Описано оперативні втручання, які виконують на органах черевної та грудної порожнини за допомогою відеоендоскопічної техніки. Детально викладено основні принципи лапароскопічних та торакоскопічних операцій. Наведено деталі інструментального та апаратного забезпечення малоінвазивних операцій. Велику увагу приділено особливостям анестезіологічного забезпечення під час виконання лапароскопічних операцій. Проаналізовано найбільш поширені ускладнення. Йдеться не тільки про операції, які широко відомі хірургам - лапароскопічну холецистектомію, лапароскопічну герінопластику, лапароскопічні втручання на придатках матки та інші, але й про такі, з якими хірурги України недостатньо знайомі - операції на стравоході, різні варіанти фундоплікації, лапароскопічні варіанти ваготомії, гістеректомії, лапароскопічні операції на симпатичній частині вегетативної нервової системи, втручання на комунікативних венах нижніх кінцівок.

Описано оперативні втручання, які виконують на органах черевної та грудної порожнини за допомогою відеоендоскопічної техніки. Детально розглянуто основні принципи лапароскопічних та торакоскопічних операцій, деталі інструментального та апаратного забезпечення малоінвазивних операцій. Значну увагу приділено особливостям анестезіологічного забезпечення під час проведення лапароскопічних операцій, а також ускладненням, які найчастіше виникають. Викладено особливості проведення різних операцій: лапароскопічних холецистектомії та герніопластики, лапароскопічного втручання на придатках матки, на стравоході, різні варіанти фундоплікації, лапароскопічні варіанти ваготомії, гістеректомії, лапароскопічні операції на симпатичній частині вегетативної нервової системи, втручання на комунікантних венах нижніх кінцівок.

Описано основні класичні методи операцій на обличчі, молочній залозі, передній черевній стінці. Розглянуто основні етапи оперативних втручань, а також можливі технічні похибки та післяопераційні ускладнення. Особливу увагу приділено новому розділу пластичної хірургії - ендоскопічній пластичній хірургії, яка дозволяє значно зменшити травматичність операцій та досягти кращих результатів під час корекції зовнішності людини.

Досліджено актуальну проблему гастроентерології - діагностики і лікування хронічних захворювань підшлункової залози. Розглянуто традиційні та сучасні засоби діагностики і лікування, зокрема, комп'ютерну томографію, ультразвукове сканування, магнітно-ядерний резонанс та ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію. Особливу увагу приділено новим напрямам малоінвазивної хірургії: ендоскопічним засобам дренування проток підшлункової залози, пункційним методам лікування кист. Викладено лапароскопічні методи втручань у підшлункову залозу. На підставі вивчення клінічного матеріалу, що охоплює декілька тисяч хворих з хронічним панкреатитом, подано докладний аналіз ефективності консервативного і хірургічних методів лікування хронічного панкреатиту.

Изложены принципы функционирования и применения современной медицинской техники, особенности ее воздействия на организм человека. Охарактеризована наиболее распространенная медицинская электронная аппаратура диагностического, терапевтического, хирургического и исследовательского назначения с применением современных медицинских технологий - таких как электро- , магнито-, рентгеновская, ультразвуковая, компьютерная томография, эндоскопическая и др. Рассмотрены основы метрологического обеспечения медицинской техники и безопасности ее применения.

Приведены сведения по хирургической анатомии и физиологии билиарной системы. Рассмотрены традиционные и современные методы диагностики патологии желчных протоков, в частности компьютерная и магнитно-резонансная томография, ультразвуковое сканирование, магнито-резонансная холангиография. Описаны интраоперационные методы диагностики холедохолитиаза - холангиография, холедохоскопия, интраоперационное ультразвуковое исследование. Особое внимание уделено лапароскопическим оперативным вмешательствам при патологии желчных протоков. Установлен порядок манипуляции при "забытых" инструментах, приведены методики транспапиллярных и чрескожных эндоскопических вмешательств, а также проведения хирургических операций при повреждениях и кистозной трансформации желчных протоков, а также синдроме Мириззи. Дана критическая оценка эффективности современных малоинвазивных методик лечения различных патологий желчных протоков.

Приведен комплекс алгоритмов, соответствующих отраслевым стандартам образования, разработанным и утвержденным МЗ и МОН Украины. Предложены методики обследования педиатрического, хирургического, гинекологического больных, а также беременных. Рассмотрены особенности постановки диагноза, лечения заболевания у обследованных больных. Дана оценка влияния окружающей среды на состояние здоровья населения (индивидуальное, семейное, популяционное).

Приведены сведения об этиологии и патогенезе язвенной болезни, описаны принципы консервативной терапии заболевания. Рассмотрены классические оперативные вмешательства при гастродуоденальных язвах и современные малоинвазивные методики с использованием видеоэндоскопических оперативных вмешательств. Значительное внимание уделено малоинвазивным методам остановки желудочно-кишечных кровотечений, операциям при перфоративных язвах и язвенных стенозах.

Наведено результати обстеження і лікування 198-ми пацієнтів з вузлами щитовидної залози. За результатами клінічного обстеження і тонкоголкової аспіраційної біопсії (ТАПБ) визначено показання до операції у 136-ти пацієнтів, з них 95-ти виконано відкрите втручання, 41-му - відеоендоскопічне. У 14-ти пацієнтів за результатами ТАПБ діагностовано рак щитовидної залози, а 5-ти пацієнтам діагностовано рак за експрес-гістологічного дослідження під час відеоендоскопічного втручання, після чого усім виконано тиреоїдектомію. Відеоендоскопічне втручання є малотравматичним, дозволяє скоротити терміни перебування у стаціонарі, час трудової реабілітації, а у випадках інтраопераційної діагностики раку є діагностичним методом.

Приведены результаты исследования и лечения пациентов с узлами щитовидной железы. Видеоэндоскопическое вмешательство является малотравматичным, что позволяет сократить сроки пребывания в стационаре, время трудовой реабилитации, а в случаях интраоперационной диагностики рака является диагностическим методом.

Із 1992 р. операційні втручання на надниркових залозах виконують з допомогою ендоскопічної техніки. З 1999 до 2005 р. автори виконали 38 ендоскопічних адреналектомій: 21 - правобічних, 17 - лівобічних. Правобічну лапароскопічну адреналектомію виконували із черезчеревинного доступу у положенні хворого на спині, лівобічну - спочатку із черезчеревинного доступу, з перетином ободочно-діафрагмальної зв'язки, мобілізацією селезінкового кута товстої кишки з його "відворотом" у медіальному напрямі, частковою мобілізацією хвоста підшлункової залози і селезінки. Згодом відмовилися від черезчеревинного доступу під час виконання лівобічної адреналектомії, зважаючи на великі технічні складності і травматичність, близькість великих магістальних судин, селезінки, підшлункової залози і відповідно набагато більший ризик виникнення ускладнень. Тепер втручання на лівому наднирнику виконують із зачеревинного доступу. Після відеоендоскопічної адреналектомії не використовували наркотичні анальгетики, перше вставання хворого здійснювали через 8 - 10 годин після операції. Середня тривалість перебування у стаціонарі в групі оперованих ендоскопічним методом склала 5,6 доби, у групі оперованих відкритим доступом - 13,4 доби.

С 1992 г. операционные вмешательства на надпочечных железах выполняют с помощью эндоскопической техники. Средняя продолжительность пребывания в стационаре в группе оперированных эндоскопическим методом составила 1,2 суток, в группе оперированных открытым доступом - 2,5 суток. В настоящее время авторы выполняют вмешательства на левом надпочечнике забрюшинным доступом. После видеоторакоскопической адреналэктомии не использовались наркотические анальгетики, первое вставание больного - через 8 - 9 часов после операции.

Описаны строение и функции пищевода и пищеводно-желудочного перехода, проведен обзор современных методов их исследования. Рассмотрены этиология, патогенез, классификации, клиническая картина, методы диагностики и лечения неопухолевых заболеваний пищевода: гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, грыж пищеводного отверстия диафрагмы, ахалазии и дивертикул пищевода. Большое внимение уделено вопросам дифференциальной диагностики этих заболевний. Дано описание методик традиционных открытых операций и современных эндоскопических, лапароскопических и торакоскопических вмешательств, показана их эффективность. Сформулированы показания к использованию этих методов лечения в зависимости от стадий заболеваний и характера осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.364.405.4

Рубрики:

Діафрагмальні грижі. Евентрація

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С 1997 г. обследован 61 больной с левосторонним варикоцеле в возрасте от 9-ти до 28-ми лет, из них 9 (14,7 %) - с рецидивом заболевания после ранее выполненной операции по типу Иваниссевича. Для выбора адекватного метода оперативного лечения оценена значимость венозной гемодинамики почек. Все больные оперированы, результат положительный. Вмешательства на вене яичка сочетали с иссечением варикозно-расширенных вен мошонки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054.3

Рубрики:

Пахові грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что по поводу ахалазии пищевода (АП) оперированы 23 пациента, у 14 из них хирургическое вмешательство выполнено с использованием торакотомного доступа, у 9 - лапароскопического. Усовершенствована стандартная лапароскопическая методика, что обеспечило лучшую визуализацию операционного поля, сокращение продолжительности операции, уменьшение ее травматичности по сравнению с этими показателями при выполнении операции торакотомным доступом. Лапароскопическая операция легче переносится больными, технически выполнима, по большинству показателей превосходит торакотомный метод. Установлено, что оперативное лечение АП целесообразно проводить в ранние сроки заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1-4

Рубрики:

Хірургічне лікування панкреатиту

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.464.405.4-52

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.261.2

Рубрики:

Хірургічна патологія щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054.3с03

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены факторы риска возникновения тромбоэмболических осложнений (ТЭО) у 1 146-ти пациентов, оперированных по поводу заболеваний пищеварительной системы, облитерирующего атеросклероза брюшной части аорты и периферических артерий, заболеваний опорно-двигательного аппарата, а также методы их профилактики. Для определения риска возникновения ТЭО разработана карта его балльной оценки. Выделены три степени риска ТЭО: низкий, умеренный, высокий. Специфическая профилактика ТЭО проведена при умеренной (у 90,7 % пациентов) и высокой (у 93,3 %) степени риска их возникновения. Как правило, для профилактики этих осложнений использован низкомолекулярный гепарин фраксипарин.