Розглянуто проблемні питання розвитку локальної електроенергетики на базі інтелектуальних мереж у світі та в Україні.

Розглянуто методичні особливості оцінки економічної доцільності масового впровадження індивідуальних систем електро- та теплозабезпечення у приватному секторі енергоспоживання.

Обгрунтовано актуальність коректної оцінки середньорічної ефективності використання палива в індивідуальних системах теплопостачання на основі газових котлів, що широко використовуються в Україні. На основі аналізу літературних даних встановлено, що циклічний режим роботи малих котлів супроводжується значним зниженням економічності через наявність додаткових втрат - теплових втрат експлуатаційної готовності. Тому оцінювання середньорічної ефективності використання палива такими котлами за паспортним значенням теплового ККД слід вважати неприпустимим. Через відсутність у технічних стандартах України вимог щодо обов'язкового визначення та представлення даних про додаткові втрати експлуатаційної готовності запропоновані формули для орієнтовних розрахунків таких втрат. Висновки щодо сезонної ефективності використання палива побутовими котлами за архітектурно-кліматичних умов України свідчать про те, що цей показник може змінюватися у межах 50 - 79 %, залежно від ступеню технологічної досконалості котла. Зроблено висновок про те, що в Україні необхідно запровадити гармонізовані міжнародні стандарти визначення економічності побутових котлів за показником середньорічної ефективності використання палива, а також обов'язково зазначати у паспортних характеристиках фактичні значення втрат експлуатаційної готовності.

Розроблено модель економічної оптимізації складу енергоблоків ТЕС з урахуванням факторів динамічної маневреності, яка враховує необхідні умови підтримки частоти в електричних мережах відповідно до сучасних норм. У моделі передбачено використання у системі електротеплових споживачів-регуляторів (СР) постійно включених у роботу. Такі СР можуть складатися з множини потужних установок електротеплового перетворення (наприклад, теплових насосів), що встановлюються в існуючих системах теплопостачання. Модель апробовано на прикладі, що відповідає загальним рисам ОЕС України. За модельними розрахунками визначено, що існуючим складом ТЕС неможливо самостійно забезпечити необхідні вимоги щодо швидкості відновлення потужності в ОЕС України у разі виходу з ладу найпотужнішого енергоблока (умова "N-1" ENTSO-E). Для ліквідації дефіциту маневреності необхідне залучення СР потужністю від 350 - 400 МВт до 1000 МВт. Це забезпечить не тільки необхідні часові параметри ліквідації розрахункової аварії, а й підвищення ефективності роботи ТЕС за рахунок зниження величини обертального резерву вторинного регулювання.

Проаналізовано кількісні та якісні показники корупційних злочинів, охарактеризовано службову особу-корупціонера, яка одержала неправомірну вигоду. Розглянуто детермінанти представлених злочинів. Запропоновано низку загальносоціальних та спеціально-кримінологічних стратегій запобігання вказаним злочинам.