Проаналізовано показники зовнішньоекономічної діяльності чотирьох підсистем, які виділено відповідно етапам життєвого циклу товару.

Розглянуто актуальні питання інтеграції машинобудівних підприємств до світового економічного простору, а саме: формування зовнішньої політики держави, створення великих транснаціональних корпорацій, виробничий механізм, співробітництво з іноземними фірмами.

Показано, що великі компанії важкого машинобудування України на внутрішньому та зовнішньому ринках ведуть жорстоку конкурентну боротьбу між собою. З метою завоювання певного сегмента зовнішнього ринку, забезпечення конкуренції великим міжнародним компаніям запропоновано створити велику корпорацію "Важмаш", яка об'єднувала б підприємства, що спеціалізуються у галузі вагонобудування, металургійного та вугільного машинобудування. Запропоновано методичні підходи щодо створення цієї корпорації.

Изложены вопросы формирования механизма управления внешнеэкономической деятельностью крупной компании с учетом жизненного цикла изделий. Освещены вопросы международного, государственного и регионального регулирования внешнеэкономической деятельности. Проанализированы функциональный, инструментальный и корпоративный аспекты реализации организационно-экономического механизма управления внешнеэкономической деятельностью крупной компании. Рассмотрены методические подходы к созданию дочерних предприятий за рубежом для той части продукции, которая имеет стабильный сегмент международного рынка. Разработаны методики выбора эффективного варианта внешнеэкономической деятельности на основе маржинального анализа. Установлены критерии оценки и направления повышения эффективности внешнеэкономической деятельности.

Визначено роль біфідо- та лактобактерій у підтримці нормальної мікрофлори організму хазяїна. Узагальнено та проаналізовано дані про механізм дії відомих препаратів - про-, пре- та синбіотиків на базі екстраполяції знань про захисну роль окремих представників нормальної мікрофлори макроорганізму та спостережень клініцистів. Наведено сучасну класифікацію пробіотичних препаратів, а також описано запропоновані різними дослідниками критерії відбору потенційно промислових культур з метою вдосконалення пробіотичних препаратів. Наведено основні напрямки вдосконалення існуючих на сьогодні пробіотичних препаратів на основі пробіотичних культур.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.265*550.35

Рубрики:

Lactobacillus

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено харчові потреби 12-ти штамів молочнокислих бактерій (МКБ). Вперше проведено вивчення біотерапевтичної дії МКБ на органи та системи організму людини за допомогою методу СДА на КМЕ, яке показало стійкий лікувальний ефект лактобактерій у разі захворювання шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів та різноманітних отоларингологічних захворювань, гінекологічних і ракових, захворювання кісток, а також їх добрий терапевтичний ефект за використання в стоматологічній практиці. Досліджено взаємовідношення МКБ за умов попарного сумісного культивування на щільному поживному середовищі. Під час проведення аналізу біосумісності відібрано 13 композицій потенційних бактеріотерапевтичних препаратів, що містять від трьох до дев'яти штамів МКБ, які перебувають у симбіотичних взаємозв'язках. Дані, одержані за допомогою мікробіологічного методу, були підтверджені методом СДА, що може в ході подальшої роботи свідчити про взаємозамінність цих методів.

Досліджено мікроелементний склад і здатність молочнокислих бактерій роду Lactobacillus та їх композиції до сорбції важких металів. Показано схожість між якісним складом елементів клітин лактобактерій та різницю його кількісного складу залежно від виду та штаму лактобактерій. Дослідження здатності лактобактерій сорбувати важкі метали показало незалежність цього процесу від часу експозиції та стану клітин (живі, мертві). Адсорбційна здатність бактерій залежала від концентрації відповідного металу в середовищі культивування. Встановлено достатньо високу здатність до сорбції важких металів розробленої композиції лактобактерій, що дає можливість у подальшому прогнозувати її використання як ефективного біосорбенту важких металів з організму людини.

Зазначено, що досить часто під час хіміотерапії використовують пробіотики. Однак стійкість продуцентів цих препаратів до різних курсів хіміотерапії досі не визначено. Створено методику швидкого визначення чутливості мікроорганізмів до цитостатиків на базі методу дифузії в агар. Дана методика є працездатною для напівсинтетичних поживних середовищ із вмістом агару 2 %. За допомогою створеної методики визначено чутливість деяких представників умовно-патогенної та патогенної мікрофлори до цитостатиків.

Зазначено, що хіміотерапія онкохворих призводить до руйнування епітелію кишечника і, як наслідок, порушення нормофлори. Корекція нормофлори під час хіміотерапії дасть можливість покращити стан хворих та зменшити токсичний вплив хіміопрепаратів на організм. Розглянуто вплив найбільш вживаних цитостатиків на культури молочнокислих бактерій. Показано, що досліджувані штами стійкі до дії високих концентрацій хіміопрепаратів. До того ж, цитостатики не мають на них мутогенного впливу.

Показано, що попереднє заморожування поживного середовища може стимулювати ріст молочнокислих бактерій, причому підвищення концентрації клітин не завжди спричиняє зниження pH. Найбільше впливає заморожування на швидкоростучі штами.

Досліджено сучасні підходи щодо формування організаційно-економічного механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю великої компанії. Розглянуто експортну стратегію, життєві цикли виробів, які реалізуються на міжнародному ринку, визначено основні функції управління. На корпоративному рівні розроблено такі ланки організаційно-економічного механізму, як промисловий маркетинг, організаційна структура управління, інформаційні технології. Обгрунтовано необхідність оцінки економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності, яку необхідно здійснювати на основі маржинального аналізу. Сформульовано пропозиції щодо підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності великої компанії. Здійснено практичне впровадження основних результатів наукового дослідження у великих компаніях металургійного, підйомно-транспортного та транспортного машинобудування з метою підвищення ефективності їх зовнішньоекономічної діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.265 + Р264.863

Рубрики:

Lactobacillus

Мікрофлора шлунка і кишечника

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У жінок в період менопаузи порушується синтез статевих гормонів. Основними проявами недостатнього синтезу андрогенів є зменшення щільності кісток, погіршення самопочуття та пам'яті, зменшення міязової маси, порушення функції яєчників, а також сексуальна дисфункція. В сучасній медицині розлади в синтезі статевих гормонів у жінок в період менопаузи коригують за допомогою гормональної терапії, яка має ряд небажаних побічних явищ. Показано можливість використання пробіотиків як підтримуючої терапії для жінок з порушенням функцій андрогенів. Ефективність пробіотикотерапії була пов'язана з індивідуальною чутливістю пацієнтів до препаратів. Встановлено, що найбільш істотний вплив пробіотики здійснювали на концентрацію тестостерону, дегідроепіандростерону та на співвідношення цих стероїдів з іншими гормонами. Оскільки саме ці стероїди підлягають найсуттєвішим змінам з віком, то зростання їх концентрацій під впливом пробіотиків може позитивно впливати на загальний обмін речовин організму. Одержані результати надають можливість розглядати пробіотики як підтримуючу терапію для жінок у період менопаузи.

Изложен новый информационный подход к научным исследованиям на базе современных образовательных технологий. Рассмотрена система управления рисками в условиях информационных войн. Подчеркнута необходимость использования информационной экспертизы в условиях стремительного роста информационных технологий.

Досліджено вплив індивідуально підібраних пробіотичних штамів молочнокислих бактерій на профіль андрогенних стероїдів жінок з пригніченим синтезом андрогенів. Показано, що тривале вживання пробіотичних культур може підвищувати синтез тестостерону. Вплив пробіотиків є індивідуальним і залежить від наявності/відсутності відхилень у роботі ендокринних залоз.