Запропоновано технологію одержання трести із соломи льону олійного із застосуванням штучного зволоження, яка дозволяє скоротити термін розстилу за кліматичних умов півдня України до п'яти діб, що у чотири рази швидше у порівнянні з традиційною технологією розстилу льону-довгунцю. Розроблено рекомендації щодо удосконалення технологічного процесу одержання трести розстиланням соломи за рахунок дворазового штучного зволоження на добу. У результаті застосування запропонованої технології за оптимальних параметрів вологості одержують тресту, показники відокремлюваності якої становлять: для сорту Південна ніч - 6,8 од., Айсберг - 7,1 од., Дебют - 6,9 од. Зазначено, що з цієї трести одержують лляне волокно з високими показниками якості, що відповідають вимогам державних стандартів. Визначено, що економічний ефект від одержання трести за розробленою технологією становить 2951,75 грн. на тонну трести льону олійного, що на 1767,34 грн./т більше, ніж у разі одержання лубу.

Висвітлено наукові основи новітніх технологій первинної переробки стебел льону олійного (ЛО) для одержання волокна та використання в різних галузях промисловості. Обгрунтовано та доведено доцільність створення нової технології одержання трести з соломи ЛО шляхом розстилу з застосуванням штучного зволоження соломи ЛО на відміну від традиційної технології приготування трести льону-довгунця (ЛД) на базі порівняльних досліджень морфологічної, анатомічної та хімічної будови стебел ЛО й ЛД. Запропоновано схеми технологічних процесів для одержання за виробничих умов волокна різного функціонального призначення та розширення сфери практичного застосування волокон ЛО в різних галузях промисловості. Наведено рекомендації щодо застосування фізико-механічних характеристик одержаних волокон ЛО для визначення їх придатності та виготовлення кручених і санітарно-гігієнічних виробів, текстильних і целюлозовмісних матеріалів, визначено вміст костриці, лінійну щільність, середню масодовжину як критеріальні показники придатності ЛО для застосування та класифікації волокна за функціональним призначенням.

Розглянуто організаційні принципи сертифікації відповідності товарів і послуг, а також види, засоби та методи її здійснення. Розкрито правові та нормативні основи системи сертифікації, принципи національної політики в цій галузі. Увагу приділено особливостям сертифікації продовольчих товарів, радіоелектронної апаратури, косметичних виробів і будівельних матеріалів. Наведено обов'язкові вимоги до послуг і процесів їх надання. Надано відомості про сертифікацію послуг автомобільного транспорту, а також з ремонту та технічного обслуговування дорожньо-транспортних засобів. Розглянуто питання сертифікації імпортованих товарів в Україні. Проаналізовано організацію з сертифікації у зарубіжних країнах: Німеччині, Японії, Франції, США, Італії та Росії. Розглянуто діяльність міжнародної організації з стандартизації ISO в галузі сертифікації. Показано актуальні напрями сертифікації забезпечення якості в Україні та за кордоном.

Наведено результати теоретичних досліджень з питання комплексного використання льону олійного. Показано існуючі світові інноваційні технології одержання, переробки волокна льону олійного та галузі його використання.

Наведено результати досліджень з розробки технології одержання трести із соломи льону олійного шляхом розстилу з застосуванням штучного зволоження. Встановлено, що за кліматичних умов півдня України одержується треста нормального ступеня вилежування за п'ять діб розстилу.

Викладено організаційні принципи сертифікації відповідності товарів і послуг, розкрито мету, завдання, основні поняття сертифікації, види, засоби та методи її здійснення. Висвітлено правові та нормативні основи системи сертифікації, принципи національної політики у цій галузі. Основну увагу приділено організаційним основам сертифікації продовольчих товарів, радіоелектронної апаратури, косметичних виробів, будівельних матеріалів, а також сертифікації послуг, зокрема автомобільного транспорту та технічного обслуговування дорожньо-транспортинх засобів. Акцентовано на питаннях сертифікації імпортованих товарів в Україні. Розкрито особливості сертифікації в зарубіжних країнах (Німеччині, Японії, Франції, США, Італії, Росії).

Мета роботи - оцінка якості льняної целюлози. Для варіння целюлози застосовано нейтрально-сульфітний спосіб. В результаті систематичних експериментальних досліджень встановлено оптимальні параметри та режими варіння целюлози з льняного волокна та визначено граничні концентрації робочої рідини. На підставі проведених досліджень запропоновано спосіб одержання целюлози з волокна льону олійного в якому за рахунок технологічних особливостей технологічного процесу можливо одержати целюлозу з показниками якості, які не поступаються за якістю показникам целюлози, одержаної з листяних порід дерев.

Проаналізовано особливості класифікації технічного текстилю та виявлено специфічні підходи щодо неї у різних країнах світу. Визначено основні класифікаційні ознаки та запропоновано власну класифікацію технічного текстилю, прийнятну для вітчизняних виробників.

Увагу приділено науковому розвитку інноваційних технологій одержання технічного текстилю різного функціонального призначення з вітчизняної сировини - волокон льону олійного. Зазначено, що необхідність і доцільність збільшення обсягів виробництва технічного текстилю у світі, а також в Україні, обґрунтовані багатьма чинниками, зокрема сталим розвитком його потенційної сировинної бази - розширенням посівних площ, відведених під льон олійний. Останнім часом Західна Європа й інші країни світу виявляють підвищений інтерес до застосування льону олійного для виготовлення різних видів продукції технічного призначення. На основі світового досвіду використання соломи льону олійного виснувано, що вона є цінною сировиною для виробництва технічного текстилю, який широко застосовується в багатьох галузях промисловості. Комплексне використання льону олійного у промисловості дозволить вирішити проблеми, пов'язані з нестачею сировини, яку раніше одержували з інших технічних культур: льону-довгунцю, бавовнику, конопель тощо. Теоретично обґрунтовано й експериментально доведено доцільність створення вдосконаленої технології механічної обробки стебел соломи льону олійного, спрямованої на одержання волокна з необхідними показниками якості, придатного для виробництва технічного текстилю різного функціонального призначення. На основі результатів теоретичних досліджень визначено стандартизовані вимоги до якості волокон льону олійного та науково обґрунтовано їх придатність для виробництва широкого асортименту нетканих матеріалів. Установлено, що головним показником якості сировинного складу нетканих матеріалів є номер волокна, який зумовлюється його розривним навантаженням і масовою часткою костриці та сміттєвих домішок. Саме від цих характеристик залежать показники якості готової продукції, що визначають тип нетканого матеріалу та сферу його застосування. На основі аналізу існуючих зарубіжних і вітчизняних технологій переробки трести льону олійного обрано технологічну лінію для її обробки, до складу якої входить модернізований куделеприготувальний агрегат, а також установлено основні операції обробки сирцю, що впливають на показники якості одержаних волокон. Розроблено методологію модифікації волокон льону олійного за рахунок оптимізації режимів і параметрів роботи модернізованого куделеприготувального агрегату з метою зміни їх фізико-механічних характеристик для забезпечення придатності до одержання нетканих матеріалів різного функціонального призначення. Встановлено критеріальні характеристики волокон льону олійного, які зумовлюють вибір параметрів і режимів технологічного процесу механічної обробки та модифікації сировини для виробництва технічного текстилю. На основі математичної обробки даних про вхідні характеристики волокон льону олійного визначено фізико-механічні показники, які забезпечують їх використання як наповнювачів під час формування композиційних матеріалів. У результаті експериментальних досліджень установлено основні причини низької змочуваності лубу та відсутності адгезії, які пов'язані з особливостями анатомічної будови волокон льону олійного. З'ясовано, що для використання лубу льону олійного з метою армування композиційних матеріалів, окрім механічного очищення його від сміттєвих домішок і костриці, необхідно здійснити хімічне очищення целюлози від інкрустів, тобто лігніну та пектинових речовин, а також від високомолекулярних жирних кислот, воскових речовин і жирів. Уперше застосовано новий окислювальний спосіб відварювання лубу льону олійного для видалення кутинів та інкрустів, що дозволило підвищити адгезію волокон до термореактивних смол. Згідно із запропонованим способом здійснено хімічну обробку лубу льону олійного протягом 1, 2, 3 годин та одержано волокно з умістом целюлози 91,27 - 94,06 %, змочуваність якого була підвищена до 104,94 - 122,78 г порівняно з аналогічним показником лубу, що становив лише 5,0 - 6,3 г. Одержане в результаті хімічної підготовки волокно апробовано у виробничих умовах на підприємстві ДП "Пластмас" ТОВ "ТД Пластмас-Прилуки" як наповнювач під час виготовлення фенопластів.