Показано, що патогенетично обгрунтований комплекс адаптогенних препаратів "Біотрит-С-СБЖЗ-глутамевіт" виявився найефективнішим під час проведення у дітей лікувально-профілактичних заходів в зонах ендемічного флюорозу, особливо ускладненого іншими мікро- та макроелементозами.

3 метою дослідження тенденцій розвитку основних стоматологічних захворювань для оптимізації профілактичних заходів обстежено дітей 6, 12 та 15 років м. Дніпропетровська. Встановлено, що поширеність зубощелепних аномалій складає від 41,4 % у 6-річних дітей до 93 % - у 15-річних. Найвищі показники поширеності карієсу зубів були у 6 - 7-річних дітей (93,3 %) і супроводжувались "незадовільним" (65 %) і низьким (18,4 %) рівнем гігієни порожнини рота, симптомами запалення (16,6 %) і кровоточивості (65 %). Підтверджено думку про необхідність своєчасного лікування зубощелепних аномалій та впровадження цілеспрямованої профілактики.

Під час ортодонтичного лікування досліджено швидкість поширення УЗ-хвилі в альвеолярному відростку щелеп в різні строки лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.222-29

Рубрики:

Флюороз зубів

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено можливість суттєвого покращання стоматологічного статусу дітей, які мешкають у різних зонах флюорозу на території України, за допомогою адаптогенного комплексу препаратів "Біотрит-С-СБЖС-глутамевіт". Показано, що за допомогою адаптогенного комплексу можна стимулювати (майже до поновлення) реакцію пульпи зуба на кислотне подразнення, покращити ступінь мінералізації зубів, зменшити проникність емалі та бар'єрну проникність слизової оболонки порожнини рота. Запропонований комплекс адаптогенних препаратів сприяє поновленняю порушену внаслідок флюорозу ферментативної активності, нормалізує показники у ротовій рідині кислої та лужної фосфатаз, активність еластази, концентрацію кальцію та фосфору білка. Доведено, що у разі флюорозу під дією адаптогенів посилюються ядерно-цитоплазматичні відношення у клітинах букального епітелію, нормалізується відношення амплітуд електрофоретичного зміщення плазмолем та ядер, зростає відсоток рухомих ядер, коригується вторинний імунодефіцитний стан, пов'язаний з флюорозом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р66-5

Рубрики:

Стоматологія

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено поширеність і структуру зубо-щелепних аномалій та основні стоматологічні захворювання у дітей у зонах флюорозу з різним вмістом фтору в питній воді та іншими біогеохімічними особливостями. Досліджено у зонах флюорозу стан неспецифічної резистентності, функціональних реакцій у порожнині рота та ступеня мінералізації кісткової тканини у дітей. Проведено багатофакторний аналіз залежності показників стоматологічного статусу дітей від ступеня ураження флюорозом. Розроблено експериментальну модель флюорозу зубів у щурів. Розглянуто в експерименті на моделі флюорозу радіоізотопними та морфологічними методами зміни у синтезі глікозаміногліканів і структурі альвеолярного відростка. Розроблено комбіновану модель флюорозу і ортодонтичного переміщення зубів на щурах. Проведено клінічне та клініко-лабораторне оцінювання ефективності розробленого лікувально-профілактичного комплексу супроводження ортодонтичного лікування дітей з флюорозом зубів.

Мета роботи - вивчити проблеми уражень твердих тканин зубів у дітей 12 років у зоні ендемічного флюорозу до і після проведення лікувально-профілактичних заходів. У дослідженні брало участь 47 дітей 12-річного віку. Дітям основної групи зуби обробляли фотополімером ICON, за показаннями проводили відбілювання або реставрацію, а також додатково призначали розроблений лікувально-профілактичний комплекс. Дітям обох груп проводили санацію порожнини рота та професійну гігієну і призначали гігієнічні засоби для застосування вдома. Розроблено схему профілактики та лікування уражень твердих тканин зубів у дітей, яка передбачає комплексний вплив на організм загалом і обумовлює актуальність проведення лікувально-профілактичних заходів. Висновки: застосування диференційованого підходу до усунення наслідків ураження твердих тканин зубів з різними ступенями флюорозу з впливом на всі ланки патогенезу за допомогою комплексу мінералів, вітамінів, адаптогенів, антитоксикантів і місцевим застосуванням гігієнічних засобів дозволяє нормалізувати біохімічні показники неспецифічної резистентності порожнини рота, запобігти подальшому поглибленню розвитку флюорозу і закріпити одержаний результат лікування.

Висока уражуваність карієсом зубів у дітей, незважаючи на наявність великої кількості профілактичних заходів, свідчить про необхідність розробки нових ефективних методів лікування та профілактики. До цього часу не проводилася оцінка впливу карієсогенного раціону на щурах на фоні використання лікувально-профілактичного комплексу, що включає дієтичну добавку "Мінерол" та зубну пасту "Мінерол". Дослідження є актуальним для сучасної стоматології дитячого віку. Мета роботи - експериментальна оцінка на щурах змін біохімічних показників твердих тканин на тлі карієсогенного раціону зубів під дією лікувально-профілактичних заходів. Експеримент був проведений на 30 одномісячних самках лабораторних щурів. Тварини були розділені на три групи, по 10 щурів у кожній: 1 - інтактна на стандартному раціоні віварію; 2 - карієсогенний раціон; 3 - на тлі карієсогенного раціону та профілактичні заходи. Тривалість експерименту склала 50 днів. Тварин виводили з експерименту шляхом тотального кровопускання з серця. Для подальших досліджень виділяли щелепи із зубами для підрахунку кількості та глибини каріозних порожнин, пульпу, у якій визначали активність кислої та лужної фосфатаз. Висновок: експериментальні дослідження ефективності комплексу встановили дуже високу його профілактичну дію по відношенню до фосфатаз пульпи, тобто до попередження порушення мінералізуючої функції пульпи зубів тварин, які знаходилися у карієсогенних умовах. Проведені дослідження є підставою для розробки лікувально-профілактичного комплексу для дітей молодшого шкільного віку з карієсом зубів на підставі використаних в роботі препаратів.

На її основі в 2000 - 2012 рр. були розроблені умовні одиниці трудомісткості роботи фахівців ортопедичного профілю на основні види ортопедичної допомоги по номенклатурі того часу. В 2016 р. дана методика була адаптована для проведення подібних досліджень при наданні ортодонтичної допомоги із застосуванням дентальних імплантатів. Аналіз відповідної літератури, що вкрай необхідні наукові дослідження тривалості роботи фахівців ортодонтичного профілю на надання найбільш поширених видів ортодонтичної допомоги, які базуються на загальних принципах сучасних уніфікованих системах обліку та контролю праці фахівців. Проведено консультаційне опитування 25 лікарів-ортодонтів різної кваліфікації на предмет застосування ними в повсякденній практиці найбільш поширених видів ортодонтичної допомоги. Згідно результатах дослідження, 25 лікарів (100 %) вказали, що в своєї повсякденній роботі застосовують брекети різноманітних конструкцій, 5 лікарів (20 %) вказали, що застосовують тільки незнімні ортодонтичні апарати у вигляді брекетів та ретенційні апарати, 20 лікарів (80 %) застосовують усі види ортодонтичних апаратів як знімні так і незнімні, а саме трейнери, капи, шини, каркасні апарати, пластинкові апарати, телескопічні, гвинтові тощо. З даної кількості опитаних ніхто не застосовує у повсякденній практиці поза ротові механічні апарати. Розглянуті питання застосування методів дослідження та методичних заходів і прийомів при визначенні тривалості клінічних процесів надання орто-донтичної допомоги в Україні. Встановлено, що норматив часу (НЧ) на надання відповідної ортодонтичної допомоги треба визначати як суму постійних (Тп) та змінно-постійних (Тзп) витрат робочого часу стоматолога-ортодонта за формулою НЧ = Тп + Тзп.