Розглянуто питання впливу християнства на становлення писемної культури Русі-України у XI - XVII ст. На засадах філософсько-релігієзнавчих позицій грунтовно проаналізовано мову та писемність як складові церковно-релігійного життя в цілому і, зокрема, православних християн: документальні пам'ятки християнської писемної культури - рукописні та друковані книги, способи їх збереження та використання.

Розкрито місце книгодрукування в розповсюдженні джерел християнської літератури.

Наведено відомості про предмет, структуру, методологію релігієзнавства, його взаємодію з різноманітними галузями гуманітарних знань. Грунтовно висвітлено походження та феноменологію релігії, класифікацію та головні особливості ранніх вірувань, національних, світових релігій, неорелігій та релігійних рухів. У даному контексті розглянуто питання розвитку релігійного вільнодумства та проблему свободи совісті.

Наведено визначення основних понять соціології релігії й висвітлено її проблеми. Охарактеризовано релігію як предмет соціологічного аналізу та розглянуто методи її дослідження, основні етапи розвитку, а також головні течії соціології релігії. На підставі доробку класиків і праць сучасних дослідників у цій галузі знань, авторами детально проаналізовано усі рівні соціального буття релігії та динаміку її взаємовідносин з різними структурами суспільства.

Вперше комплексно досліджено вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України з позицій системного розгляду етноконфесійних проявів її будови. Обгрунтовано зв'язок писемної культури з історичною свідомістю, її непересічну роль у збереженні етнічної та політичної самосвідомості Русі-України. Розглянуто роль мови, писемності, рукописної, друкованої книги, монастирської бібліотеки як складових системи писемної культури, що свідчать про пізнавальні, естетичні, духовно-релігійні потреби народу та є своєрідним засобом відтворення духовного та релігійного життя соціуму, національного стилю мислення та менталітету.

Висвітлено теорію та методику аналітико-синтетичної переробки документної інформації, зокрема, складання бібліографічних записів за новим міждержавним стандартом ГОСТ 7.1-2003, а також індексування, предметизації, систематизації, анотування та реферування документів.

Освещены теория и методика аналитико-синтетической переработки документной информации, в частности, составления библиографических записей по новому межгосударственному стандарту ГОСТ 7.1-2003, а также индексирования, предметизации, систематизации, аннотирования и реферирования документов.

Розглянуто питання релігійної віри з точок зору найвідомішого представника схоластики XIII ст., середньовічного теолога і філософа Фоми Аквінського, а також видатного американського психолога і філософа XIX - початку XX ст., одного із засновників прагматизму, автора дослідження з філософії релігії "Воля до віри" (1896) і "Розмаїття релігійного досвіду" (1902) Уільяма Джеймса.

Досліджено особливості предмета канонічного права, показано його місце в системі гуманітарного знання. Викладено грунтовні положення канонічного права, основні поняття, структурно-правові елементи та можливості його системи. Розкрито сутність і значення канонічного права в духовно-культурному житті суспільства й особистості. Зазначено, що канонічне право від самого початку стало важливою складовою християнської релігії, воно як внутрішня структура церковної спільноти та науки, що володіє власною епістемологією та методологією, пояснюється на підставі трьох головних елементів конституції Церкви: слова, таїнства та харизми. Канонічне право ввібрало в себе багато елементів попередніх правових культур Заходу та Сходу, які вплинули на його становлення, символізуючи тим самим зв'язок східної та західної цивілізацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(7СОЕ)к94

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ