошника, близьких до загального РН у циклі 4A| 4K|. Більшому зосередженню агломерату в периферійній і проміжній зонах колошника при формуванні чотирискіпових рудних і коксових шарів сприяють цикли завантаження nК (3 - n)A| (n + 1)A (4 - n)К| при кількості скіпів n = 0, 1, 2. Завантаження циклу подач 3A| A4К| показало надмірне зосередження біля стін рудного матеріалу з різким зниженням РН до центру колошника. Більш рівномірний розподіл радіальних РН, підвищених щодо загального РН, забезпечується завантаженням шихти за циклом K2A| 2A3K|. Більшій протяжності рудного гребеня сприяє завантаження шихти за циклом 2KA| 3A2K|.

Присвячено філософсько-правовому осмисленню правової ідентичності. Доведено, що праворозуміння є базовою основою правової ідентичності. Визначення людиною свого місця у правовій реальності залежить від домінуючого праворозуміння у суспільстві, тобто від практичного типу праворозуміння. Дослідження засноване на посткласичній методології, котра характеризується плюральністю та включає в себе такі самостійні напрями досліджень, як: психологічна концепція (психосоціальний та психоаналітичний підходи), герменевтика, синергетика, феноменологія, філософія життя, інтуїтивізм, екзистенціалізм тощо. Запропоновано таке визначення правової ідентичності: це результат усвідомлення правовою особистістю своєї приналежності до соціуму через комунікацію на основі домінуючих правових цінностей та норм. Встановлено, що правова ідентифікація – це процес, який виявляється в ототожненні індивідом себе з певною групою або соціумом через інтегративне праворозуміння, що нерозривно пов’язаний з пізнавальною, конотативною, аксіологічною, діяльнісною, екзистенційною сферами особистості та виражається у правомірній поведінці. Досліджено такі основні етапи правової ідентифікації: 1) правове пізнання та його результати: правові знання та досвід; 2) правове мислення, що включає критичний аналіз, оцінку права та його результат – розуміння права; 3) правова інтерналізація та формування ціннісної правової орієнтації; 4) самоконтроль поведінки за допомогою правової волі; 5) правова соціалізація через правову комунікацію та правове виховання; 6) правове самовизначення та інкультурація, яка проявляється у соціально-активній діяльності та правовій поведінці.