Освещена реализация основных принципов модульно-рейтинговой системы организации учебного процесса при изучении дисциплины "Организация и экономика фармации" младшими специалистами фармации.

Конкурентоспособность выпускников на рынке труда обусловлена как знаниями, умениями и навыками, которые студенты получают в колледже, так и уровнем сформированности компетенции - способности к их использованию в практической деятельности. Цель исследования состояла в изучении мнения работодателей, преподавателей и студентов об уровне подготовки выпускников колледжа и о соответствии образовательной программы фармацевта требованиям рынка труда. С этой целью разработана анкета, где респондентам предложено дать оценку образовательной программы фармацевта, состоящую из трех циклов дисциплин: цикла гуманитарной и социально-экономической подготовки; цикла естественно-научной подготовки; цикла профессиональной и практической подготовки. Задача состояла в оценивании по 5-бальной шкале роли дисциплин программы в формировании профессионально-важных качеств специалиста. Полученные результаты свидетельствуют о том, что все дисциплины принимают участае в формировании как общих, так и профессиональных компетенций фармацевта. Это способствует тому, что адаптация выпускников колледжа в профессии происходит в течении первых 6-та месяцев (52,78 %). По результатам опроса установлено, что работодатели не видят существенного дисбаланса между программой подготовки фармацевтов и требованиями рынка труда. Вместе с тем они предложили дополнить образовательную программу курсом этаки, деонтологии, психологии и фармацевтической опеки. Высокая оценка работодателями роли дисциплин почта всех циклов образовательной программы свидетельствует о том, что рынку труда нужен как профессионально грамотный специалист, так социально сформированная личность. Существует также необходимость дополнения образовательной программы фармацевта дисциплинами, востребованными практическим сектором.

Амброзія полинолиста здавна використовується в народній медицині, але її хімічний склад вивчено недостатньо. Тому проведення дослідження вмісту летких сполук у різних видах сировини амброзії полинолистої актуальне. Мета роботи - вивчити якісний склад і кількісний вміст летких сполук амброзії полинолистої. Об'єктами вивчення обрано траву, листя, стебла, плоди та корені амброзії полинолистої у фазі плодоношення. Вивчення летких сполук проводили за методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектором. Встановлено якісний склад і кількісний вміст летких сполук у траві, листі, стеблах, плодах і коренях амброзії полинолистої та ідентифіковано 55 сполук. У траві та листях амброзії полинолистої ідентифіковано по 29 компонентів, у стеблах - 23, у плодах - 34 та коренях - 19 сполук. Висновок: проведені дослідження показали, що в усіх видах досліджуваної сировини амброзії полинолистої були присутні леткі сполуки, а саме, терпени, вуглеводні, жирні кислоти та їх похідні. Одержані дані будуть використані під час створення фітозасобів на основі амброзії полинолистої.

Карбонові кислоти виявляють різноманітні види біологічної активності, тому було актуальним провести дослідження якісного складу та визначення кількісного вмісту карбонових кислот у густому екстракті трави амброзії полинолистої (АП). Мета роботи - провести вивчення якісного складу та кількісного вмісту карбонових кислот у густому екстракті трави АП. Об'єктом дослідження було обрано густий екстракт трави АП. Визначення карбонових кислот проводили за методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектором. Результати. Встановлено якісний склад та кількісний вміст карбонових кислот у густому екстракті трави АП та ідентифіковано 30 сполук. Проведені дослідження надають змогу прогнозувати антибактеріальні властивості густого екстракту трави АП завдяки наявності фумарової, левулінової, бензойної та саліцилової кислот. Одержані результати будуть використані під час розробки фітозасобів на основі густого екстракту трави АП.

Відсутність даних щодо впровадження проблемно-орієнтованого підходу в систему вищої фармацевтичної освіти актуалізує необхідність проведення відповідних досліджень з метою підтвердження ефективності та обгрунтування доцільності впровадження підходу у підготовку фармацевтичних кадрів. Мета дослідження - обгрунтування актуальності впровадження проблемно-орієнтованого підходу як інструмента формування у студентів фармацевтичних навчальних закладів компетентностей, необхідних у практичній діяльності. Проведені дослідження показали, що існує зв'язок між способами організації навчального процесу і характером підходів, що їх обирають студенти для набуття знань, роботи з навчальною інформацією та виконання практичних завдань. Самостійна робота студентів над розв'язанням практичних проблем сприяє розвитку навичок критичного мислення, аналізу наявних знань, пошуку нової інформації та рішень професійних проблем. Процес здійснюється в контексті взаємодії студентів, що формує навички комунікації та впливає на характер мотивів навчання. Висновки: отримані результати підтверджують, що проблемно-орієнтований підхід спрямований на активне включення студентів у процес самостійного навчання і мотивує студентів, забезпечує умови для формування нових знань та засвоєння способів діяльності, необхідних у практичній діяльності. Використання реальних проблем є способом перетворення теоретичних знань на практичні дії, що підсилює практикоорієнтованість освіти.

Особистісно орієнтована освіта - це система освіти, що розглядає студента як суб'єкта навчального процесу, забезпечує оптимальні умови для підвищення мотивації, розвитку самостійності та відповідальності у навчанні через створення навчальних ситуацій, в яких студенти вирішують нестандартні завдання та набувають досвіду розв'язання пізнавальних проблем, що може бути перенесено в професійну діяльність у вигляді сформованих компетентностей. Особистісно орієнтований підхід у освіті характеризується інноваційними методами навчання, спрямованими на розвиток активної ролі студентів у власному навчанні, на зміну принципу освіти: від навчання як нормативно побудованого процесу до навчання як індивідуальної діяльності студента. Обираючи метод організації навчальної діяльності, слід пам'ятати, що не всі студенти однаково мотивовані до навчання, а тому процес може потребувати системи стимулів до навчання. У практичній реалізації особистісно орієнтованого підходу виділяють зокрема проблемно-орієнтоване навчання, що сприяє кращому розумінню студентами того, що вони роблять і з якою метою, формує систему стимулів до навчання; грунтується на взаємодії; розвиває навички, які можуть бути використані студентами у професійній діяльності. Мета роботи - вивчення впливу особистісно орієнтованих методів навчання на підвищення навчальної мотивації, характер стратегій навчання та формування компетентностей студентів. За результатами дослідження встановлено зв'язок між мотивами та стратегіями навчання студентів. Підтверджено висновок щодо ефективності запровадження проблемно-орієнтованого навчання в підготовку фахівців фармації як технології, що формує внутрішні стимули до навчання та забезпечує розвиток компетентностей студентів. Висновки: одержані результати підтверджують, що запровадження особистісно орієнтованих технологій забезпечує зростання ефективності процесу навчання щодо формування внутрішньої потреби студентів розпочати навчальну діяльність і обирати стратегії, що характеризуються більш глибоким підходом до навчання.

Уперше проведено комплексне фітохімічне вивчення біологічно активних речовин (БАР) трави, листя та коренів амброзії полинолистої, зібраних у фазі вегетації, на початку бутонізації та плодоношення. У надземній та підземній частинах амброзії полинолистої встановлено наявність, визначено кількісний вміст та динаміку накопичення полісахаридів, карбонових кислот, флавоноїдів, поліфенольних сполук, похідних терпенів і вуглеводнів, мінеральних елементів, рослинних пігментів, стероїдів. Вперше для усіх досліджуваних об'єктів вивчено якісний склад і визначено кількісний вміст аліфатичних насичених і ненасичених монокарбонових кислот, мікро- та макроелементів. За допомогою методу газової хроматографії (ГХ) вивчено стероїдні сполуки у траві та коренях амброзії полинолистої. Визначено основні діагностичні морфологічні й анатомічні ознаки трави амброзії полинолистої та визначено показники її якості відповідно до вимог Державної фармакопеї України (ДФУ). Розроблено лікарські рослинні засоби на основі трави амброзії полинолистої, а саме: густий екстракт і настойку. Визначено показники їх якості, досліджено їх фармакологічну дію та антимікробну активність. Наукова новизна підтверджена патентом України на корисну модель №96136 від 12.01.2015 "Лікарський засіб антимікробної дії".

Особистісно орієнтована освіта - це система освіти, що розглядає студента як суб'єкта навчального процесу, забезпечує оптимальні умови для підвищення мотивації, розвитку самостійності та відповідальності у навчанні через створення навчальних ситуацій, в яких студенти вирішують нестандартні завдання та набувають досвіду розв'язання пізнавальних проблем, що може бути перенесено в професійну діяльність у вигляді сформованих компетентностей. Особистісно орієнтований підхід у освіті характеризується інноваційними методами навчання, спрямованими на розвиток активної ролі студентів у власному навчанні, на зміну принципу освіти: від навчання як нормативно побудованого процесу до навчання як індивідуальної діяльності студента. Обираючи метод організації навчальної діяльності, слід пам'ятати, що не всі студенти однаково мотивовані до навчання, а тому процес може потребувати системи стимулів до навчання. У практичній реалізації особистісно орієнтованого підходу виділяють зокрема проблемно-орієнтоване навчання, що сприяє кращому розумінню студентами того, що вони роблять і з якою метою, формує систему стимулів до навчання; грунтується на взаємодії; розвиває навички, які можуть бути використані студентами у професійній діяльності. Мета роботи - вивчення впливу особистісно орієнтованих методів навчання на підвищення навчальної мотивації, характер стратегій навчання та формування компетентностей студентів. За результатами дослідження встановлено зв'язок між мотивами та стратегіями навчання студентів. Підтверджено висновок щодо ефективності запровадження проблемно-орієнтованого навчання в підготовку фахівців фармації як технології, що формує внутрішні стимули до навчання та забезпечує розвиток компетентностей студентів. Висновки: одержані результати підтверджують, що запровадження особистісно орієнтованих технологій забезпечує зростання ефективності процесу навчання щодо формування внутрішньої потреби студентів розпочати навчальну діяльність і обирати стратегії, що характеризуються більш глибоким підходом до навчання.

Сучасні лікарські засоби, які використовують для лікування захворювань серцево-судинної системи, здебільшого мають низку побічних ефектів. У зв'язку з цим для науковців стає актуальною проблема розробки та дослідження безпечних та ефективних лікарських препаратів для застосування в кардіології. Для лікування серцево-судинних захворювань (ССЗ) усе частіше використовують фармакологічні препарати метаболічної та цитопротекторної дії рослинного походження, однак їх асортимент є досить обмеженим. Останні відомості про використання лікарських рослинних засобів на основі перспективних видів лікарської рослинної сировини вітчизняної флори, зокрема пастернаку посівного трави, зумовлюють актуальність створення на її основі й нових потенційних кардіопротекторів рослинного походження. Мета роботи - дослідження амінокислот і фенольних сполук у густому екстракті трави пастернаку посівного та вивчення його кардіопротекторної активності. Як об'єкт дослідження обрано пастернаку посівного трави екстракт густий (ППТЕГ). Дослідження амінокислотного складу ППТЕГ проведено методом іонообмінної рідинної хроматографії на автоматичному аналізаторі Т 339. Фенольні сполуки вивчено методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Ідентифікацію компонентів проведено за часом утримування та відповідності УФ-спектрів речовинам-стандартам, кількісний вміст визначали, розраховуючи площу піків на хроматограмі. Вивчення ефективності застосування рослинної субстанції ППТЕГ для корекції порушень в організмі щурів за умов ураження серця підвищеними дозами адреналіну проведено на базі Центральної науково-дослідної лабораторії НФаУ. Експеримент здійснювали на 25 нелінійних білих щурах-самцях масою 180 - 220 г. Як препарат порівняння використано лікарський засіб "Трикардин" ТОВ "Тернофарм", Україна. У результаті дослідження амінокислотного складу густого екстракту трави пастернаку ідентифіковано 18 амінокислот, загальний вміст яких склав майже 10 %. Методом ВЕРХ у екстракті ідентифіковано рутин і хлорогенову кислоту в кількості 3,37 і 0,41 мг/100 г відповідно. Результати вивчення впливу густого екстракту трави пастернаку на інтегральні показники стану білих щурів на моделі гострого адреналінового міокардиту свідчать про те, що під час лікування тварин ППТЕГ у дозах 100 і 200 мг/кг масовий коефіцієнт серця збільшився в 1,25 і 1,2 разу у порівнянні з групою інтактних тварин, що свідчить про зменшення проявів ексудації у порівнянні з тваринами контрольної патології. Досліджено амінокислоти та фенольні сполуки у ППТЕГ. У результаті виявлено наявність 18 амінокислот, вміст яких у екстракті склав майже 10 %. Екстракт містив 3,37 мг/100 г рутину і 0,41 мг/100 г хлорогенової кислоти. Проведене дослідження засвідчило кардіопротекторні властивості ППТЕГ, що підтверджує актуальність проведення подальших комплексних фізико-хімічних, фармако-технологічних і доклінічних фармакологічних досліджень цього лікарського рослинного засобу та підкреслює перспективи його вивчення, впровадження у виробництво та застосування в клініці ССЗ.

Обґрунтовано впровадження інноваційних освітніх технологій у процес підготовки фахівців-фармацевтів. Визначено зміни в структурі освітньо-професійної програми (далі-ОПП). Оцінено важливість навчальних дисциплін у формуванні професійних знань, умінь та навичок майбутніх фармацевтів. Вперше проведено оцінку значущості компетентностей ОПП для виконання професійних функцій фахівцем, визначено рівень їхньої сформованості у студентів-випускників. Розроблено базову модель конкурентоздатного фахівця-фармацевта. Проаналізовано зорієнтованість навчальної діяльності, мотиви та стратегії навчання студентів. Запропоновано методику формулювання результатів навчання на рівні навчальних дисциплін у відповідності до компетентностей ОПП. Розроблено та впроваджено в навчальний процес майбутніх фахівців-фармацевтів методику проблемно-орієнтованого навчання. Експериментально підтверджено ефективність застосування методики як способу активізації самостійної роботи студентів, формування мотивів, стратегій навчання та компетентностей студентів. Розроблено компетентісну модель випускника, що визначає основні якісні параметри підготовки випускника, включає нормативні вимоги до кваліфікації, рівня підготовки та структурні компоненти базової моделі конкурентоздатного фахівця.