Проведено кинетическое ацетилирование гидроксильных групп (ГГ) в олигодиенах, полученных разными способами, с целью дифференциации их реакционной способности. Определено содержание ГГ с различной реакционной способностью и константы скорости ацетилирования ГГ.

Методом Фурье ИК-спектроскопии изучена реакция уретанообразования фенилизоцианата и гидроксилсодержащих олигодиенов ОРД, полученных в растворах бутиловых спиртов под действием пероксида водорода. Определены константы скорости реакции и обсуждены возможные причины разной реакционной способности гидроксильных групп в олигомерах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.13

Рубрики:

Полімери дієнів. Полібутадієн, поліізопрен та ін.

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.13

Рубрики:

Полімери дієнів. Полібутадієн, поліізопрен та ін.

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С помощью метода Фурье ИК-спектроскопии изучена реакция уретанообразования между фенилизоцианатом и рядом гидроксилсодержащих олигодиенов, выпускаемых в промышленном масштабе. Определены константы скорости и обсуждены кинетические особенности реакции. Показано, что реакция протекает поэтапно, подчиняясь кинетике второго порядка на каждом этапе. В переходных областях между этапами наблюдаются аномалии, вызванные изменением состава и ассоциации функциональных групп в кластерах, в которых протекает реакция.

Приведены результаты исследований механико-термической обработки труб как эффективного метода повышения долговечности и надежности работы энергетического оборудования. Обобщен опыт промышленной эксплуатации труб из механико-термически упрочненной стали 12Х1МФ на поверхностях нагрева котлов сверхкритического давления. Показана возможность и эффективность применения данного метода на примере мощностей Трипольской ТЭС.

Представлены результаты исследований механико-термической обработки труб как эффективного метода повышения долговечности и надежности работы энергетического оборудования. Обобщен опыт промышленной эксплуатации труб из механико-термически упрочненной стали 12Х1МФ на поверхностях нагрева котлов сверхкритического давления. Показана возможность и эффективность применения данного метода на примере мощностей Трипольской ТЭС.

Приведены результаты исследования структуры и свойств металла труб, упрочненных механико-термической обработкой. Обобщены и проанализированы результаты исследования кинетики изменения микроструктуры и механических свойств конструкционных элементов в процессе их эксплуатации. Показана стабильность структуры и свойств металла.

Предложено напыление как перспективный и высокоэффективный метод повышения надежности работы энергетического оборудования теплоэлектростанции (ТЭС). Поскольку основным видом износа трубных элементов энергетического оборудования ТЭС является золовой износ и коррозия, то для повышения их надежности, срока службы и работоспособности предложено использовать электродуговое напыление с помощью материала ПП 70Х10Р3Ю5 как метод газотермической модификации поверхностей нагрева. Цель работы - исследование эффективности применения напыления для повышения надежности работы энергетического оборудования ТЭС. Напыление поверхностей нагрева осуществлялось на двух тепловых электростанциях ПАО "Центрэнерго" в 2013 г. Технико-экономическое обоснование показало, что внедрение технологии напыления позволяет в 1,5 - 2,0 раза снизить затраты по сравнению с убытками, понесенными ТЭС в случае аварийных отключений и повысить предположительно ресурс службы оборудования в 1,4 раза.

Наведено технологію ремонтного зварювання та відновлення працездатності валу регулятора граничного числа обертів автомату безпеки турбоживильного насосу енергоблоку N 1 Трипільської ТЕС. Проаналізовано умови роботи валу регулятора автомату безпеки та причини його пошкодження. Проведено оптимізацію параметрів режиму зварювання та термічної обробки валу регулятора зі сталі 40Х. Досліджено мікроструктуру та механічні властивості зразків-свідків, а також визначено оптимальні технологічні умови отримання якісного, ремонтного зварного з'єднання. Отримані результати підтверджено успішною експлуатацією турбоагрегату протягом 2743 год.

На сьогодні в тепловій енергетиці склалася надзвичайно важка ситуація, пов'язана з припиненням поставок антрацитового штибу на теплові електростанції. У зв'язку з цим одним з основних завдань в сучасній теплоенергетиці є технічне переозброєння ряду ТЕС що проходить зі зміною проектного виду палива антрацитового штибу та їх перехід на спалювання газового вугілля марки Г. Тому дослідження експлуатаційної надійності труб нижньої радіаційної частини котлів після переходу на спалювання газової групи вугілля є досить актуальним питанням.

Отримано дані про взаємозв'язок фазових, структурних і магнітних властивостей ферито-перлітної сталі 12Х1МФ як в початковому стані, так і після експлуатації. Показано, що найбільша інтенсивність і величина зміни магнітного відгуку проявляються в металі труб поверхонь нагріву, які перебували в експлуатації та мають структуру, відмінну від початкової. Показано можливість використання величини стрибкоподібної зміни інтенсивності магнітного поля, заснованого на ефекті Баркгаузена, для виявлення зон із неприпустимими структурними змінами в металі поверхонь нагріву, а також зон максимальних концентрацій напруг, що знаходяться в зоні ризику.

Наведено технологію ремонтного зварювання та відновлення працездатності валу регулятора граничного числа обертів автомату безпеки турбоживильного насосу енергоблоку N 1 Трипільської ТЕС. Проаналізовано умови роботи валу регулятора автомату безпеки та причини його пошкодження. Проведено оптимізацію параметрів режиму зварювання та термічної обробки валу регулятора зі сталі 40Х. Досліджено мікроструктуру та механічні властивості зразків-свідків, а також визначено оптимальні технологічні умови отримання якісного, ремонтного зварного з'єднання. Отримані результати підтверджено успішною експлуатацією турбоагрегату протягом 2743 год.

На сьогодні в тепловій енергетиці склалася надзвичайно важка ситуація, пов'язана з припиненням поставок антрацитового штибу на теплові електростанції. У зв'язку з цим одним з основних завдань в сучасній теплоенергетиці є технічне переозброєння ряду ТЕС що проходить зі зміною проектного виду палива антрацитового штибу та їх перехід на спалювання газового вугілля марки Г. Тому дослідження експлуатаційної надійності труб нижньої радіаційної частини котлів після переходу на спалювання газової групи вугілля є досить актуальним питанням.

Отримано дані про взаємозв'язок фазових, структурних і магнітних властивостей ферито-перлітної сталі 12Х1МФ як в початковому стані, так і після експлуатації. Показано, що найбільша інтенсивність і величина зміни магнітного відгуку проявляються в металі труб поверхонь нагріву, які перебували в експлуатації та мають структуру, відмінну від початкової. Показано можливість використання величини стрибкоподібної зміни інтенсивності магнітного поля, заснованого на ефекті Баркгаузена, для виявлення зон із неприпустимими структурними змінами в металі поверхонь нагріву, а також зон максимальних концентрацій напруг, що знаходяться в зоні ризику.

Мета роботи - дослідження ефективності застосування напилення для підвищення надійності роботи енергетичного обладнання ТЕС. Техніко-економічне обгрунтування показало, що впровадження технології напилення надає можливість скоротити збитки в разі аварійних відключень ТЕС у 1,5 - 3,0 рази на рік, а можливе збільшення ресурсу служби поверхонь збільшується в 1,7 - 2,5 разу. Оскільки основним видом зносу на водяному економайзері котлів ТЕС є золовий знос, а між планками дистанціювання - корозія, то запропоновано комплексне вирішення проблеми продовження експлуатаційного ресурсу екранних труб котлів і труб економайзерів за рахунок розробки нових жаростійких і зносостійких газотермічних покриттів.