Науково обгрунтовано та розроблено методичні підходи та практичні рекомендації щодо фінансового управління підприємством на засадах підвищення ефективності його фінансової економічної діяльності з урахуванням фінансового ризику. Визначено механізм виникнення ризику підприємств як наслідку реалізації загальної невизначеності економічних процесів. Проаналізовано наявні системи класифікації ризику підприємств. Розроблено систему типологізації фінансових ризиків для уніфікації апарату аналізу й управління ризиком. Досліджено адекватність існуючих методів кількісної оцінки фінансового ризику, визначено їх найтиповіші недоліки. Розроблено новий кількісний критерій рівня фінансового ризику та перевірено доцільність його застосування. Сформульовано основні методичні підходи до використання кількісного критерію фінансового ризику. Запропоновано способи виявлення прихованих ризиків підприємства. Представлено методику визначення пріоритетних напрямів застосування ризик-менеджменту підприємства, точного кількісного визначення ступеня необхідного захисту. Розроблено алгоритм добору фінансового інструментарію реалізації фінансово-економічного механізму ризик-менеджменту підприємства.

Висвітлено історію розвитку регіональної економіки, її основні завдання як науки. Визначено закономірності, особливості та фактори розміщення і сталого розвитку продуктивних сил, формування економіки регіонів. Розглянуто питання економічного районування та територіальної організації господарства. Розкрито сутність, завдання та механізм реалізації регіональної економічної політики. Описано структуру й особливості трансформації за ринкових умов господарського комплексу України. Проаналізовано природний та трудоресурсний потенціал держави, методи наукового обгрунтування розміщення продуктивних сил. Вивчено стан та перспективи розвитку економіки регіонів України. Висвітлено наукові засади раціонального природокористування, економічний механізм природокористування й охорони навколишнього середовища, економічну і соціальну ефективність природоохоронної діяльності, світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Охарактеризовано еволюцію теорій економічного розвитку та теорій економічних циклів. Їх синкретичне сприйняття та комплементарність пояснюється як результат трансформації суспільних ціннісних парадигм.

Викладено питання управління окремими сегментами фінансової інфраструктури національної економіки України. Розкрито теоретико-методичні аспекти управління банківською системою, страховим ринком, державним і реальним секторами в контексті інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку національної економіки. Увагу приділено проблемам монетарної складової управління фінансовою інфраструктурою.

Висвітлено теоретико-методологічні засади фінансового прогнозування розвитку економіки України за умов невизначеності. Надано характеристику вітчизняної економіки як об'єкта фінансового прогнозування. Визначено епістемологічні чинники виокремлення невизначеності економічних процесів як самостійного об'єкта дослідження. Виявлено взаємозв'язок між розвитком економіки та рівнем її невизначеності. Обгрунтовано принципи застосування фінансових інструментів мінімізації рівня невизначеності. Здійснено порівняння властивостей складної та синергетичної економічних систем, визначено відмінності в описі їх конфігурації та розкрито механізм реструктуризації економічної системи у взаємозв'язку з невизначеністю економічних процесів. Розроблено методичні підходи до кількісного оцінювання рівня невизначеності на основі розрахунку характеристик ентропійності фінансових процесів. Розкрито питання фінансового регулювання рівня невизначеності економіки. Обгрунтовано параметри невизначеності фінансових процесів для окремих секторів економіки України.

Представлено загальну послідовність кількісного аналізу невизначеності фінансових процесів з урахуванням можливості існування причинно-наслідкових зв'язків між різними фінансовими показниками. Визначено можливості використання умовної та безумовної ентропій як основної кількісної характеристики рівня невизначеності. Окреслено можливості аналітичної інтерпретації одержаних результатів.

Оновлення розуміння природи і структури фінансового потенціалу є актуальним з огляду на впровадження індетерміністської парадигми наукового мислення в економічні дослідження. Мета роботи - удосконалення теоретичних засад розуміння фінансового потенціалу у мінливих умовах економічного середовища. Методологічне підірунтя дослідження сформоване методами абстрагування, аналізу та класифікації. Природу фінансового потенціалу пропонується розуміти як триєдину єдність "початок - здатність до дії - нереалізованість здатності до дії", де початком є сукупність сучасних ресурсів (фінансових ресурсів), їх перетворення означає залучення до відтворювальної системи суспільства. Фінансовий потенціал визначають як синергетичну систему із властивостями самоорганізації, саморефлексії, гетерархії, емерджентності, відкритості, багаторівневості, релятивізму, поєднання дисипативності й ентропійності у розвитку. Структурну організацію фінансового потенціалу складає єдність компонентної, функціональної, територіальної та організаційної структур. Розвиток потенціалу має циклічний характер з періодичною зміною закономірностей.

Реальна фінансова децентралізація має сприяти зміцненню бюджетного потенціалу місцевих бюджетів як підгрунтя і необхідної умови соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних утворень. Мета роботи - аналіз бюджетного потенціалу за умов фінансової децентралізації і визначення шляхів його зміцнення для розвитку регіонів України. Розглянуто економічну сутність і складові бюджетного потенціалу місцевих бюджетів. На сьогодні основою сучасної стратегії розвитку регіону має стати забезпечення умов щодо максимального використання наявного бюджетного потенціалу, який відіграє вирішальну роль у виконанні місцевими органами влади тих функцій і повноважень, які на них покладено відповідно до Конституції та законодавства України. Здійснено аналіз основних компонентів бюджетного потенціалу місцевих бюджетів та окреслено напрями їх найбільш повної реалізації. Розроблено рекомендації щодо зміцнення бюджетного потенціалу в умовах поглиблення фінансової (бюджетної) децентралізації.

Актуальність статті визначається системоутворюючим значенням державного сектора економіки у забезпеченні функціонування економіки країни як цілісності. Розглянуто базові закономірності генерації фінансових ресурсів у державному секторі економіки України та виявлено найбільш значущі аспекти його суспільного призначення з огляду на сучасні кризові умови. В межах дослідження проаналізовано значущість державного сектора економіки України в економіці загалом. Підтверджено, що генерація фінансових ресурсів у державному секторі економіки здійснюється в обсязі, недостатньому для одночасного відтворення капіталу, виконання суспільного призначення та фінансування оплати праці. Наведено результати оцінки довгострокових тенденцій джерел фінансових ресурсів державного сектора економіки. Розраховано невизначеність їх динаміки з урахуванням впливу інфляції. Результати дослідження дали змогу виконати прогноз джерел фінансових ресурсів у державному секторі економіки України та визначити потенційний момент його біфуркації.

Узагальнено теоретико-методологічні засади організаційно-економічного механізму управління та логістики на підприємствах у системі економічної безпеки держави, обгрунтовано необхідність його вдосконалення. Охарактеризовано концептуалізацію процесів трансформації систем управління на сучасних підприємствах. Проведено аналіз механізмів забезпечення та розвитку інвестиційно-інноваційного потенціалу суб'єктів підприємницької діяльності як складової національної інноваційної системи. Особливу увагу зосереджено на методологічних, теоретичних і методичних засадах управління інноваційним розвитком системи економічної безпеки. Досліджено особливості стратегічного управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах євроінтеграції та механізмів реалізації їх науково-технологічного розвитку. Розглянуто актуальні питання з формування організаційно-економічних механізмів активізації розвитку суб'єктів господарювання в регіональних інноваційних системах, моделювання системи управління фінансово-економічною безпекою суб'єктів підприємництва та методології інноваційної адаптивності підприємств у системі суспільних стратегічних потреб європейської спільноти.