Розглянуто технологічну проблему формування альтернативних представлень проблемних ситуацій в операційному середовищі систем підтримки прийняття рішень. Описано процес онтологічного представлення альтернатив. Визначено онтологію задачі вибору як платформу формування альтернатив для розв'язання задачі ранжування. Описано процес нормалізації критеріїв як певних інтерпретацій властивостей понять предметної області, в термінах якої розв'язується задача ранжування. Представлено табличне та графічне відображення станів розв'язання задачі ранжування альтернатив.

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуальної науково-технічної проблеми підвищення ефективності розв'язання багатокритеріальних задач ранжування та вибору альтернатив шляхом розробки та впровадження технологічних засобів, які використовують онтологічне представлення предметної області. Розроблено метод побудови інформаційного середовища задачі ранжування, що здійснює перетворення онтологічної моделі предметної області на основі інтерпретаційних функцій вибору, побудованих за допомогою гіпервідношень над елементами таксономічної структури онтології та властивостями її об'єктів. Розроблено алгоритм конкурентної нормалізації критеріїв для задач ранжування та рейтингового оцінювання, що враховує конкурентність процесу встановлення ступеня домінування одних альтернатив над іншими в залежності від їх статистичних характеристик. Сформульовано обернену задачу ранжування та розроблено алгоритми її розв'язання, що дозволяє на етапі пост-аналізу процесу проведення вибору (ранжування) альтернатив підвищити рівень аналізу одержаних результатів та розширити початкову онтологічну модель предметної області новими властивостями об'єктів дослідження. Запропоновано інформаційну технологію, що забезпечує підвищення ефективності діяльності особи, що приймає рішення, внаслідок здійснення онтологічного супроводу процесів проведення вибору (ранжування) альтернатив.

Під час дослідження й аналізу більшості процесів, що відбуваються у будь-якій сфері людської діяльності, виникають прикладні задачі, які фактично належать до теорії прийняття рішень. Найбільш типовою серед таких задач є побудова рейтингового списку певних об'єктів (суб'єктів), серед яких треба обрати найкращі (найгірші) за сукупним значенням певних атрибутів, якими ці об'єкти характеризуються. Складність таких задач полягає в тому, що, як правило, не буває таких випадків, коли один або декілька об'єктів мають суттєві переваги порівняно з іншими за всіма показниками, що беруться до уваги. Саме тому виникає необхідність застосування наявних методів теорії прийняття рішень, а також розроблення алгоритмів, які дають змогу математично враховувати специфіку конкретних практичних задач. Розглядається задача оцінювання досягнень учнів закладів загальної освіти в інтелектуальних змаганнях, що проводяться Малою академією наук України й Міністерством освіти і науки, а також наводиться опис розробленого алгоритму конкурентної нормалізації критеріїв для отримання рейтингових оцінок учасників конкурсів. Ця задача була формалізована з допомогою онтологічної методології, що уможливило імплементацію алгоритму її розв'язання в математичне забезпечення ТМІАС (Трансдисциплінарна мережецентрична інформаційно-аналітична система). Розроблений алгоритм грунтується на конкурентному характері процесу визначення ступеня домінування одних альтернатив над іншими залежно від аналізу числових характеристик, за якими відбувалося спостереження протягом деякого інтервалу часу. У загальному випадку використання алгоритму є найбільш вдалим у задачах, коли обрахунок рейтингових показників альтернатив залежить не від абсолютних чисельних значень деяких критеріїв, а від наявної кількості альтернатив, що мають близькі значення показників і не досягають або переважають певні порогові величини, що визначені в результаті аналізу предметної області.

Розглянуто науково-технологічні засади розробки трансдисциплінарної інформаційно-аналітичної системи супроводження процесів реабілітації при пандемії з використанням сучасних методів штучного інтелекту та інтелектуальних інформаційних технологій для підтримки фізичної та реабілітаційної медицини в Україні. Спираючись на законодавчі акти України та міжнародні довідники і класифікації розроблено методологічні засади супроводження реабілітаційних заходів та оцінку їх ефективності. Висвітлено практичну складову - на рівні відносин реабілітолог- пацієнт. Проаналізовано прикладні інтелектуальні технології в медицині, оцінено спеціалістів в галузі охорони здоров'я та реабілітації при пандемії, в тому числі теле- та психологічної реабілітації. Подано інформацію про міжнародну класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.

На основі проведених досліджень розглянуто ефективний інструмент досліджень проблем розвитку озброєння та військової техніки для потреб Сил оборони України - трансдисциплінарний кластер інформаційного супроводу розвитку озброєння та військової техніки. Трансдисциплінарний кластер має бути ефективним інструментом підтримки прийняття раціональних рішень. Під час досліджень визначено мету створення кластеру, основні завдання, що вирішуються в процесі його створення. Подальшого розвитку набув при цьому принцип використання когнітивної інформаційної технології, вирішення завдання щодо визначення функціональних характеристик побудови спеціального програмного забезпечення кластеру, обрано варіант його структурної схеми, яка забезпечує їх реалізацію, а також сформовано основні вимоги до нього. Також досліджено засади створення кластеру на основі консолідації інформаційних ресурсів та перспективи його подальшого розвитку. Отримані результати можуть бути використані під час розроблення ескізного проекту когнітивної інформаційної системи, що дозволить підвищити оперативність та обгрунтованість прийняття рішень начальниками структурних підрозділів міністерств і відомств Сил оборони України.

Основним завданням при організації трансферу знань у науковій та навчальній діяльності є видобування їх із масивів даних та інформації, а також ефективне представлення кінцевому користувачеві у зручній для сприйняття формі. Експоненціальне зростання обсягів інформації і даних та їх накопичення у просторово розподілених базах і сховищах потребують застосування нових методів та інструментів, які дають змогу суттєво підвищувати ефективність процесів їх видобування і перетворення на знання. Головним при цьому є забезпечення високої якості навчальних і наукових матеріалів, що, у свою чергу, залежить від обсягів опрацьованих викладачами та дослідниками джерел інформації. Водночас проблему становить фрагментарність і розпорошеність інформації, що суттєво ускладнює її цілісне сприйняття. Розв'язати її допоможе використання онтологічних моделей як однієї з найсучасніших технік представлення знань. Тому доцільним вбачається застосування онтологічного та онтологокерованого підходів у процесах трансферу знань. Запропоновано варіант здійснення такого підходу на основі когнітивних сервісів, що реалізують процеси створення анотацій, виокремлення іменованих сутностей, узагальнення, визначення семантичної близькості, категоризації та класифікації термінів, повнотекстового пошуку. Це дає змогу досягти високого рівня ефективності представлення навчальних і наукових матеріалів для їх успішного використання та сприйняття.