Проаналізовано суспільно-релігійні відносини у контексті формування національної ідентичності. Розглянуто проблему глобалізації у політичних доктринах Соцінтерну, актуальні питання інтеграції України до Європейського Союзу. Описано трансформаційні процеси і теорії перехідного суспільства. Висвітлено формування глобального техногенного простору, особливості еволюції постіндустріального суспільства, формування етичної моделі західної цивілізації. Визначено основні напрямки сучасної геополітики. Розкрито аспекти мусульманської концепції прав людини у порівнянні з ліберальною теорією.

Проанализированы общественно-религиозные отношения в контексте формирования национальной идентичности. Рассмотрены проблема глобализации в политических доктринах Социнтерна, актуальные вопросы интеграции Украины в Европейский Союз. Описаны трансформационные процессы и теории переходного общества. Освещены формирование глобального техногенного пространства, особенности эволюции постиндустриального общества, формирование этической модели западной цивилизации. Определены основные направления современной геополитики. Раскрыты аспекты мусульманской концепции прав человека в сравнении с либеральной теорией.

Розроблено методичні основи формування інтегрального показника якості життя населення, сутність якого розкриває зміст об'єктивних і суб'єктивних оцінок задоволення життєвих потреб і передбачає визначення локальних та узагальнюючих показників. Проведено розрахунки інтегрального показника якості життя населення України та зроблено висновки щодо доцільності його використання у порівняннях на національному рівні та виборі певних напрямів соціально-економічної політики на кожному історичному етапі розвитку суспільства. Розглянуто доцільність використання поняття "знакові блага", узагальнено методики оцінювання якості життя населення України у міжнародних розрахунках і за стандартами України. Удосконалено понятійний апарат. Доповнено методичні положення щодо формування інформаційної бази Державного комітету статистики України щодо вимірювання рівня та якості життя населення за рахунок розширення переліку показників дослідження стану домогосподарств. Запропоновано проводити статистичні спостереження суб'єктивних оцінок задоволеності потреб населення та розширити перелік "знакових благ", розроблено класифікацію методів дослідження якості життя. Визначено залежність зміни рівня й якості життя у зв'язку зі ступенем наявності певних стандартів якості життя, що дозволить на кожному історичному етапі формувати певну якість життя.

Розкрито теоретико-методологічні засади формування соціальної держави, проаналізовано механізми реалізації її основних норм та функцій, економічну політику як базовий механізм функціонування. Визначено соціальні ризики українського суспільства, наведено характеристику демографічних процесів, висвітлено тенденції до поляризації соціального розшарування, проблеми та перспективи ринку праці в Україні, причини та шляхи подолання бідності, запобігання бездомності. Розглянуто питання фінансово-економічного забезпечення соціальних законів у державі, формування середнього класу, оптимізації системи соціального захисту населення.

Раскрыты теоретико-методологические основы формирования социального государства, проанализированы механизмы реализации его основных норм и функций, экономическая политика как базовый механизм функционирования. Определены социальные риски украинского общества, дана характеристика демографических процессов, освещены тенденции к поляризации социального расслоения, проблемы и перспективы рынка труда в Украине, причины и пути преодоления бедности, предотвращения бездомности. Рассмотрены вопросы финансово-экономического обеспечения социальных законов в государстве, формирования среднего класса, оптимизации системы социальной защиты населения.

Розкрито сутність та функції фінансів, їх роль у суспільному відтворювальному процесі, визначено складові фінансової інфраструктури. Висвітлено теорію фінансової системи України, організаційно-правові основи її побудови та функціонування, джерела та методи формування фінансових ресурсів держави. Розглянуто питання становлення та розвитку фінансової науки, концепції державних фінансів у фундаментальних економічних теоріях. Проаналізовано фінансову політику суб'єктів господарювання, бюджетну систему та державний устрій, структуру та функції місцевих фінансів, роль податків у формуванні державних фінансів, зокрема, підприємств, соціально-економічну роль фондів цільового призначення та страхування за умов ринкової економіки. Описано методику нарахування внесків до державних фондів в Україні, структуру національного страхового ринку у контексті його розвитку, інструменти фінансового ринку (ФР), наведено загальну характеристику світового ФР. Розкрито теоретичні основи фінансового менеджменту, визначено основні фінансові показники в системі бізнес-планування, особливості інвестування АПК.

Раскрыты сущность и функции финансов, их роль в общественном восстановительном процессе, определены составляющие финансовой инфраструктуры. Освещены теория финансовой системы Украины, организационно-правовые основы её построения и функционирования, источники и методы формирования финансовых ресурсов государства. Рассмотрены вопросы становления и развития финансовой науки, концепции государственных финансов в фундаментальных экономических теориях. Проанализированы финансовая политика субъектов хозяйствования, бюджетная система и государственный строй, структура и функции местных финансов, роль налогов в формировании государственных финансов, в частности, предприятий, социально-экономическая роль фондов целевого назначения и страхования в условиях рыночной экономики. Описаны методика начисления вкладов в государственные фонды в Украине, структура национального страхового рынка в контексте его развития, инструменты финансового рынка (ФР), дана общая характеристика мирового ФР. Раскрыты теоретические основы финансового менеджмента, определены основные финансовые показатели в системе бизнес-планирования, особенности инвестирования АПК.

Висвітлено творчість Лесі Українки в контексті національної літератури, всесвітньої та української історії. Значну увагу приділено мовностилістичним особливостям текстів поетеси та їх збереженню в перекладах творів на інші мови. Життя та творчість Лесі Українки розглянуто як уособлення національного обов'язку митця, простежено генезу національної ідеї у її творчості та формування національної самосвідомості та національної гідності українців на прикладі життя та творчості поетеси. Розкрито педагогічні погляди Лесі Українки, освітній потенціал її творчої спадщини, психологічні погляди. Показано роль мистецтва, зокрема музики та живопису, в житті та творчості Лесі Українки.

Освещено творчество Леси Украинки в контексте национальной литературы, всемирной и украинской истории. Значительное внимание уделено языковостилистическим особенностям текстов поэтессы и их сохранению в переводах произведений на другие языки. Жизнь и творчество Леси Украинки рассмотрены как олицетворение национального долга творца, прослежен генезис национальной идеи в её творчестве и формирование национального самосознания и национального достоинства украинцев на примере жизни и творчества поэтессы. Раскрыты педагогические взгляды Леси Украинки, образовательный потенциал её творческого наследия, психологические взгляды. Показана роль искусства, в частности музыки и живописи, в жизни и творчестве Леси Украинки.

Простежено еволюцію потреб у формуванні стандарту якості життя населення, наведено характеристику інструментів оцінювання якості життя населення України та інших країн світу. Вперше у вітчизняній економічній літературі комплексно розглянуто економіко-теоретичну сутність поняття "якість життя населення", здійснено аналіз рівня соціальних стандартів в Україні. Розроблено методичні засади та запропоновано авторський підхід щодо оцінювання якості життя населення України в контексті реалізації державної соціальної політики. Проаналізовано інституціональні та монетарні фактори, які впливають на зростання її національних стандартів. Акцентовано на ролі держави у забезпеченні стандартів якісного життя за умов глобалізації. Значну увагу приділено формуванню підприємницького інституціонального середовища в Україні як важливого чинника забезпечення якості життя населення нашої держави.

Наведено близько 2 000 термінів з питань фінансів, політекономії, мікро- та макроекономіки, статистики, економіки підприємств, фінансового аналізу, ціноутворення, ринку фінансових послуг, фінансового менеджменту. Розкрито сутність таких понять, як аваль, аджастер, активна фіскальна політика, афілійована компанія, баланс міжнародних розрахунків, бюджетний унітаризм, економічний лібералізм, неоподатковуваний мінімум, санкція позикова, циклічне безробіття.

Вивчено імперативи запровадження та становлення освітньої і наукової галузей державного управління. Охарактеризовано державно-управлінську діяльність як об'єктно-предметну основу освітньої і наукової галузей "Державне управління". Визначено теоретико-методологічні засади державної кадрової політики на загальнодержавному і регіональному рівнях. Окреслено перспективи розвитку системи підготовки фахівців в освітній і науковій галузях "Державне управління".

Показано місце та роль опозиції в політичній системі суспільства. Охарактеризовано варіанти взаємодії влади та опозиції. Наведено моделі парламентської опозиції. Висвітлено правове регулювання опозиційної діяльності в зарубіжних країнах. Розглянуто формування політичної опозиції в країнах з недемократичним і посттоталітарним режимами. Обгрунтовано роль опозиції в процесі політичних трансформацій та переходу до демократії. Подано інформацію про нормативно-правове забезпечення діяльності опозиції в Україні.

Наведено погляд на елітознавство як на навчальну дисципліну з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації політичних і адміністративно-управлінських лідерів. Висвітлено сучасні вимоги до національних цінностей, особистих і морально-етичних якостей, соціальної відповідальності та комунікації еліти, як погляд на національний стандарт якості політично-управлінської еліти. Розглянуто глобалізаційні процеси та Євростандарт, які спрямовують еліту на раціональне використання власних можливостей та здібностей з метою забезпечення ефективності державного управління. Викладено знання про світову (Давоську, Більдерберзьку) еліту, яка діє за умов глобалізації влади на наднаціональному рівні. Обгрунтовано вимоги до формування Президентського кадрового резерву "Нова еліта нації". Приділено увагу елітологічному тезаурусу, який сприяє розвитку усвідомлення ролі та значення національної політично-управлінської еліти в розбудові незалежної України й розвитку громадянського суспільства.

Розкрито сутність, ознаки та властивості державного управління. Охарактеризовано особистість керівника як суб'єкта управління. Приділено увагу діалектиці становлення лідерства управлінської еліти. Наведено підходи до визначення сутності політичного лідерства. Висвітлено суб'єкт-об'єктну природу політичного лідерства народних депутатів. Розглянуто проблеми та перспективи формування сучасного політичного лідера. Подано інформацію про використання коучинга у системі політичного лідерства. Описано інформаційно-комунікативне забезпечення політичного лідерства. Обгрунтовано шляхи забезпечення гендерного балансу та представництва у прийнятті державно-управлінських рішень.

Досліджено умови організації ефективної взаємодії Верховної Ради України з неурядовими організаціями у процесі прийняття рішень та запропоновано ресурси реалізації умов цих відносин.

Розкрито сутність полеміки видатних українських діячів кінця XIX - початку XX ст. у питаннях становлення українського соціал-демократичного руху, спрямованої на формування справедливої незалежної Української держави, в основі якої має бути "не сліпа віра народу, а поступове його переконання у необхідності суспільно-політичних та економічних змін в Україні шляхом просвіти широких мас населення і виховання в них свідомої та мислячої національної сили"; проведено паралель щодо вимог до етики представників політичної еліти у сучасній Україні та проведення ними політичної полеміки навколо основних ідеологічних концептів.

Розглянуто проблеми збереження і зміцнення соборності як пріоритету модернізації Української держави. Обгрунтовано думку про те, що становлення, функціонування, а нині й збереження соборності має стати пріоритетним викликом для Української держави на сучасному етапі її функціонування. Акцентовано увагу на необхідності визначення сутності сучасного вітчизняного публічного управління як ефективного та результативного служіння суспільству і, як результат, Українській державі. При цьому наголошено на тому, що публічне управління як особливий суспільно-політичний інститут має зазнати неминучої обов'язкової суттєвої модернізації для виконання Українською державою своєї основної у сьогоденні функції - функції суспільної координації. Доведено, що нині має йтися про необхідність формування нової парадигми державного управління, успішність упровадження якої має обов'язково екстраполюватися на вдосконалення соціальних стандартів життя громадян і, як наслідок, на перспективи функціонування України як демократичної, соціальної, а тому й соборної держави.

Розкрито важливість демократизації українського суспільства; розглянуто сутнісний зміст понять: "демократія" та "демократизація"; окреслено концептуальні основи демократизації. Акцентовано увагу на принципі консолідації як принципу демократизації та консолідованій демократії. Названо чинники, що впливають на процес демократизації, та окреслено деякі проблеми, що виникають на шляху демократизації суспільства в Україні. доведено, що з метою демократизації українського суспільства доцільно сформувати чіткі норми справедливості, такі як: творення самими громадянами громадянського суспільства, виключення держави з приватної сфери інтересів, забезпечення влади закону, громадянської ініціативи та прав людини, дотримання принципу консенсусу в суспільстві.

Висвітлено результати проведеного автором дослідження теоретичних засад політичної корупції та основних причин існування такого явища в сучасному суспільстві. Проаналізовано сучасні підходи до визначення поняття політичної корупції та основні її види. Обгрунтовано прояви суспільної небезпеки корупції у сфері державного управління.

Досліджено проблематику налагодження в публічному управлінні дієвої комунікативної взаємодії за допомогою розбудови управлінської й організаційної культур. Ділове спілкування розглянуто як складову комунікативної діяльності та динамічний процес. Увагу приділено питанням чіткого сприйняття, формулювання та передавання інформації, активного слухання, міжособистісної взаємодії співрозмовників. Розкрито проблеми неефективного управлінського спілкування.

Висвітлено особливості державної політики щодо формування органів місцевої влади в СРСР. Розкрито специфіку формування бюджетного потенціалу регіону на прикладі українського досвіду та зарубіжної практики. Розглянуто історію зародження та формування національних опозицій наприкінці 80-х рр. XX ст., визначено їх роль у відновленні чи проголошенні державності. Висвітлено генезис місцевої влади у країнах пострадянського простору в період від розпаду СРСР до наших днів. Досліджено особливості розвитку місцевого самоврядування в кожній з країн цього регіону, специфіку функціонування їх політичних партій і виборчих систем. Визначено основні шляхи посткомуністичних трансформацій на теренах колишнього СРСР.

Розглянуто понятійне поле парламентської діяльності у контексті цінностей, стандартів і компетентності. Охарактеризовано парламентаризм у системі демократичних цінностей сучасного суспільства, стандарти та ціннісні засади парламентської діяльності. Викладено питання компетентності та відповідальності народних депутатів.

Наведено близько 1 000 термінів, що стосуються публічного управління - діяльності, пов'язаної з реалізацією державної політики в різних сферах суспільного життя через системи органів публічного врядування, суб'єктів громадянського суспільства, фізичних осіб.