Ландоміцин А є ефективним протираковим антибіотиком ангуциклінового ряду. Досліджували вплив ландоміцину А на дихання й окисне фосфорилювання мітохондрій печінки щура, виділених методом диференційного центрифугування. Параметри реєстрували за допомогою електрода Кларка. Як екзогенні енергетичні субстрати використовували НАД-залежний alpha-кетоглутарат і ФАД-залежний сукцинат. За окиснення alpha-кетоглутарату препарат знижував швидкість дихання у метаболічному стані 3, співвідношення АДФ/О і швидкість окисного фосфорилювання. За окиснення сукцинату спостерігали тенденцію реципрокних до alpha-кетоглутарату змін АДФ/О. Одержані результати дають підстави стверджувати, що ландоміцин А інгібує діяльність мітохондрій за окиснення НАД-залежних субстратів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.411-52

Рубрики:

Пухлини кісткового мозку і крові

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено параметри дихання й окисного фосфорилювання у мітохондріях печінки миші та експериментальної мишиної лімфоми NK/Ly. Суспензію мітохондрій одержували методом диференційного центрифугування. Інтенсивність дихання оцінено за швидкістю поглинання кисню, яку реєстрували полярографічно за допомогою платинового електрода Кларка, використовуючи як субстрати альфа-кетоглутарат і сукцинат. Встановлено, що швидкість поглинання кисню мітохондріями печінки миші в досліджуваних метаболічних станах (V2, V3, V4) є вищою, ніж у мітохондрій клітин лімфоми NK/Ly за окиснення субстратів як ФАД, так і НАД-залежних метаболічних шляхів. За окиснення альфа-кетоглутарату також виявлено нижчі показники дихального контролю і триваліший час фосфорилювання у пухлинних мітохондріях, порівняно з мітохондріями печінки. За окиснення сукцинату співвідношення АДФ/О було нижчим у мітохондріях лімфоми, що свідчить про знижену ефективність роботи АТФ-синтетази.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*551.322.6*723.4 + Р56-2

Рубрики:

Загальна біологія

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена особливостям біоенергетичних процесів у мітохондріях клітин лімфоми Немет - Келнера та використанню цих органел як мішеней дії протипухлинних препаратів. Вперше виділені функціонально активні мітохондрії лімфоми NK/Ly зі спряженим диханням та окисним фосфорилюванням, швидкість дихання, інтенсивність і спряженість процесів окисного фосфорилювання яких є суттєво нижчими, ніж у мітохондріях печінки. Доксорубіцин сповільнює швидкості дихання у мітохондріях лімфоми миші на 43,8 %, але не впливає на процеси спряження дихання й окисного фосфорилювання. Les 3506 знижує швидкість поглинання кисню на 36,1 % у третьому метаболічному стані за Чансом і швидкість фосфорилювання на 40,7 %. Ландоміцин А знижує швидкість дихання у метаболічному стані 3 у мітохондріях печінки та лімфоми і швидкість окисного фосфорилюванння в мітохондріях печінки за окиснення НАД-залежного субстрату ⍺-кетоглутарату. Бафіломіцин та нікотинацидаденіндинуклеотид фосфату (НААДФ) призводять до зниження швидкості у третьому метаболічному стані на 49,1 % (бафіломіцин) та 67,1 % (НААДФ) у мітохондріях лімфоми без впливу на мітохондрії печінки. Бафіломіцин разом з НААДФ призводить до повного розпряження мітохондрій лімфоми протягом чи після синтезу АТФ як за окиснення ⍺-кетоглутарату, так і сукцинату. Мітохондрії лімфоми NK/Ly та мітохондрії печінки можуть бути використані як чутливі мішені для вивчення впливу протипухлинних препаратів на енергетичні процеси у пухлинних і нормальних клітинах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*723.4-604.2 + Е60*801.1-642

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Побічні ефекти є однією із основних проблем хіміотерапевтичного лікування, оскільки протипухлинні препарати негативно впливають на здорові клітини, зокрема, гепатоцити. Печінка є основним детоксикуючим органом у людини і тварин та відіграє важливу роль у виведенні з організму лікарських препаратів. Тому зміни у процесах вільнорадикального окиснення та дихальній функції мітохондрій у клітинах печінки за дії новосинтезованих протипухлинних речовин можуть вказувати на негативні побічні ефекти. Раніше встановлено, що похідні тіазолу виявляють антинеопластичну активність щодо ракових клітин. Досліджено вплив in vitro двох новосинтезованих похідних тіазолів (N-(5-бензил-1,3-тіазол-2-іл)-3,5-диметил-1-бензофуран-2-карбоксаміду та 8-метил-2-Me-7-[трифлюорометил-фенілметил] піразоло[4,3-e][1,3]тіазоло[3,2-a]піримідин-4(2H)-ону) в концентраціях 1, 10 і 50 мкМ на процеси пероксидного окиснення ліпідів у мембранах гепатоцитів, а також на процеси дихання й окисного фосфорилювання у мітохондріях печінки щура. За дії цих речовин не виявлено змін продуктів первинного пероксидного окиснення ліпідів, а вміст вторинних продуктів достовірно знижується. Такі результати доводять, що досліджувані речовини взаємодіють з активними формами кисню (АФК), нейтралізуючи їх. Інтенсивність процесів дихання й окисного фосфорилювання у мітохондріях печінки практично не змінювалися за впливу досліджуваних похідних тіазолів. Єдині винятки, коли спостерігали зміни енергетичних процесів, стосувалися високої концентрації (50 мкМ) речовин із неселективним впливом. Оскільки дослджувані похідні тіазолів, як було з'ясовано раніше, виявляють високу цитотоксичність стосовно ракових клітин, то ці речовини можуть бути потенційними протипухлинними препаратами.