Сформульовано основні принципи моніторингу технічного стану споруд та їх конструкцій. Визначено призначення, мету та завдання моніторингу. Розглянуто поділ моніторингу за функціональним призначенням та умовами експлуатації та склад робіт під час різних видів моніторингу. Розглянуто принципи наукового аналізу результатів і форми звітності за результатами моніторингу.

Висвітлено досвід проведення моніторингу стану споруд НСК "Олімпійський" під час його реконструкції. Описано прилади, використані під час моніторингу, та місця їх розташування. Наведено методи вимірювання та контролю, результати моніторингу та висновки за результатами робіт.

Визначено послідовність розрахунку норм затрат праці на одиницю вимірювання закінченої продукції залежно від характеру взаємозалежності геодезичних робіт і будівельно-технологічного процесу. Одержані дані можна використовувати для розроблення індивідуальних ресурсних елементних накладних норм.

Увагу приділено актуальній проблемі побудови моделей та методів системи діагностики технічного стану будівель. Наведено загальні принципи формування системи діагностики технічного стану будівель, прогнозування відмов і визначення періодичності проведення обстежень, а також інформаційну технологію системи підтримки прийняття рішень. Розроблено математичне моделювання дефектів і пошкоджень конструктивних елементів будівель. Запропоновано методику оцінки прогнозування прийняття рішень для завдань діагностики технічного етапу будівель. Розроблено методи й алгоритми навчання нейронних мереж системи діагностики технічного стану будівель. Проведено аналіз методів і розроблено задачу розпізнавання образів системи діагностики технічного стану будівель. Проаналізовано результати експерименту з моделювання системи обстеження технічного стану будівель та одержано результати, що дозволяють реалізувати штучну нейрону мережу.

Розглянуто загрози пошкодження будівель і споруд. Показано можливість обгрунтованого вибору методів інструментального контролю за параметрами будівель, споруд і території забудови на прикладі вибору ефективної системи геодезичних спостережень з урахуванням критерію уразливості будівель у процесі їх експлуатації.

Вивчено теоретичні положення та практичні рекомендації з методології формування організаційно-технологічних рішень інструментальних вимірювань під час зведення та експлуатації будівель і споруд. Розроблено методологічні основи, що є розвитком нового напряму в проектуванні, зведенні й експлуатації будівель і споруд, дають змогу використовувати запропоновані організаційно-технологічні рішення протягом їх життєвого циклу. На підставі створеної структури оптимізації параметричних характеристик вимірювальних робіт виявлено специфічні особливості процесів визначення параметрів експлуатаційної придатності будівель і споруд шляхом інструментальних вимірювань, які впливають на вибір організаційно-технологічних рішень. Систематизовано техногенні та природні фактори, що впливають на показники їх ефективності. Досліджено параметри організаційно-технологічних рішень залежно від впливу факторів, що досліджувалися. Розроблено моделюючі алгоритми оптимізаційних рішень комплексного процесу визначення параметрів будівель, споруд інструментальними методами, методики обгрунтування трудовитрат і тривалості вимірювальних робіт, визначення обсягів спостережень та періодичності їх проведення з урахуванням критерію уразливості. Теоретично обгрунтовано способи виконання вимірювальних робіт. Реалізація результатів моделювання розповсюджується на більшість практичних завдань забезпечення експлуатаційної придатності, скорочення строків будівництва та подовження терміну експлуатації будівель і споруд на всіх етапах життєвого циклу шляхом реалізації ефективних організаційно-технологічних рішень, розроблених на підставі необхідної та достатньої інформації, одержаної методами інструментальних вимірювань.

Мета роботи - сформулювати загальні принципи обгрунтування ефективності інформаційно-вимірювальних технологій (ІВТ) під час експлуатації об'єктів нерухомості. Методика обгрунтування ефективності варіанта відновлення технічного стану об'єктів нерухомості в процесі їх експлуатації основана на застосуванні ІВТ для встановлення технічного стану об'єкта, що є поєднанням процесів отримання інформації методами інструментальних вимірювань, аналізу та опрацювання такої інформації для прийняття оперативних організаційно-технологічних і технічних рішень щодо забезпечення експлуатаційної придатності об'єкта в умовах невизначеності. Методика передбачає формування ремонтної стратегії з використанням ІВТ на підставі розроблення життєвого циклу ремонтів та алгоритму вибору варіантів систем інструментального моніторингу, вибору процедури дослідження тривалості вимірювальних робіт, обгрунтування трудовитрат ІВТ і порівняльної оцінки сукупних витрат упродовж експлуатаційного етапу життєвого циклу об'єкта нерухомості. Встановлено, що вимірювальні роботи є невід'ємною частиною процесу експлуатації та ремонтних робіт у його складі, які здійснюються за єдиним графіком експлуатації будівлі та входять до складу ремонтних робіт, а періодичність та обсяги вимірювальних, зокрема геодезичних робіт, корелюють із відповідними показниками ремонтних робіт. Для планування обсягів вимірювальних робіт їх тривалість і трудовитрати визначають на підставі чинних норм часу, а за їх відсутності - методами технічного нормування. Обгрунтування ефективності ІВТ упродовж експлуатації об'єкта нерухомості виконують за допомогою порівняльної оцінки сукупних витрат протягом експлуатаційного етапу його життєвого циклу з урахуванням витрат на впровадження ІВТ, тобто сукупності процесів отримання інформації методами інструментальних вимірювань та опрацювання такої інформації для отримання об'єктивного висновку про технічний стан об'єкта нерухомості. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні загальних принципів обгрунтування ефективності ІВТ під час експлуатації об'єктів нерухомості.

Наведено результати аналізу та перспективи застосування будівельно-інформаційного моделювання організаційно-технологічних рішень ліквідації аварійних руйнувань великопанельних будівель внаслідок військових дій. Визначено, що підвищення ефективності та безпеки робіт з ліквідації аварійних руйнувань, внаслідок дії понаднормових впливів на великопанельні будівлі через вибір оптимального варіанта термінових протиаварійних заходів з використанням інформаційно-математичного моделювання та баз даних щодо типових руйнувань, технічних, технологічних і організаційних рішень є актуальною техніко-економічною проблемою. Інформаційно-математичне моделювання є єдиним методом термінового підтвердження інформації у випадку небезпечного та обмеженого доступу до об'єкта обстеження у разі, якщо прийняття рішення щодо першочергових заходів із запобігання обваленню аварійних конструкцій є ускладненим через брак інформації про їх стан. У післявоєнні часи використання запропонованої інформаційно-математичної моделі у сукупності з цифровим близнюком досліджуваної будівлі з використанням системи автоматизованого моніторингу стійкості та міцності будівлі, а також технічної придатності її інженерних систем дозволить прогнозувати зміну технічного стану будівельного об'єкта, оптимізувати періодичність та види ремонтів, тим самим збільшити тривалість її життєвого циклу завдяки своєчасності ліквідації пошкоджень.